Сембратович Лев Ісидор

о. Лев Ісидор Сембратович (16 лютого 1880, Львів — 28 червня 1939, Оберн, штат Нью-Йорк, США) — український релігійний і громадський діяч в США і Канаді, священник УГКЦ, військовий капелан.

о. Лев Ісидор Сембратович
Народився	16 лютого 1880(1880-02-16) Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер	28 червня 1939(1939-06-28) (59 років) Оберн, Нью-Йорк, США
Громадянство	Австро-Угорщина →  ЗУНР →  США
Національність	українець
Діяльність	священник
Alma mater	Грецька колегія святого Атанасія
Нагороди	Духовний хрест заслуг (Австро-Угорщина) Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)

Життєпис

Народився у Львові в сім'ї Михайла Сембратовича і Анни з роду Воєвудка. У 12-тирічному віці (1892 р.) поступив на навчання до Грецької Колегії святого Атанасія в Римі, де провчився до 1897. Коли того ж року для українців була заснована Колегія св. Йосафата, перевівся до цієї колегії і був відповідно одним із перших її студентів. У Римі пройшов повний курс семінарійного навчання (граматика, гуманістика, філософія і богослов'я). Закінчив студії в 1902 році. Висвячений на одруженого священника в 1904 році Митрополитом Андреєм Шептицьким. По висвяченні рік був настоятелем дяківської бурси, а з 1906 — захристіянин на парафії Архикатедральній митрополичій церкві св. Великомученика Юрія у Львові, через рік — сотрудник там же.

1907 року призначений для душпастирської праці до США: Буффало (1907), Маунт Кармель (1907—1908), Рочестер (1909—1910). Переведений до Канади в Портедж-ла-Прері, де з перервами перебував до 1921 року, бо в 1915—1916 обслуговував Брантфорд, а 1921 — Монреаль.

В 1914 році призначений прокуратором греко-католицького канадійського єпископа у Відні (парафія при церкві Святої Варвари). Коли того ж року прибув у рідні сторони відвідати родичів, застала його Перша світова війна і він був призначений капеланом до 15 полку австрійської армії. Потім, коли вдруге приїхав до Галичини, то був інтернований поляками (1919). Після звільнення — член місії УНР у справах українських полонених в Італії, пізніше член місії ЗУНР до Канади.

Після повернення на Американський континент був священиком у США: Ньюарк (1922), Детройт (1922—1938) і з 1938 — Оберн, де й помер 28 червня 1939 року.

Твори

Переклав Святу Літургію на англійську мову і склав молитовник для українців-католиків англійською мовою.

Серед праць: Як прийшло до іменованя нашого першого епископа в Америці, Ювилейний альманах української греко-католицької церкви у Злучених Державах, 1884—1934. (Філадельфія, Пенсильванія: 1935).

Нагороди

• Духовний хрест заслуг ІІ ступеня на біло-червоній стрічці (нім. Geistliches Verdienstkreuz 2. Klasse am weissroten Bande)
• Бронзова медаль «За військові заслуги» на стрічці Хреста військових заслуг (нім. Bronzene Militärverdienstmedaille am Bande des Militärverdienstkreuzes)

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 P. (англ.)
• Dmytro Blazejowskyj. Ukrainian Catholic Clergy in Diaspora (1751—1988). Annotated List of Priests Who Served Outside of Ukraine. — Rome 1988. — 284 P. (англ.)
• Дмитро Блажейовський. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том ІІ. — Духовенство і Релігійні Згромадження: англійською мовою. — Львів–Київ: КМ Академія, 2004. — 570 С. — ISBN 966-518-225-0
• о. І. Лебедович. Полеві духовники УГА: у 45 річчя участи у Визвольних Змаганнях. — Вінніпег, 1963. — 327 С.