Сельський Володимир Олександрович

Володи́мир Олекса́ндрович Се́льський (13 жовтня 1883, село Вихилівка, нині Ярмолинецького району Хмельницької області — 18 лютого 1951, Київ) — український геофізик і геолог. Дійсний член АН УРСР1939).

Сельський Володимир Олександрович
Сельський Володимир Олександрович.jpg
Народився 13 жовтня 1883(1883-10-13)
Вихилівка
Помер 18 лютого 1951(1951-02-18) (67 років)
Київ
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
СРСР СРСР
Діяльність геолог
Alma mater Подільська духовна семінарія
Златопільська чоловіча гімназія
Київський Імператорський університет Святого Володимира
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Член НАН України

ЖиттєписРедагувати

РодинаРедагувати

Народився 13 жовтня 1883 року в сім'ї православного священика села Вихилівки.

ОсвітаРедагувати

Маючи свідоцтво про закічення чотирьох класів Подільської духовної семінарії, 1904 року як стороння особа складає іспит зрілості у чоловічій гімназії міста Златополя і отримує атестат за № 749[1].

1909 року закінчує фізико-математичний факультет Київського Імператорського університету Святого Володимира і залишається навчатися в аспірантурі, яку закінчує 1912 року.

Педагогічна працяРедагувати

У 19131916 навчальних роках викладач без чину предметів Природознавство та Географія[2][3][4], у 19171918 навчальному році інспектор, а у 19181920 навчальних роках директор Кисловодської чоловічої гімназії.

У 19211928 навчальних роках директор Грозненського нафтового інституту (на правах вищого технікуму).

Очолює створену 1944 року на геологічному факультеті Київського університету кафедру геофізичних методів пошуків та розвідки родовищ корисних копалин.

У 1945 році, переїхавши до Львова, організовує в місцевому університеті кафедру геофізики, а потім таку ж кафедру і в політехнічному інституті.

Трудова діяльністьРедагувати

У 19291930 роках — начальник Грознафторозвідки.

У 19311935 роках — старший геолог «Союзнафти».

У 19351939 роках — консультант Державного геофізичного тресту СРСР.

З 1939 року — керівник відділу геофізики Інституту геологічних наук АН УРСР.

Наукова працяРедагувати

У 1939 році його обирають дійсним членом Академії наук УРСР. Він стає керівником відділу геофізики Інституту геологічних наук АН УРСР, веде важливі дослідження в галузі нафтових родовищ. Завдяки розробленим ним геофізичним методам розвідки під час Другої світової війни було знайдено значну кількість нових родовищ.

Значну увагу присвятив дослідженням нафтових родовищ України, вивченню тектоніки Дніпровсько-Донецької западини, вивчав мінеральні ресурси західних областей України, був керівником геофізичних розвідок складних тектонічних районів Карпат та Прикарпаття.

Значний поштовх дав розвитку прикладної геофізики і суміжних областей: геотектоніки, прогнозу і глибинного геокартування землетрусів.

Один із перших передбачив й обґрунтував зміст розвитку геофізики в конкретному застосуванні її результатів при вирішенні прикладних завдань пошуків і розвідки корисних копалин.

Довів необхідність комплексних геофізичних досліджень при вирішенні геологічних завдань і пошуках нафти та визнається основоположником геологічної інтерпретації комплексних геофізичних досліджень.

На основі геофізичних даних сформував перші моделі глибинної геологічної будови Європейської частини СРСР, західного схилу Уралу та інших регіонів.

Вперше обґрунтував необхідність застосування геофізичних досліджень для вивчення джерел сучасних тектонічних явищ.

« У розвитку геофізики його ім'я стоїть поруч з такими корифеями науки, як М. В. Ломоносов, ... О. Ю. Шмідт[5] »

Став автором низки важливих монографій і підручників, написав понад 160 наукових праць.

Основні праці:

  • Миграция и происхождение нефти. М.; Л., 1935;
  • «Краткий курс прикладной геофизики» (1938);
  • «Мінеральні багатства західних областей України» у «Вістях АН УРСР» (1940);
  • Основные рисунки тектоники Днепровско-Донецкой впадины в свете результатов геофизических работ. 1940;
  • Систематизация мирового опыта по изучению результатов работ прикладной геофизики. 1940;
  • Изучение строения земной коры на основании данных геофизики. М.; Л., 1941;
  • Очерк геологического строения нефтеносной полосы западных областей Украины. М.; Л., 1941.

НагородиРедагувати

Останні роки життяРедагувати

Помер 18 лютого 1951 у Києві.

ЗазначенняРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

Див. такожРедагувати