Відкрити головне меню

Микола Павлович Семак (в документах зустрічаються також варіанти прізвища Симак, Сьомак) - командир взводу протитанкових рушниць 338-го гвардійського стрілецького полку 117-ї гвардійської стрілецької дивізії 18-ї армії 1-го Українського фронту, гвардії лейтенант Герой Радянського Союзу.

Микола Павлович Семак
Nikolay Pavlovich Semak.jpg
Народження 3 травня 1919(1919-05-03)
Погребище Вінницької області
Смерть 13 січня 1944(1944-01-13) (24 роки)
село Кустівці
Поховання Первинне Кустівці
вдруге Бердичів
Роки служби 19411944
Звання лейтенант
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоної Зірки Медаль «За відвагу»
Семак Микола Павлович у Вікісховищі?

Зміст

БiографiяРедагувати

Народився 3 травня 1919 року в містечку Погребище Бердичівського повіту Київської губернії (нині місто Погребище Вінницької області ) . Закінчив середню школу. Працював секретарем Погребищенського сільської Ради депутатів трудящих. З 1939 року працював на нафтопромислах в Баку

Робітничо-Селянській Червоній Армії —РСЧА з 1939 року.Член КПРС 1940 року. В Великої Вітчизняної війнi з 12.12. 1941 року. Микола Семак закінчує прискорений курс Махачкалінського військового училища. З 5.10.1942 року в званнi лейтенанта, воює на Північнокавказькому та 1-му Українському фронтах[1] .

Командир роти протитанкових рушниць 338 гвардійського стрілецького полку 117 гвардійської стрілецької Бердичівської дивізії гвардії лейтенант Семак відзначився в бою 13 січня 1944 року під селом Кустовецьке .В цей день на допомогу оточеному в селі батальйону був посланий взвод бійців на чолі з лейтенантом[2] . Проти наших бійців фашисти кинули танки, бронетранспортери і піхоту. Бійці відбили 5 ворожих контратак, знищивши 5 танків, 2 бронетранспортери і до 10 вогневих точок.Коли в червоноармійців закінчилися боєприпаси, Семак з гранатами кинувся під танк ціною життя сприяв виконанню бойового завдання. Ворожа атака була відбита....


Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 серпня 1944 року за героїзм, мужність і військову майстерність, проявлені в боях з гітлерівськими загарбниками при звільненні Житомирської області гвардії лейтенанту Миколі Павловичу Семак посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка».

Первинне місце поховання - Житомирська область, Бердичівський район, село Кустівці (нині Хмельницький район), але в 1970 році його останки перенесли в Бердичів[3] на військову ділянку міського кладовища .

ПриміткиРедагувати

ДокументиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛiтератураРедагувати

  • Золотые Звёзды Полесья. 3-е изд., Киев, 1985.
  • Сахневич Л., Воронюк А. Сяйво Золотих Зірок. — Одеса, 1970.
  • Овеянные славой имена: очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Винницкой области / В. М. Барабан, А. Д. Воронюк, Н. К. Гненный и др.; редкол.: Г. Я. Буртяк (отв. ред.) и др. — Одесса: Маяк, 1983. — 311 с.

ПосиланняРедагувати

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2.