Сенча

село в Полтавській області, Україна

Сенча́ — село в Україні, центр Сенчанської сільської громади Миргородського району Полтавської області. За статистичними даними за 2001 рік населення становить 3037 осіб.

село Сенча
Герб Сенчі (1767)
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Миргородський район
Громада Сенчанська сільська громада
Код КАТОТТГ UA53060290010082589
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 989
Населення 3037
Площа 95,312 км²
Густота населення 31,86 осіб/км²
Поштовий індекс 37254
Телефонний код +380 5356
Географічні дані
Географічні координати 50°15′19″ пн. ш. 33°21′55″ сх. д. / 50.25528° пн. ш. 33.36528° сх. д. / 50.25528; 33.36528Координати: 50°15′19″ пн. ш. 33°21′55″ сх. д. / 50.25528° пн. ш. 33.36528° сх. д. / 50.25528; 33.36528
Середня висота
над рівнем моря
146 м
Найближча залізнична станція Лохвиця
Відстань до
залізничної станції
15 км
Місцева влада
Адреса ради с. Сенча
Карта
Сенча. Карта розташування: Україна
Сенча
Сенча
Сенча. Карта розташування: Полтавська область
Сенча
Сенча
Мапа
Мапа

CMNS: Сенча у Вікісховищі

Географія ред.

Село Сенча знаходиться по обидва береги річки Сула. Вище за течією на відстані 2,5 км розташовано село Христанівка, нижче за течією на відстані 2 км розташовано село Лучка. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

Історія ред.

Давня історія ред.

989 рік — вважається датою заснування поселення.

Згадується у Никонівському літописі під 1123 роком як містечко Синелиць[1](Синець).

За 2 км на південний схід від Сенчі, на острові (Самсонів острів), утвореному руслом річки Сула і її старицею, округле (діаметр 50 м) городище. Поселення розташоване в західній частині острова і обнесене кільцевим валом (висота 2 м) і ровом (ширина 8 м). Зі східного боку зберігся в'їзд. З півночі і північносходу до городища примикає відкрите село, що займає лісову поляну протяжністю 300 м. Пам'ятник неодноразово досліджувався археологами. Найбільші розкопки проведені А. Песковой. Культурний шар (до 1 м) містить відкладення сірок. I тис. н. е. і староруського (XII—XIII ст.) часів. Швидше за все, саме тут знаходився староруський Синець, згаданий в Списку руських (українських) міст наприкінці XIV століття.

Козацький період ред.

Докладніше: Сенчанська сотня

Сформувалася як військовий та адміністративний підрозділ наприкінці 1648 року у складі Лубенського полку. Після його ліквідації за Зборівською угодою у жовтні 1649 року включена до Миргородського полку і була його адміністративною одиницею до жовтня 1658 року, коли реформою Івана Виговського повернута у склад Лубенського полку. Відтак була під юрисдикцією останнього у 1658—1782 роках. Протягом 1764—1782 років складалася з двох сотень. Ліквідована царським указом про запровадження намісництв на Лівобережній Україні. Територія сотні увійшла до Лубенського повіту Київського намісництва. Сотенним центром стало містечко Сенча

З кінця XVII століття і до початку XX століття село було відоме своїми великими ярмарками.

Період Російської імперії ред.

Село було центром Сенчанської волості Лохвицького повіту.

Земська трикомплектна школа за проектом О. Сластіона

 

Радянський період ред.

 
Пам'ятний знак жертвам Голодомору. Сенча, колишнє с. Засулля

У 1923—1931 та 1935—1962 роках Сенча була центром Сенчанського району. Район сформований у складі Лубенської округи Полтавської губернії. З 1935 року — у складі Харківської області, з 1937 року у складі Полтавської області.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років відомо щонайменше 281 померлого мешканця села[2] з 532 офіційно померлих того року. Порівняння ж результатів переписів 1927 і 1939 років зі статистичною щорічною звітністю викриває приховування ще смерті 1114 осіб:[3]

Перепис 1926 року 3322
Роки Народилося Померло Приріст Мало бути
1927 140 70 70 3392
1928 128 70 58 3450
1929 140 70 70 3520
1930 152 71 81 3601
1931 133 65 68 3669
1932 95 82 11 3680
1933 50 532 -482 3198
1934 48 42 6 3204
1935 97 23 74 3278
1936 104 41 63 3341
1937 132 41 91 3432
1938 123 62 71 3503
Перепис 1939 року 2555
Різниця до початку 1932 року -1114

Економіка ред.

Село відоме своїми родовищами газу, зокрема тут знаходиться «Сенчанський газопереробний завод». В межах Сенчанської сільської ради знаходиться 98 свердловин із 114 у Лохвицькому районі. Газодобувна промисловість стала причиною екологічного лиха в Сенчі і околиці[4][5][6].

Також на території села побудований завод з виробництва цегли.

ТОВ «Сенча» має в обробітку 3 тис. га землі. Займається рослинництвом (озима пшениця, соняшник, кукурудза, соя, гречка, просо та інші, тваринництвом, утримує 5 тис. голів птиці: курей-несучок, індиків, гусей. Має елеватор, комбікормовий завод, молочний цех, хлібопекарню[7].

Об'єкти соціальної сфери ред.

  • Сенчанська сільська рада
  • Дитячий садок.
  • Школа.
  • Музична школа.
  • Клуб.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.

Спорт ред.

Село Сенча відоме в Лохвицькому районі та області своїми спортивними досягненнями в спортивному орієнтуванні (спортивний туризм), волейболі та футболі, зокрема 2011 року був створений аматорський футбольний клуб «Сенча», котрий змагається в районній лізі даного виду спорту.

Цікаві факти ред.

Герб села Сенчі містить в собі символи трьох головних світових релігій: Хрест (в центрі) — символ Християнства, Півмісяць (ліворуч внизу) — символ Ісламу, та Зірка Давида (праворуч внизу) — символ юдаїзму.

Відомі люди ред.

  • Гармаш Олександр Андрійович[8] — український радянський науковець у галузі технології будівельного виробництва (обґрунтував теорію будівельного виробництва, теорію ліквідації сезонності у будівництві).
  • Піроцький Федір Аполлонович — український інженер, винахідник першого у світі трамваю на електричній тязі.
  • Гук Лідія Ларіонівна — лікар, еколог, громадська діячка, одна з когорти репресованих шістдесятників.

Примітки ред.

  1. Библиотека Якова Кротова
  2. Сенча. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 
  3. В Сергійчук. Час збирати каміння чи й далі дробити його, Або в чому полягає місія Антона Дробовича. — «Сурма», 7.07.2023, № 27 (56).
  4. Трагедія Сенчі
  5. Сенча — зона екологічного лиха. Архів оригіналу за 5 квітня 2023. Процитовано 4 червня 2018. 
  6. Мешканці Сенчі на Полтавщині вимагають визнати їхню територію — зоною надзвичайної екологічної ситуації
  7. Полтавське господарство збудує приміщення на 500 корів. Архів оригіналу за 11 січня 2019. Процитовано 7 грудня 2018. 
  8. Списокъ студентовъ, вольнослушательницъ и постороннихъ слушателей политехническаго института Императора Александра II въ Кіевь на 1915 — 1916 академическій годъ. — Кіевъ. — 1915. — С.41.

Посилання ред.