Сейкай-Мару
Сейкай-Мару (Seikai Maru) – судно, яке під час Другої Світової війни взяло участь у операціях японських збройних сил в архіпелазі Бісмарка.
| Історія | |
|---|---|
 Японія
| |
| Назва: | Сейкай-Мару (Seikai Maru) |
| Власник: |
|
| Будівник: | Uraga Dock |
| Будівельний номер: | 460 |
| Закладений: | 10 листопада 1937 |
| Спуск на воду: | 1 березня 1938 |
| Завершений: | 31 травня 1938 |
| Доля: | 16 вересня 1943 затонуло від підриву на міні поблизу Кавієнга |
| Основні характеристики | |
| Тип: | вантажне / переобладнаний канонерський човен |
| Тоннаж: | 2663 GRT |
| Довжина: | 93,6 м |
| Ширина: | 13,7 м |
| Осадка: | 7,6 м |
| Двигуни: | 1 парова турбіна |
| Швидкість: | 14 вузлів |
Передвоєнна служба ред.
Сейкай-Мару спорудили в 1940 році на верфі Uraga Dock на замовлення компанії Toa Kaiun.
В якийсь момент Сейкай-Мару реквізували для потреб Імперського флоту Японії та переобладнали його у канонерський човен.[1]
На момент вступу Японії у Другу світову війну корабель входив до складу 5-го дивізіону канонерських човнів, що базувався у центральній частині Каролінських островів на атолі Трук[2] (ще до війни тут була створена потужна база японського ВМФ, з якої до лютого 1944-го провадились операції у цілому ряді архіпелагів).
Вторгнення до архіпелагу Бісмарка ред.
У першій половині січня 1942-го судно перейшло до нещодавно захопленого острова Гуам (Маріанські острови). Тут конвой транспортів прийняв на борт 144-й піхотний полк для подальшого десанту в Рабаул на острові Нова Британія (архіпелаг Бісмарка). 14 січня конвой полишив Гуам, при цьому Сейкай-Мару та ще один переобладнаний канонерський човен Ніккай-Мару, а також переобладнані мисливці за підводними човнами Тоши-Мару №5 і Тама-Мару №8 ескортували третій ешелон.[3]
23 січня десант висадили у Рабаулі, котрий на наступні кілька років став головною передовою базою японців у архіпелазі Бісмарку, з якої провадитимуться операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї.
Вторгнення на Соломонові острови ред.
У середині квітня 1942-го Сейкай-Мару вирішили задіяти у запланованій операції з оволодіння Порт-Морсбі на Новій Гвінеї та створення баз на Соломонових островах, для чого включили до складу загону, котрий мав забезпечувати створення передових баз гідролітаків.[4]
26 – 28 квітня корабель разом з іншим переобладнаним канонерським човном Ніккай-Мару здійснив перехід до якірної стоянки Шортленд (прикритої групою невеликих островів Шортленд акваторії біля південного завершення острова Бугенвіль), куди необхідно було доправити матеріали та будівельників для створення першої такої бази.[5]
2 чи 3 травня 1942-го Сейкай-Мару, Ніккай-Мару і Кейджо-Мару (ще один переобладнаний канонерський човен з того ж дивізіону) прибули до затоки Реката-Бей на розташованому далі на схід острові Санта-Ісабель, де з’явилась тимчасова база гідролітаків.[6][7] Перебазована сюди авіагрупа з корабля Кійокава-Мару (сам він в цей час проходив ремонт) та гідроавіаносець Камікава-Мару прикривали проведену 4 травня висадку на Тулагі (далі на схід архіпелагу поблизу острова Гуадалканал), котру здійснив загін, що прибув із Трука.
Ескортна служба ред.
Відомо, що у травні 1943-го "Сейкай-Мару" супроводжував конвой №3515, який прослідував з Токійської затоки на Трук.
Обставини загибелі ред.
Станом на початок осені 1943-го Сейкай-Мару перебував в архіпелазі Бісмарка. 16 вересня він підірвався на міні та затонув поблизу Кавієнга (друга за значенням японська база в архіпелазі, розташована на північному завершенні острова Нова Ірландія). Мінна постановка була здійснена ще 4 червня підводним човном Silversides.
Примітки ред.
- ↑ Seikai Maru (清海丸) (+1943).
- ↑ Japanese Transports. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 8 лютого 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
- ↑ Bertke, Donald A.; Smith, Gordon; Kindell, Don (31 серпня 2013). World War II Sea War, Vol 5: Air Raid Pearl Harbor. This Is Not a Drill (англ.). Lulu.com. ISBN 978-1-937470-05-0.
- ↑ Navy, corporateName=Royal Australian. Battle of the Coral Sea. www.navy.gov.au (англ.). Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 23 грудня 2020.
- ↑ Stern, Robert C. (1 червня 2019). Scratch One Flattop: The First Carrier Air Campaign and the Battle of the Coral Sea (англ.). Indiana University Press. ISBN 978-0-253-03930-9.
- ↑ Imperial Cruisers. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 23 грудня 2020.
- ↑ Japanese Auxiliary Gunboats. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 23 грудня 2020.