Сеймур Джонсон (авіабаза)
Авіаба́за Сеймур Джонсон (англ. Seymour Johnson Air Force Base, (IATA: KGSB, ICAO: GSB, FAA ідент. місц.: KGSB) — діюча військово-повітряна база Повітряних сил США розташована поблизу Ґолдсборо у штаті Північна Кароліна. За станом на 2020 рік база є пунктом постійної дислокації 4-го винищувального Бойового Командування та 916-го авіакрила дозаправлення Командування Резерву ПС США.
| Сеймур Джонсон | |
|---|---|
Seymour Johnson Air Force Base | |
 Ґолдсборо, Північна Кароліна в США | |
 Вигляд на авіабазу Сеймур Джонсон. 1993 | |
 | |
| Координати | 41°07′10″ пн. ш. 095°54′31″ зх. д. / 41.11944° пн. ш. 95.90861° зх. д.Координати: 41°07′10″ пн. ш. 095°54′31″ зх. д. / 41.11944° пн. ш. 95.90861° зх. д. |
| Тип | військова база |
| Інформація про об'єкт | |
| Власник |  Бойове командування Повітряних сил США |
| Оператор |  ПС США |
| Стан | діюча |
| Вебсайт | Seymour Johnson Air Force Base |
| Історія об'єкта | |
| Побудовано | 1942 |
| Інформація гарнізону | |
| Гарнізон |  4-те винищувальне крило |
 Американські винищувачі F-15E на аеродромі авіабази Сеймур Джонсон у Північній Кароліні. Операція «Щит пустелі». 1991 | |
| UTC−5 | |
Історія ред.
Військово-повітряна база імені Сеймура Джонсона примикає до Ґолдсборо, штат Північна Кароліна, міста на шосе 70 приблизно на півшляху між Ралі — столицею штату — та Нью-Берном — колишньою столицею — на узбережжі. База Сеймура Джонсона займає понад 3 300 гектарів у південно-східній частині Ґолдсборо. Військовий аеродром був відкритий у квітні 1942 року як штаб-квартира Технічного відділу Командування технічної підготовки повітряних сил армії США. З червня 1943 року базі було додано другорядну місію, яка включала підготовку офіцерів та пілотів для закордонних відряджень. Підрозділ був відомий як Тимчасовий заморський навчальний центр. У вересні 1943 року Сеймур Джонсон отримав третю місію: забезпечити базову військову підготовку курсантів, які готуються стати технічними офіцерами в повітряних силах армії.
Наприкінці Другої світової війни в Європі авіабаза Сеймур Джонсон стала центральною збірною станцією для переробки та навчання військ, що здійснювали переміщення через континентальні Сполучені Штати до Тихого океану. у вересні 1945 року, із завершенням світової війни в Азії, це завдання було скасоване, аеродром став центром демобілізації колишніх військових повітряних сил. У травні 1946 року авіабазу деактивували, а в 1956 році знову відновили.
1 квітня 1956 року авіабаза Сеймур Джонсон увійшла до Тактичного повітряного командування ПС, через три місяці вона стала пунктом постійної дислокації 83-го винищувального авіакрила.
З 1957 року аеродром став центром базування 4-го винищувального крила, яке замінило 83-тє крило. З того часу і до 2020 року 4-те крило продовжує базуватися у Сеймур Джонсон, дві ескадрильї перебувають у постійній бойовій готовності до дій у будь-якому регіоні світу, ще дві ескадрильї є у резерві.
Формування на авіабазі Сеймур Джонсон (2020) ред.
- 4-та повітряна армія (Марч, Каліфорнія)
- 10-та повітряна армія (Шоу, Південна Кароліна)
- 304-ма винищувальна ескадрилья 944-го винищувального крила (F-15E «Страйк Ігл»)
Див. також ред.
Примітки ред.
Джерела ред.
- Mueller, Robert. Air Force Bases Volume I, Active Air Force Bases Within the United States of America on 17 September 1982. Washington, DC: Office of Air Force History, 1989. ISBN 0-912799-53-6.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сеймур Джонсон (авіабаза) |
- Seymour Johnson AFB, NC [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Seymour Johnson AFB Base Guide [Архівовано 15 липня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Seymour Johnson AFB In-depth Overview(англ.)
- «Installations Worldwide — Seymour Johnson AFB» (PDF). Air Force Magazine — USAF Almanac 2019. Air Force Association [Архівовано 15 липня 2020 у Wayback Machine.]