Вікіпедія

Себастьян Бурдон

Себастья́н Бурдо́н (фр. Sébastien Bourdon; 2 лютого 1616, Монпельє — 8 травня 1671, Париж) — художник з Франції 17 століття. Малював релігійні, історичні і міфологічні картини, портрети, пейзажі, створював гравюри.

Себастьян Бурдон
Sébastien Bourdon
Себастьян Бурдон, гравюра 1733 р.
При народженні Sébastien Bourdon
Народження 2 лютого 1616(1616-02-02)
Монпельє
Смерть 8 травня 1671(1671-05-08) (55 років)
  Париж
Національність Франція Франція
Країна Франція
Релігія протестантизм
Жанр біблійні і жанрові картини, портрети, пейзажі.
Навчання Париж, Рим
Діяльність художник, гравер, art theorist, унаочнювач
Напрямок бароко , реалізм
Роки творчості 1630 — 1670
Покровитель Христина Шведська
Вплив Ніколя Пуссен
Відомі учні Theodor van der Schuerd[1]
Член Королівська академія живопису і скульптури
Твори The Mystic Marriage of St Catherined, Queen Christinad і Johan Leijoncrona (dead 1687), court curator, married to Barbara Dorotea Crumbygeld
Родичі Louis du Guernierd
Роботи в колекції Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтваd, Музей Прадо, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтва Метрополітен[2], Музей Грунінгеd, Національні галереї Шотландіїd, Museumslandschaft Hessen Kasseld, Saint-Germain-en-Laye Civic Museumd, Krannert Art Museumd, National Museum of Fine Arts of Algiersd, Musée des Beaux-Arts d'Orléansd, Рейксмузей, Національна портретна галерея Швеції, Музей Фабра, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Художній інститут Чикаго, Ермітаж, Музей августинців, Картинна галерея Далвічd, Національна галерея, Музей мистецтв Індіанаполіса, Національний музей у Варшаві, Музей образотворчих мистецтв, Баварські державні колекції картинd, Rijksmuseum Twenthed, Художня галерея Єльського університету, Музей Фіцвільяма, Музей образотворчих мистецтв, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Rhode Island School of Design Museumd, Brest’s Museum of Fine Artsd, Dayton Art Instituted, Національна галерея Ірландії, Вустерський музей мистецтв, Рінглінг музей, Портландський мистецький музей, Smith College Museum of Artd, Columbia Museum of Artd, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Musée des Beaux-Arts de Morlaixd, Allen Memorial Art Museumd, musée des Beaux-Arts de Valenced, Raclin Murphy Museum of Artd, Елторп, Ackland Art Museumd[3], Blanton Museum of Artd, Musée des Beaux-Arts de Caend, musée des Beaux-Arts de Béziersd, Карнавале, Музей Ґренобляd, Музей фюрера, Музей витончених мистецтв Парижаd, musée du Grand Siècled, Національний музей, Національна галерея старовинного мистецтва, Галерея Сабауда, Галерея Уффіці[d], Віденська академія мистецтв, музей Пікардіїd, Kunstsammlung Gera - Orangeried, Musée des Beaux-Arts d'Arrasd, Музей красних мистецтв, Museum of Fine Arts of Reimsd, Musée départemental de l'Oised, Палац Вайсенштайн, Museum of the History of Franced, Галерея Уффіці, Національна галерея, Sanssouci Picture Galleryd, Петвет-Хаус, Bristol City Museum and Art Galleryd, Фредеріксборг, Галерея мистецтв Вокера, Музей Вікторії та Альберта, Нантський музей образотворчого мистецтва, paintings collection of Musée des beaux-arts de Chartresd[4], Реннський музей образотворчого мистецтва і Print Collectiond[5]
CMNS: Себастьян Бурдон у Вікісховищі

Походження ред.

Мав просте ремісниче походження. Батько, Марен Бурдон, був провінційним художником і майстром виготовлення вітражів. Дід з боку матері був ювеліром. Родина мешкала на півдні католицької Франції, де були сильні позиції протестантів. Тому і хлопець отримав виховання в дусі гугенотів (протестантів) Франції. Ймовірно, ця обставина відіграла не останню роль при запрошенні Себастьяна у Стокгольм до королівського двору протестантської Швеції в майбутньому.

Юнацькі пошуки ред.

Серед перших вчителів Себастьяна — художник Бертелемі. Аби забезпечити собі матеріальні статки, спершу подався у військові в місті Тулуза. Але військова служба не привабила і йому вдалося звільнитися. Він мріяв про художню атмосферу Риму, хоча добре знав про вороже ставлення католицького центру до гугенотів і протестантів взагалі.

Італійський період Бурдона ред.

Мрія здійснилася, і 1634 року Бурдон дістався Риму. Іноземні майстри в Римі гуртувались за національним походженням та віросповідуванням. Не дивно, що молодий Бурдон познайомився з лотарінгцем на ім'я Клод Лоррен і користувався його порадами. За талантом і місцем в мистецтві серед французів Риму головував Ніколя Пуссен. І впливи художньої манери Пуссена довго відчуватимуться в картинах Бурдона. Від майстрів Голландії Бурдон отримає цікавість до побутового жанру і пейзажів, які неохоче створювали художники-італійці, бо вважали їх непрестижними.

До римського періоду творчості Бурдона належить незвична «Піч для випалення вапна в Римі» (1635-36 рр.) Від неї шлях до рідкісного пейзажу початку XIX століття «Піч для випалення вапна» Теодора Жеріко.

Лайка з французьким психопатом-офіцером закінчилася погрозою доносу на протестантські симпатії Бурдона. Уникаючи загрози своєму життю, Бурдон вимушено полишив Рим, що вогнем, мечем і насиллям карав прибічників протестантизму скрізь, куди діставала кривава рука інквізиції. На шляху до Парижу, Бурдон зупинився в Венеції, яка обмежено визнавала владу папи римського. Поверненню у Францію допомагав патрон художника — багатій Есселен.

Знову в Парижі ред.

Завдяки патрону Есселену, Бурдон познайомився в Парижі з напіввельможним Симоном Вуе, який теж працював в Римі. Але яка різниця між холодними алегоріями Симона Вуе і «Жебраками», «Солдатами в таборі циган» чи «Гравцями в трік-трак» Себастьяна Бурдона. Не полишив він і своїх протестантських поглядів. В колі його знайомих художник-гугенот Луї Гуйм'єр, з сестрою якого Себастьян бере шлюб. Родина матиме сина і дочку.

Протестантська Швеція ред.

 
Себастьян Бурдон. «Кінний портрет королеви Христини». 1653 рік. Національний музей Прадо, Мадрид .

Могутній і підступний кардинал Рішельє робив усе, аби придушити гугенотів у Франції і всіляко підтримував їх же за межами країни, якщо це збігалося з його намірами, адже був прибічником подвійних, потрійних стандартів в зовнішній політиці. Тому в Парижі від гугенотів відсахнулися вкотре. Серед ізгоїв опинився і Себастьян Бурдон. Саме в цей час він і отримав запрошення до Стокгольму, в протестантську Швецію. З 1652 року він в Стокгольмі. Королева шведів Христина прихильна до майстра з Парижу, що пройшов художню школу в самому Римі. Він стає придворним художником. В цей період виникає декілька портретів самої королеви, офіцерів, вельмож, короля Карла Х Густава.

В творчому доробку художника виник і кінний портрет Королеви Христини. Менш віртуозний, ніж кінні портрети Рубенса чи Веласкеса, кінний портрет Бурдона покажчик його сміливості і бажання розширити репертуар власних художніх можливостей. Королева вимушено зреклася престолу і, шануючи цей портрет, подарувала його королівській родині Іспанії.

Останні роки життя ред.

В Парижі не забули Бурдона, що зробив блискучу, хоча й недовгу, кар'єру при королівському дворі тодішньої супердержави Швеції. 1654 року він повертається в Париж. Володарі до нього прихильні і в 1655 році надають посаду ректора Королівської Академії мистецтв.

У 1658 році помирає його перша дружина і художник вдруге бере шлюб з дочкою купця.

Художник помер в Парижі навесні 1671 року і був похований в передмісті столиці Сен-Жермен.

Історичні картини Бурдона ред.

Портрети пензля Бурдона ред.

  •  
    Королева Христина Шведська
  •  
    Карл Х Густав
  •  
    Подруга королеви Христини - Ебба Спарре.

Жанрові твори ред.

Примітки ред.

  1. ↑ ECARTICO
  2. ↑ https://www.metmuseum.org/art/collection/search/435755
  3. ↑ https://ackland.emuseum.com/people/1225/sebastien-bourdon/objects
  4. ↑ https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k6227300f/f24.item
  5. ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/412179

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Себастьян_Бурдон&oldid=41662914