Себастіан Брант
Себастіан Брант (Sebastian Brant ; 1457 (або 1458), Страсбург — 10 травня 1521, Страсбург) — німецький письменник-гуманіст. Автор публіцистичних і поетичних творів, найвідомішим з яких є віршована сатирична поема «Корабель дурнів» (нім. Das Narrenschiff, 1494). У ній автор виступає на захист народу, викриває зрадництво й самоуправство князів, лицарський розбій, розпусту духівництва, владу «пана Пфеніґа».
| Себастіан Брант | ||||
|---|---|---|---|---|
 Худ. Альбрехт Дюрер. «Портрет С. Бранта», бл. 1520 р. | ||||
| Народився |
1458 Страсбур | |||
| Помер |
10 травня 1521 Страсбур | |||
| Громадянство | німець | |||
| Діяльність | юрист, письменник-гуманіст, поет | |||
| Alma mater | Базельський університет | |||
| Мова творів | латина[1] і Середньоверхньонімецька[1] | |||
| Жанр | сатира, вірші, поема | |||
| Magnum opus | поема «Корабель дурнів» | |||
| Конфесія | Римо-католицька церква | |||
| У шлюбі з | Elisabeth Bürgis[d] | |||
| Діти | Onophrius Brant[d] | |||
| Премії | титул пфальцграфа та посада радника від імператора Максиміліана | |||
|
| ||||
 Себастіан Брант у Вікісховищі? | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
БіографіяРедагувати
Вивчав юриспруденцію і класичну літературу в Базелі, у 1484 році отримав право викладання, а в 1489 році — звання доктора обох прав (світського і церковного). Імператор Максиміліан дарував йому титул пфальцграфа і звання радника. У 1513 році Брант переміг у диспуті з францисканським монахом Віґандом Віртом про догмат безсім'яного зачаття.
Корабель дурнівРедагувати
Основна стаття: Корабель дурнів (поема)
Своєю популярністю Брант зобов'язаний не численним латинським віршам, а великій сатиричій поемі «Корабель дурнів», в якій дуже зло і влучно висміює пороки і дурість своїх сучасників. У передмові до книги автор визначив своє завдання — підтримувати мудрість і доброчесність, викорінювати глупоту й забобони в ім'я виправлення людського роду. Тут же він з'ясовує і свій творчий задум. Стривожений тим, що світ занурений в темряву і заполонений дурнями, автор вирішив усіх їх посадити на кораблі й відправити в країну глупоти — Наррагонію. Книга Бранта пройнята бажанням змінити життя німецького суспільства, зробити його гідним людини, сповнена передчуття грізних подій. «Безугавний ураган жене у море rope-флот», бурхливі хвилі то підіймають кораблі до високих хмар, то кидають їх у морські глибини.
Ця книга довгий час користувалася величезною популярністю серед народу завдяки здоровому глузду, прямоті і дотепності, а також знанню Біблії (в тому числі Притч), життя і людей, якими вона пройнята. Поема багато разів видавалася і перероблялася і була переведена не тільки на латинську, але і на більшість європейських мов.
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б в г ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
ДжерелаРедагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Шаповалова М. С., Рубанова Г. Л., Моторний В.А. Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження. — Львів, 1982.