Сенча́ — село в Україні, в Лохвицькому районі Полтавської області. За статистичними даними за 2001 рік населення становить 3037 осіб. Орган місцевого самоврядування — Сенчанська сільська рада.

село Сенча
Sentscha-COA.PNG
Герб Сенчі (1767)
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Лохвицький район
Рада/громада Сенчанська сільська рада
Код КОАТУУ 5322686601
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 989
Населення 3037
Площа 95,312 км²
Густота населення 31,86 осіб/км²
Поштовий індекс 37254
Телефонний код +380 5356
Географічні дані
Географічні координати 50°15′19″ пн. ш. 33°21′55″ сх. д. / 50.25528° пн. ш. 33.36528° сх. д. / 50.25528; 33.36528Координати: 50°15′19″ пн. ш. 33°21′55″ сх. д. / 50.25528° пн. ш. 33.36528° сх. д. / 50.25528; 33.36528
Середня висота
над рівнем моря
146 м
Місцева влада
Адреса ради с. Сенча
Карта
Сенча. Карта розташування: Україна
Сенча
Сенча
Сенча. Карта розташування: Полтавська область
Сенча
Сенча
Сенча. Карта розташування: Лохвицький район
Сенча
Сенча
Мапа

CMNS: Сенча на Вікісховищі

Географічне розташуванняРедагувати

Село Сенча знаходиться по обидва береги річки Сула вище за течією на відстані 2,5 км розташовано село Христанівка, нижче за течією на відстані 2 км розташовано село Лука. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

ІсторіяРедагувати

Давня історіяРедагувати

989 рік — вважається датою заснування поселення.

Згадується у Никонівському літописі під 1123 роком як містечко Синелиць[1](Синець).

За 2 км на південний схід від Сенчі, на острові (Самсонів острів), утвореному руслом р. Сули і її старицею, округле (діам. 50 м) городище. Поселення розташоване в західній частині острова і обнесене кільцевим валом (вис. 2 м) і ровом (шир. 8 м). Зі східного боку зберігся в'їзд. З півночі і північносходу до городища примикає відкрите село, що займає лісову поляну протяжністю 300 м. Пам'ятник неодноразово досліджувався археологами. Найбільші розкопки проведені А. Песковой. Культурний шар (до 1 м) містить відкладення сірок. I тис. н. е. і староруського (XII—XIII ст.) часів. Швидше за все, саме тут знаходився староруський Синець, згаданий в Списку руських (українських) міст кінця XIV ст.

Козацький періодРедагувати

Сенчанська (Сенецька) сотня

Сформувалася як військовий та адміністративний підрозділ у кінці 1648 р. у складі Лубенського полку. Після його ліквідації за Зборівською угодою у жовтні 1649 р. включена до Миргородського полку і була його адміністративною одиницею до жовтня 1658 p., коли реформою І. Виговського повернута у склад Лубенського полку. Відтак була під юрисдикцією останнього у 1658—1782 pp. Протягом 1764—1782 pp. складалася з двох сотень. Ліквідована царським указом про запровадження намісництв на Лівобережній Україні. Територія сотні увійшла до Лубенського повіту Київського намісництва.  Сотенний центр: містечко Сенча

З кінця 17 століття і на початку 20 село було відоме своїми великими ярмарками.

Період Російської імперіїРедагувати

Село було центром Сенчанської волості Лохвицького повіту.

СучасністьРедагувати

У 1923—1931 та 1935—1962 рр. Сенча була центром Сенчанського району. Район сформований у складі Лубенської округи Полтавської губернії. З 1935 р. — у складі Харківської області, у 1937 р. віднесений до Полтавської області.

ЕкономікаРедагувати

Село відоме своїми родовищами газу, зокрема тут знаходиться «Сенчанський газопереробний завод». В межах Сенчанської сільської ради знаходиться 98 свердловин із 114 у Лохвицькому районі. Газодобуна промисловість стала причиною екологічного лиха в Сенчі і околиці[2][3][4]

Також на території села побудований завод з виробництва геняної цегли.

ТОВ «Сенча» має в обробітку 3 тис. га землі. Займається рослинництвом (озима пшениця, соняшник, кукурудза, соя, гречка, просо та інші, тваринництвом, утримує 5 тис. голів птиці: курей-несучок, індиків, гусей. Має елеватор, комбікормовий завод, молочний цех, хлібопекарню.[5]

Об'єкти соціальної сфериРедагувати

Сенчанська сільська рада

Дитячий садок.

Школа.

Музична школа.

Клуб.

Фельдшерсько-акушерський пункт.

СпортРедагувати

Село Сенча відоме в Лохвицькому районі та області своїми спортивними досягненнями в спортивному орієнтуванні (спортивний туризм), волейболі та футболі, зокрема в 2011 році був створений аматорський футбольний клуб «Сенча» котрий змагається в районній лізі даного виду спорту.

Цікаві фактиРедагувати

Герб села Сенчі містить в собі символи трьох головних світових релігій: Хрест (в центрі) — символ Християнства, Півмісяць (ліворуч внизу) — символ Ісламу, та Зірка Давида (праворуч внизу) — символ Юдаїзму.

ПерсоналіїРедагувати

  • Гармаш Олександр Андрійович[6] — український радянський науковець у галузі технології будівельного виробництва (обґрунтував теорію будівельного виробництва, теорію ліквідації сезонності у будівництві).
  • Піроцький Федір Аполлонович — український інженер, винахідник першого у світі трамваю на електричній тязі.
  • Гук Лідія — лікар, еколог, громадська діячка, одна з когорти репресованих шістдесятників.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Библиотека Якова Кротова
  2. Трагедія Сенчі
  3. Сенча — зона екологічного лиха
  4. ЖИТЕЛІ СЕНЧІ НА ПОЛТАВЩИНІ ВИМАГАЮТЬ ВИЗНАТИ ЇХНЮ ТЕРИТОРІЮ — ЗОНОЮ НАДЗВИЧАЙНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ
  5. Полтавське господарство збудує приміщення на 500 корів
  6. Списокъ студентовъ, вольнослушательницъ и постороннихъ слушателей политехническаго института Императора Александра II въ Кіевь на 1915 — 1916 академическій годъ. — Кіевъ. — 1915. — С.41.