Відкрити головне меню

Сенусерт II — давньоєгипетський фараон з XII династії.

Сенусерт II
Голова статуї Сенусерта II. Каїрський єгипетський музей
Голова статуї Сенусерта II. Каїрський єгипетський музей
Давньоєгипетський фараон
Панування бл. 1882-1872 до н. е., 
XII династія
Попередник Аменемхет II
Наступник Сенусерт III
Власне ім'я (номен)s(j)-n-Wsrt — Сенусерт —
«Людина богині Восрет» / «Сильна людина»
G39N5
 
Hiero Ca1.svg
F12S29D21
X1
O34
N35
Hiero Ca2.svg
Ім'я Гораsšmw-tȝwj — сешему-тауї —
«Той, хто керує двома землями»
G5
S29T32G43N17
N17
Srxtail2.GIF
Ім'я небтіsḫˁj-Mȝˁt — сехаї-Маат —
«Той, хто проявляє істину»
G16
S29N28
D36
Y1
Aa11
D36
X1
H6
Золоте ім'я Гораbjk-nbw ḥtp-nṯrw — бік-небу хотеп-нечеру —
«Золотий Гор, який задовольняє (заспокоює) богів»
G8
D3
R4

G8

ЖиттєписРедагувати

Був сином Аменемхета II.

Останні три роки правління його батька Сенусерт був його співправителем. Під час спільного правління особливу увагу вони звертали на Нубію. У 6-й рік царювання Сенусерта II царський писар Хнумхотеп писав у своєму звіті на папірусі про стан прикордонних укріплень у південній країні Вават. З напису видно, що азійські племена (аму) отримували дозвіл селитись на землях Єгипту. За це вони сплачували данину до царської скарбниці та чиновникам, які були зобов'язані стежити за порядком у таких поселеннях.

На 1-му році самостійного правління Сенусерт відрядив експедицію під началом «скарбничого бога» Хнумхотепа в Пунт (бл. 1894 до н. е.). Напис у районі гавані Сау розповідає, що та експедиція звела пам'ятник Сенусерту в «Країні бога» (Пунті). На 3-му році Сенусерт відрядив чиновника Хапу до Нубії з метою інспектування фортеці в області Вават.

Правління Сенусерта II було мирним, він продовжив освоєння Файюмської оази. У зв'язку з тим що майбутні номархи проводили юнацькі роки при дворі, у подальшому у своїх областях прагнули установити подібні порядки та відтворювали обстановку двору. Це позначилось на підвищенні рівня мистецтва Середнього царства. У Сенусерта II склались гарні, теплі стосунки з провінційною елітою.

Сенусерт проводив великі ірригаційні роботи у Файюмській оазі. Там же Сенусерт наказав збудувати свою піраміду (105 × 105 м). Біля неї було збудовано місто Хотеп-Сенусерт (букв. «Сенусерт задоволений»), що стало однією з царських резиденцій. Місто створювалось за єдиним планом та мало ідеально правильне планування вулиць. Квартал багатіїв у тому місті був відокремлений від кварталу бідняків міцною стіною, а особливо масивними стінами був захищений царський палац, що стояв на пагорбі. Цегляною стіною було обнесено периметром і все місто. Там було виявлено десятки папірусів за найрізноманітнішою тематикою — від рахунків і текстів законів, до гінекологічних та ветеринарних трактатів.

Поховальний комплексРедагувати

 
Пектораль Сенусерта II

Піраміда Сенусерта була збудована з необпаленої цегли й нині та піраміда сильно зруйнована та має заввишки 15 метрів. Її було збудовано навколо ядра з природної скелі, яке перекрили решітчастим каркасом з кам'яних блоків. Під час її будівництва виняткова увага приділялась заходам безпеки проти грабіжників. Вхід до неї вперше розмістили не з північної сторони, а з південної, підземні коридори перетворили на лабіринт із колодязями-пастками, поховальну камеру помістили приблизно за 20 метрів убік від центру основи, де вона відповідно до звичаю мала розміщуватись, і на глибині 12 м. Але все це не врятувало гробницю від розграбування, і в ній зберігся лише чудовий саркофаг з червоного граніту, й білий, алебастровий жертовний стіл. На підлозі у поховальній камері у скам'янілому мулі знайшли уреїв з царської діадеми, які впустили грабіжники.

З північної сторони комплексу було відкрито вісім мастаб та руїни малої піраміди цариці. У гробниці на південному боці двору була похована дочка Сенусерта II Сат-Хатхор-Іунет, де було виявлено «Іллахунський скарб» (нині у Метрополітен-Музеї, Нью-Йорк): три ебенові шкатулки, в яких лежали дуже гарні золоті інкрустовані пекторалі, діадема з високим тонким золотим пером, інкрустований розетками обруч для голови, ціла колекція ювелірних виробів і косметика. Всі предмети перебували у стінній ніші.

ДжерелаРедагувати

  • Авдиев В. И.: Военная история древнего Египта
  • Эрлихман В. В.: Правители мира

ПосиланняРедагувати