Відкрити головне меню

Сенча́ — село в Україні, в Лохвицькому районі Полтавської області. За статистичними даними за 2001 рік населення становить 3037 осіб. Орган місцевого самоврядування — Сенчанська сільська рада.

село Сенча
Sentscha-COA.PNG
Герб Сенчі (1767)
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Лохвицький район
Рада/громада Сенчанська сільська рада
Код КОАТУУ 5322686601
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 989
Населення 3037
Площа 95,312 км²
Густота населення 31,86 осіб/км²
Поштовий індекс 37254
Телефонний код +380 5356
Географічні дані
Географічні координати 50°15′19″ пн. ш. 33°21′55″ сх. д. / 50.25528° пн. ш. 33.36528° сх. д. / 50.25528; 33.36528Координати: 50°15′19″ пн. ш. 33°21′55″ сх. д. / 50.25528° пн. ш. 33.36528° сх. д. / 50.25528; 33.36528
Середня висота
над рівнем моря
146 м
Місцева влада
Адреса ради с. Сенча
Карта
Сенча. Карта розташування: Україна
Сенча
Сенча
Сенча. Карта розташування: Полтавська область
Сенча
Сенча
Сенча. Карта розташування: Лохвицький район
Сенча
Сенча
Мапа

Сенча у Вікісховищі?

Зміст

Географічне розташуванняРедагувати

Село Сенча знаходиться по обидва береги річки Сула вище за течією на відстані 2,5 км розташовано село Христанівка, нижче за течією на відстані 2 км розташовано село Лука. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

Давня історіяРедагувати

989 рік - вважається датою заснування поселення.

Згадується у Никонівському літописі під 1123 роком як містечко Синелиць[1](Синець).

За 2 км на південний схід від Сенчі, на острові (Самсонів острів), утвореному руслом р. Сули і її старицею, округле (діам. 50 м) городище. Поселення розташоване в західній частині острова і обнесене кільцевим валом (вис. 2 м) і ровом (шир. 8 м). Зі східного боку зберігся в'їзд. З півночі і північносходу до городища примикає відкрите село, що займає лісову поляну протяжністю 300 м. Пам'ятник неодноразово досліджувався археологами. Найбільші розкопки проведені А. Песковой. Культурний шар (до 1 м) містить відкладення сірок. I тис. н.е. і староруського (XII - XIII ст.) часів. Швидше за все, саме тут знаходився староруський Синець, згаданий в Списку руських (українських) міст кінця XIV ст.

Козацький періодРедагувати

Сенчанська (Сенецька) сотня

Сформувалася як військовий та адміністративний підрозділ у кінці 1648 р. у складі Лубенського полку. Після його ліквідації за Зборівською угодою у жовтні 1649 р. включена до Миргородського полку і була його адміністративною одиницею до жовтня 1658 p., коли реформою І. Виговського повернута у склад Лубенського полку. Відтак була під юрисдикцією останнього у 1658-1782 pp. Протягом 1764-1782 pp. складалася з двох сотень. Ліквідована царським указом про запровадження намісництв на Лівобережній Україні. Територія сотні увійшла до Лубенського повіту Київського намісництва.  Сотенний центр: містечко Сенча

З кінця 17 століття і на початку 20 село було відоме своїми великими ярмарками.

СучасністьРедагувати

ЕкономікаРедагувати

Село відоме своїми родовищами газу, зокрема тут знаходиться "Сенчанський газопереробний завод". В межах Сенчанської сільської ради знаходиться 98 свердловин із 114 у Лохвицькому районі. Газодобуна промисловість стала причиною екологічного лиха в Сенчі і околиці[2][3][4]

Також на території села побудований завод з виробництва геняної цегли. На лівому березі села розташована ферма котра спецалізується на вирощуванні свиней та птахів.

"Сенча", ТОВ.

Об'єкти соціальної сфериРедагувати

Сенчанська сільська рада

Дитячий садок.

Школа.

Музична школа.

Клуб.

Фельдшерсько-акушерський пункт.

СпортРедагувати

Село Сенча відоме в Лохвицькому районі та області своїми спортивними досягненнями в спортивному орієнтуванні (спортивний туризм), волейболі та футболі, зокрема в 2011 рокі був створений аматорський футбольний клуб "Сенча" котрий змагається в районній лізі даного виду спорту.

Цікаві фактиРедагувати

Герб села Сенчі містить в собі символи трьох головних світових релігій: Хрест (в центрі) - символ Християнства, Півмісяць (ліворуч внизу) - символ Ісламу, та Зірка Давида (праворуч внизу) - символ Юдаїзму.

ПерсоналіїРедагувати

  • Гармаш Олександр Андрійович[5] — український радянський науковець у галузі технології будівельного виробництва (обґрунтував теорію будівельного виробництва, теорію ліквідації сезонності у будівництві).
  • Піроцький Федір Аполлонович — український інженер, винахідник першого у світі трамваю на електричній тязі.
  • Гук Лідія — лікар, еколог, громадська діячка, одна з когорти репресованих шістдесятників.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Библиотека Якова Кротова
  2. Трагедія Сенчі
  3. Сенча — зона екологічного лиха
  4. ЖИТЕЛІ СЕНЧІ НА ПОЛТАВЩИНІ ВИМАГАЮТЬ ВИЗНАТИ ЇХНЮ ТЕРИТОРІЮ — ЗОНОЮ НАДЗВИЧАЙНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ
  5. Списокъ студентовъ, вольнослушательницъ и постороннихъ слушателей политехническаго института Императора Александра II въ Кіевь на 1915 — 1916 академическій годъ. — Кіевъ. — 1915. — С.41.