Село імені Бабушкіна, Бабушкіно (розмовна форма, так само називається автостанція в селі[1]) — велике село, адміністративний центр Бабушкінського району Вологодської області. Розташоване на березі річки Леденьга, за 249 км на схід від Вологди.

Село Село імені Бабушкіна
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації
Муніципальний район Бабушкинский район
Код ЗКАТУ: 19208804001
Код ЗКТМО: 19608404101
Основні дані
Статус {{{тип_род}}} Село
Поштовий індекс 161350
Телефонний код +7 81745
Географічні координати: 59°45′24″ пн. ш. 43°08′05″ сх. д. / 59.75683333336077396° пн. ш. 43.134861111138775414° сх. д. / 59.75683333336077396; 43.134861111138775414Координати: 59°45′24″ пн. ш. 43°08′05″ сх. д. / 59.75683333336077396° пн. ш. 43.134861111138775414° сх. д. / 59.75683333336077396; 43.134861111138775414
Веб-сторінка babushadm.ru/bab_selpos/
Мапа
Село імені Бабушкіна (Росія)
Село імені Бабушкіна
Село імені Бабушкіна

Адміністративний центр Бабушкінського сільського поселення й Бабушкінської сільради.

Населення — 4035 осіб (перепис 2010).

ІсторіяРедагувати

Село первинно називалося Ледензьке, за назвою річки.

Солоні підземні моря в надрах земель по річці Леденьга, відкрилися людям ще в XV столітті. З тих часів на чотири століття солеваріння стало головним заняттям леденгівців. Ймовірно, з цієї ж причини в списку населених пунктів Вологодської губернії, за станом на 1859 рік село зазначено під номером 9849 як Ледензький Солеварний Завод[2].

Згідно з книгою «Родословие Вологодской деревни»[3], село пустувало до 1640-их років протягом ста років через закинуті соляні промисли. У 1623 році в джерелах, за відомостями цієї книги, відзначається наявність пустки при погості Спаському на Леденьзі. У той період територія села входила до складу Вотченської волості Тотемського повіту.

Згодом тут виникли цілі династії давньоруських інженерів. Вони передбачили багато прийомів бурової техніки, що використовуються дотепер. За допомогою дерев'яних труб леденгівцям вдавалося добувати розсоли майже з 500-метрової глибини.

За часів роботи у департаменті Гірничих й Соляних справ (1820—1828 роки) батька великого композитора Іллю Петровича Чайковського, ним було відкрито перше училище, духовий оркестр, було розроблено перший план забудови села, він чимало дбав про благоустрій села й намагався поліпшити умови праці на промислах.

У 1841 році в районі були влаштовані перші лікувальні ванни. Цілющі властивості підземних вод стали основою для створення в цих краях бальнеологічних санаторіїв і курортів.

Станом на 1881 році село Ледензьке складало Ледензьку волость Тотемського повіту[4].

Згідно з переписом населення 1897 року в селі (зазначеному у звіті як Ледензьк, Ледензьке, Усолля) мешкало 1367 осіб: 680 чоловіків і 687 жінок[5].

Вихідцем з родини солеварів був більшовик Іван Бабушкін. 25 березня 1941 року село було перейменовано в його честь.

У 2000 році частина села імені Бабушкіна була приєднана до сусіднього селища Юрманга[6].

ПромисловістьРедагувати

Широко розвинена лісова інфраструктура.

НаселенняРедагувати

За переписом 2002 року населення — 4105 осіб (1962 чоловіки, 2143 жінок). Переважна національність — росіяни (98 %)[7].

За переписом 2010 року населення — 4035 осіб (1920 чоловіків, 2115 жінок).

Чисельність населення
1859[2] 1897[5] 1 959 1970 1979 1989 2002 2010
1374 1367 2227 2446 3640 4487 4105 4035

ПрикметиРедагувати

  • Санаторій Ледензьк, засновано в 1989 році і відомий на всю область і навіть за її межами. Розташований в новій будівлі на березі річки Леденьгі.
  • Пам'ятник, встановлений на честь ювілею космонавта Павла Бєляєва .
  • Будинок-музей Івана Бабушкіна, присвячений історії села та життя його мешканців в XIX столітті.

ПриміткиРедагувати

  1. Расписание автобусов в Вологде. Процитовано 2010-09-09. 
  2. а б Списокъ Населённыхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. Т. VII. Вологодская Губернія. — СПб., 1866.
  3. Родословие Вологодской деревни (Список древнейших деревень — памятников истории и культуры) / Сост. П. А. Колесников, Т. М. Димони. — Вологда, 1990 г.
  4. Списокъ Населённыхъ Мѣстъ Вологодской Губерніи. — Вологда, 1881.
  5. а б Первая Всеобщая перепись населенія Россійской Имперіи, 1897 г. Т. VII. Вологодская губернія. Тетрадь І. — СПб.: Изданіе Центральнаго Статистическаго комитета Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, 1901. Помилка цитування: Некоректний теґ <ref>; назва «Census 1897» визначена кілька разів з різним вмістом
  6. Постановление Губернатора области «Об изменениях в административно-территориальном устройстве Бабушкинского муниципального района» от 04.12.2000 № 1045
  7. Данные переписи 2002 года: таблица 2С. М.: Федеральная служба государственной статистики, 2004.

ПосиланняРедагувати

  • Бабушкина Им.   // Чайкіна Ю. І. Географічні назви Вологодської області: Топонімічний словник.   - Архангельськ: Північно-Західне книжкове видавництво, 1988.
  • село імені Бабушкіна в реєстрі населених пунктів Вологодської області