Семичастний Володимир Юхимович

Володи́мир Юхи́мович Семича́стний (15 січня 1924, с. Григорівка Катеринославської губернії, нині у складі смт Межова — 12 січня 2001 року, Москва, Російська Федерація) — партійний та державний діяч СРСР та УРСР. Член ЦК КП(б)У в 1949—1952 р. Кандидат у члени Організаційного бюро ЦК КП(б)У в січні 1949 — травні 1951 р. Кандидат у члени ЦК КПРС в 1956—1964 р. Член ЦК КПРС у 1964—1971 р. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го, 8—10-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 5—7-го скликань.

Семичастний Володимир Юхимович
Vladimir Semichastny.jpg
Народився 15 січня 1924(1924-01-15)
Межова, Катеринославська губернія, Українська СРР, СРСР
Помер 12 січня 2001(2001-01-12)[1] (76 років)
Москва, Росія
·цереброваскулярні хвороби
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність політик
Alma mater УДХТУ
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання генерал-полковник
Партія КПРС
Автограф Vladimir Semichastny Signature 1978.png
Нагороди
Орден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «30 років перемоги у ВВВ»Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «50 років перемоги у ВВВ»Ribbon Medal 850 Moscow.pngМедаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «За освоєння цілинних земель»
Медаль «За відбудову вугільних шахт Донбасу»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)

ЖиттєписРедагувати

Народився в родині робітника млина 15 січня 1924 року в селі Григорівка Катеринославської губернії1957 року — у складі смт Межова Межівського району Дніпропетровської області). За національностю росіянин, батьки родом з Тульської губернії. З 1939 року — секретар комітету комсомолу середньої школи міста Красноармійська Сталінської області УРСР. У 1941 році працював головою Красноармійського районного добровільного спортивного товариства «Локомотив» та секретарем комітету комсомолу залізничного вузла станції Красноармійськ Сталінської області.

У 1941—1942 роках — студент Кемеровського хіміко-технологічного інституту. У 1942 році — секретар комітету ВЛКСМ Кемеровського коксохімічного заводу РРФСР. У 1942 — 1943 роках — 1-й секретар Центрально-Міського районного комітету ВЛКСМ міста Кемерово.

У 1943—1944 роках — секретар Красноармійського районного комітету ЛКСМУ Сталінської області.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1944—1945 роках — завідувач відділу робітничої молоді Сталінського обласного комітету ЛКСМУ. У 1945—1946 роках — 2-й секретар Сталінського обласного комітету ЛКСМУ. У 1946 році — 1-й секретар Сталінського обласного комітету ЛКСМУ.

У грудні 1946 — жовтні 1947 року — секретар ЦК ЛКСМ України по кадрах.

У жовтні 1947 — лютому 1950 року — 1-й секретар ЦК ЛКСМ України. Член Бюро ЦК ВЛКСМ в листопаді 1947 — березні 1959 року.

У січні 1950 — квітні 1958 року — секретар ЦК ВЛКСМ. 19 квітня 1958 — 25 березня 1959 року — 1-й секретар ЦК ВЛКСМ.

У березні — серпні 1959 року — завідувач відділу партійних органів ЦК КПРС по союзних республіках.

У серпні 1959 — листопаді 1961 року — 2-й секретар ЦК КП Азербайджану.

13 листопада 1961 — 18 травня 1967 року — голова КДБ СРСР

29 травня 1967 — 15 липня 1971 року — 1-й заступник Голови Ради Міністрів Української РСР. 15 липня 1971 — 15 травня 1981 року — заступник Голови Ради Міністрів Української РСР.

У 1973 закінчив історичний факультет вечірнього відділення Київського державного університету імені Шевченка.

У 1981—1988 роках — заступник голови правління Всесоюзного товариства «Знання».

З 1988 року — персональний пенсіонер в місті Москві.

ЗванняРедагувати

  • генерал-полковник (1964)

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Munzinger-Archiv — 1913.

ДжерелаРедагувати