Селіжаровка
Селіжаровка (рос. Селижаровка) — річка на північному заході європейської частини Росії, у Тверській області, ліва притока Волги. Витікає з озера Селігер[2]. Селіжаровка — одна з перших великих волзьких приток.
| Селіжаровка | |
|---|---|
_-_panoramio.jpg) | |
| 56°51′ пн. ш. 33°27′ сх. д. / 56.850° пн. ш. 33.450° сх. д. | |
| Витік | Селіґер |
| • координати | 57°01′51″ пн. ш. 33°16′36″ сх. д. / 57.03090000002777771° пн. ш. 33.27680000002777660° сх. д. |
| Гирло | Волга |
| • координати | 56°51′12″ пн. ш. 33°27′18″ сх. д. / 56.853600000028° пн. ш. 33.45520000002777294° сх. д. |
| Басейн | басейн Волгиd |
| Країни: |
 Росія[1] |
| Регіон | Тверська область |
| Довжина | 36 км |
| Площа басейну: | 2950 км² |
| Середньорічний стік | 20 м³/с |
| Притоки: | Sizhinad і Tikhvinad |
| Водойми в руслі | Селіґер |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Довжина — 36 км, площа сточища — 2950 км²[3], середня витрата води — 20 м³/с[4]. Висота витоку — 205 м над рівнем моря[5].
Найбільші притоки — Тихвіна і Сижина (обидва ліві). Найбільший населений пункт на річці — селище Селіжарово, центр Селіжаровського району, в межах якого Селіжаровка впадає в Волгу.
Має виток з південно-західного кінця Селіжаровського плеса Селігеру. У верхній течії — річка завширшки 25-30 метрів, з швидкою течією, камінням і невеликими перекатами в річищі. Береги біля річки високі, з лісами.
Нижче за течією долина ширшає, течія слабшає.
Волга у місці впадання Селіжаровки — річка завширшки 30-40 м, не набагато більше власне Селіжаровки.
Популярна у водних туристів і рибалок. На берегах річки багато будинків відпочинку і пансіонатів.
На правому березі річки Селіжаровка за 1,3 км на захід від присілка Хилово знаходиться курганна група Хилово-1 (6 насипів) XI—XII століть[6].
Примітки ред.
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Селигер // Большая российская энциклопедия. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 9 серпня 2020.
- ↑ http://textual.ru/gvr/index.php?card=174397 Государственный водный реестр. Селижаровка. textual.ru. Минприроды России (29 марта 2009).
- ↑ Энциклопедический справочник «Тверская область». Статья (рос.).
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Аркуш карти O-36-103 Осташков. Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1973 р. (рос.)
- ↑ Государственный список памятников истории и культуры Тверской области местного значения.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Література ред.
- Селижаровка // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
- Воронов Ю. Б. «100 избранных маршрутов для путешествий на байдарке». — М.: «Мир», 1993. skitalets.ru. Дата обращения 19 февраля 2020.