Селезньов Петро Януарійович

Петро Януарійович Селезньов (28 січня 1897(18970128), село Тимашово Бугурусланського повіту Самарської губернії, тепер Самарської області Російська Федерація — 7 березня 1949, місто Краснодар, Російська Федерація) — радянський партійний діяч, 1-й секретар Краснодарського крайкому ВКП(б). Депутат Верховної Ради РРФСР 2-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликань (1941—1949). Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1939—1949 роках.

Селезньов Петро Януарійович
Народився	28 січня 1897(1897-01-28) село Тимашово Бугурусланського повіту Самарської губернії, тепер Самарської області Російська Федерація
Помер	7 березня 1949(1949-03-07) (52 роки) місто Краснодар
Поховання	Vsesvyatskoye cemetery, Krasnodard
Країна	СРСР  Російська імперія
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	ВКП(б)
Нагороди

Біографія

Народився 16(28) січня 1897 року в родині службовця-приказчикаа. У 1911 році закінчив двохкласну школу в селі Тимашово Бугурусланського повіту Самарської губернії. Трудову діяльність розпочав чорноробом на залізниці.

У червні 1913 — січні 1915 року — конторник млина Карпова у місті Самарі.

Член РСДРП(б) з січня 1915 року.

У січні — квітні 1915 року перебував у самарській в'язниці.

У травні 1915 — серпні 1916 року — рахівник контори комітету (комісії) із постачання армії продовольством «Постачпродарм» у місті Самарі. У вересні 1916 — лютому 1917 року — писар управління військового начальника у місті Вольську Самарської губернії. У березні — червні 1917 року — секретар ради із виборів Вольської ради робітничих і солдатських депутатів Самарської губернії. У липні — листопаді 1917 року — рахівник контори хлібпродарму в Самарі.

У грудні 1917 — травні 1918 року — комісар, секретар і член колегії Купецького банку і Самарського губернського фінансового відділу. У червні — вересні 1918 року — у підпіллі від влади Чеського корпусу в селищі Зубчаніновка Самарської губернії. У жовтні 1918 — квітні 1919 року — заступник завідувача Самарського губернського фінансового відділу.

У травні — серпні 1919 року — інструктор-агітатор комісії ВЦВК РРФСР у Владимирській губернії.

У вересні 1919 — березні 1920 року — інструктор політичного відділу 15-ї армії Західного фронту в Смоленську і Великих Луках.

У квітні — липні 1920 року — заступник завідувача агітаційно-пропагандистського відділу, заступник завідувача організаційного відділу Самарського губернського комітету РКП(б).

У серпні 1920 — квітні 1921 року — секретар і член колегії Самарської губернської надзвичайної комісії (ЧК).

У травні 1921 — липні 1923 року — завідувач інформаційного підвідділу та інструктор обліку досвіду ЦК РКП(б).

У серпні 1923 — квітні 1924 року — студент економічного відділення факультету суспільних наук Московського державного університету. Закінчив один курс.

У квітні — листопаді 1924 року — пропагандист на Бежецькому заводі «Профінтерн» і заступник завідувача агітаційно-пропагандистського відділу Бежецького повітового комітету РКП(б) Брянської губернії.

У листопаді 1924 — жовтні 1926 року — секретар циркулярного комітету організаційно-інструкторського відділу ЦК РКП(б).

У жовтні 1926 — червні 1928 року — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу, завідувач організаційного відділу Оренбурзького губернського комітету ВКП(б).

У липні 1928 — вересні 1930 року — заступник завідувача організаційного відділу Середньо-Волзького крайового комітету ВКП(б) у місті Самарі.

У жовтні 1930 — грудні 1931 року — слухач курсів марксизму-ленінізму в Москві.

У січні 1932 — грудні 1934 року — заступник завідувача організаційного відділу та інструктор Московського обласного комітету ВКП(б).

З грудня 1934 року — інструктор відділу керівних партійних органів ЦК ВКП(б). У жовтні 1935 — листопаді 1936 року — завідувач сектору єдиного партійного білета відділу керівних партійних органів ЦК ВКП(б). У листопаді 1936 — березні 1938 року — завідувач сектору загальної інформації та інформархіву відділу керівних партійних органів ЦК ВКП(б). У березні 1938 — січні 1939 року — заступник завідувача відділу керівних партійних органів ЦК ВКП(б).

31 січня 1939 — 7 березня 1949 року — 1-й секретар Краснодарського крайового комітету ВКП(б) та 1-й секретар Краснодарського міського комітету ВКП(б).

Під час німецько-радянської війни з 21 квітня по 19 травня 1942 року був членом Військової ради Головного командування Північно-Кавказького напрямку, а у травні — липні 1942 року — членом Військової ради Північно-Кавказького фронту. З вересня 1942 по 1943 рік — начальник Південного (Краснодарського) Штабу партизанского руху.

У жовтні 1946 — березні 1948 року — член Ради у справах колгоспів при Раді Міністрів СРСР.

Помер після важкої і тривалої хвороби. Похований у Краснодарі на Всесвятському цвинтарі.

Нагороди

• два ордени Леніна (16.03.1940,)
• орден Вітчизняної війни І ст.
• чотири медалі

Джерела

• Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — Москва, РОССПЭН, 2016. (рос.)
• Селезнёв Пётр Иануарьевич [Архівовано 28 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898—1991). (рос.)