Відкрити головне меню

Себастьян Лазароні (порт. Sebastião Lazaroni, нар. 25 вересня 1950, Ріо-де-Жанейро) — бразильський футбольний тренер. Футбольний тренер року в Південній Америці (1989). Зі збірною Бразилії — володар Кубка Америки.

Ф
Себастьян Лазароні
Sebastiao Lazaroni1.jpg
Особові дані
Народження 25 вересня 1950(1950-09-25) (69 років)
  Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Громадянство Flag of Brazil.svg Бразилія
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1984–1986 Бразилія «Фламенго»
1987–1988 Бразилія «Васко да Гама»
1988 Саудівська Аравія «Аль-Аглі»
1988 Бразилія «Греміо»
1989 Бразилія «Парана»
1989–1990 Бразилія Бразилія
1990–1992 Італія «Фіорентина»
1992 Саудівська Аравія «Аль-Хіляль»
1992–1993 Італія «Барі»
1993 Мексика «Леон»
1994 Бразилія «Васко да Гама»
1996–1997 Туреччина «Фенербахче»
1999 КНР «Шанхай Шеньхуа»
2000 Ямайка Ямайка
2000–2001 Бразилія «Ботафогу»
2001–2002 Японія «Йокогама Ф. Марінос»
2003–2004 Кувейт «Аль-Арабі»
2004–2005 Ямайка Ямайка
2005 Бразилія «Жувентуде»
2006 Туреччина «Трабзонспор»
2007–2008 Португалія «Марітіму»
2008–2011 Катар «Катар СК»
2011 Катар Катар
2012–2014 Катар «Катар СК»
2015–2016 Катар «Катар СК»

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра тренераРедагувати

До початку своєї тренерської кар'єри Лазароні виступав на позиції воротаря в декількох аматорських клубах Бразилії. У 1985 році очолив «Фламенго», спочатку як виконуючий обов'язки після відставки Маріо Загалло, а потім і в статусі головного тренера. У 1986 році привів команду до перемоги в Лізі Каріока. На наступний рік він очолив «Васко да Гама» з якої двічі добивався чемпіонства в цьому турнірі. З березня по травень 1988 року керував саудівським клубом «Аль-Аглі»[1], після чого повернувся у Бразилію, ставши наставником «Греміо».

У 1989 році напередодні Кубку Америки був призначений на пост головного тренера національної збірної Бразилії. У збірній Себастьян Лазароні спробував ввести позицію ліберо[2]. У липні 1989 року під його керівництвом збірна Бразилії виграла Кубок Америки, не програвши по ходу турніру жодного матчу і пропустивши всього один м'яч. У відбіркових матчах до чемпіонату світу 1990 року в Італії бразильці двічі розгромили збірну Венесуели[3], а у матчі з чилійцями їм була присуджена технічна перемога через відмову суперника продовжувати матч[4]. На самому чемпіонаті світу збірна Бразилії обіграла усіх суперників на груповому етапі, а в 1/8 фіналу поступилася з мінімальним рахунком Аргентині[5]. Після цієї невдачі Бразильська конфедерація футболу прийняла рішення відправити головного тренера у відставку. Лазароні залишився в Італії, уклавши контракт з «Фіорентиною», проте ніяких успіхів досягти не зміг, і по ходу сезону 1991/92 був звільнений зі свого поста.

 
Себастьян Лазароні 2011 року під час роботи зі збірною Катару.

У січні 1993 року знову відправився в Саудівську Аравію в клуб «Аль-Хіляль», але пропрацював там лише півроку[1]. Влітку того ж року прийняв на себе керівництво клубом з італійської Серії B «Барі», з яким зміг вийти в 1/8 фіналу Кубку Італії, де поступився «Торіно». Після цього Лазароні повернувся в Америку, де очолював спочатку мексиканський «Леон» і знову бразильську «Васко да Гаму».

У 1996 році після дворічної перерви в роботі був запрошений в турецький «Фенербахче». Разом з командою в 1997 році посів третє місце у чемпіонаті Туреччини. А 30 жовтня 1996 року Себастьян став співавтором історичного результату. В цей день англійський «Манчестер Юнайтед» приймав на «Олд Траффорд» «Фенербахче» і поступився з рахунком 0:1. Ця поразка стала для нього першою домашньою невдачею в єврокубках більш ніж за сорок років[6].

Потім Лазароні працював в китайському «Шанхай Шеньхуа», бразильських «Ботафого» та «Жувентуде», кувейтському «Аль-Арабі», японському «Йокогама Ф. Марінос» та збірної Ямайки.

У 2006 році знову повернувся до Туреччини, очоливши «Трабзонспор», однак значущих результатів з ним не домігся. У вересні в першому раунді Кубка УЄФА турки поступилися іспанській «Осасуні». У невдалому старті в національній першості і Кубку УЄФА керівництво клубу зробило винним головного тренера, у зв'язку з чим він був звільнений[7].

У липні 2007 року Себастьян перебрався в Португалію, очоливши «Марітіму». Під його керівництвом клуб виступав досить успішно, посівши п'яте місце у чемпіонаті і пробившись у Кубок УЄФА, проте Лазароні покинув команду, прийнявши вигідну пропозицію від керівництва «Катар СК». Разом з командою він виграв Кубок Наслідного принца Катару.

7 серпня 2011 року був призначений футбольною асоціацією Катару на пост головного тренера національної збірної, замість відправленого у відставку Милована Раєваця[8], але зрештою звільнився через чотири місяці внаслідок невдалого виступу на домашніх Панарабських іграх, де катарці не зуміли вийти з групи. Його робота командою закінчилася двома перемогами, п'ятьма нічиїми та двома поращками. Він був офіційно звільнений 3 січня 2012 року.

Після цього Лазароні ще два рази керував клубом «Катар СК» у 2012—2014 та 2015—2016 роках. Його третій прихід закінчився розчаруванням, і він був звільнений у травні 2016 року.

Титули і досягненняРедагувати

«Фламенго»: 1986
«Васко да Гама»: 1987, 1988
«Йокогама Ф. Марінос»: 2002
«Катар СК»: 2009
  • Володар Кубка Зірок Катару (1):
«Катар СК»: 2014
Бразилія: 1989:

ОсобистіРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Себастьян Лазароні на сайті weltfussball.de (нім.)
  2. Napoleão, Antônio Carlos; Assaf, Roberto (2006). Seleção Brasileira 1914-2006. São Paulo: Mauad X. с. 335. 85-7478-186-X.  (порт.)
  3. 1990 FIFA World Cup Italy. Preliminaries. Results. South American Zone Офіційний сайт FIFA (англ.)
  4. Рівалдо і не думає каятися «Радянський спорт», Ігор Гольдес, 11 червня 2002
  5. Brazil — Argentina 0-1. Match report Офіційний сайт FIFA, 24 червня 1990 (англ.)
  6. United's record ended by Bolic «theindependent», Гленн Мур, 31 жовтня 1996 (англ.)
  7. Dogan ersetzt Lazaroni «Kicker.de», 7 вересня 2006 (нім.)
  8. Qatar hires Lazaroni as new head coach[недоступне посилання з травень 2019] Офіційний сайт «Катар СК», 7 серпня 2011 (англ.)

ПосиланняРедагувати