Сендзівуй Анджей Остроруг

Сендзівуй Анджей Остроруг гербу Наленч (пол. Sędziwój Andrzej Ostroróg; бл. 1568 — 1624) — державний діяч і один з лідерів лютеран Великопольщі часів Речі Посполитої.

Сендзівуй Анджей Остроруг
Ім'я при народженні Sędziwój Andrzej Ostroróg
Народився бл. 1568
Помер 1624
Громадянство Річ Посполита
Національність поляк
Місце проживання Польща
Діяльність політик
Посада каштелян мендзижецький
Конфесія лютеранство
Рід Остророги
Батько Вацлав Остророг
Мати Катерина Лещинська
У шлюбі з Зофія Фірлей
Катаржина Бучацька-Творовська
Діти 1 донька
Герб

ЖиттєписРедагувати

Походив з польського магнатського роду Остророгів (Остроругів). Онук Якуба Остроруга. Єдиний син Вацлава Остророга та Катерини (доньки бжесць-куявського воєводи Рафала Лещинського). Народився близько 1568 року. 1574 року після смерті батька опинився під опікою вуйка Анджея Лещинського. після здобуття домашньо освіти 1589 року поступив до Страсбурзького університету. Того ж року відправив кошти для відбудови лютеранської кірхи в Остророзі та надав кошти на братську школу в Кольмінках.

1594 року оженився на представниці магнатського роду Фірлеїв. Невдовзі ставодним з лідерів лютеран в Великій Польщі. 1595 року виступив як свідок угоди між кальвіністами на чолі із Симоном Богомилом Турновським й лютеранами під орудою Еразма Глішнера. Того ж року бувдепутатом Торунського синоду, де розглядалися питання об'єднання кальвіністів та лютеран Польщі. У 1599 році був депутатом на Віленський з'їзд протестантів й православних Речі Посполитої.

1604 року увійшов до комісії, що розслідувала суперчку між містом Всхова і тамтешнім священником. В 1609—1613 роках брав участивну участь в сеймиках Великої Польщі. В цей час активно захищав лютеранськігромади, зокрема в Познані, від тиску католиків. 1611 року призначено очільником кальвіністського синоду в Любліні. Виступав за спільні дії з тринітаріями. Того ж року увійшов до комісії щодо перемовин з Бранденбургом з приводу суперечностей у прикордонні.

У 1613,1615, 1618,1620 роках обиравсяделегам на вальний сейм. 1616 року отримав староство всховське (до 1621 року). На цей момент став вдівцем. Тому 1617 року пошлюбив удову Анджея Потоцького

1622 року отримав посаду каштеляна мендзижецького. Перебував на цій посаді до самої смерті, що настала між 16 липня та 27 жовтня 1624 року.

РодинаРедагувати

1. Дружина — Зофія, донька Яна Фірлея, воєводи краківського

Діти:

2. Дружина — Катаржина, донька Миколая Бучацького-Творовського, барського старости

дітей не було

ДжерелаРедагувати

  • Antoni Gąsiorowski, Jerzy Topolski [red.]: Wielkopolski Słownik Biograficzny. Warszawa-Poznań: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1981. ISBN 83-01-02722-3.