Відкрити головне меню

Свіяга (тат. Zöyä yılğası, чув. Сĕве, лукомарій. Сӱйэ вӱд) — річка в Ульяновській області і Татарстані, права притока Волги. Довжина — 375 км, сточище — 16 700 км ². Ширина 5 — 40 м, глибина 0,3 — 4,0 м, швидкість течії 0,1 — 1 м / с[1].

Свіяга
Svijaga.jpg
Свіяга в Ульяновську
55°43′52″ пн. ш. 48°36′57″ сх. д. / 55.73111111113877314° пн. ш. 48.61583333336077573° сх. д. / 55.73111111113877314; 48.61583333336077573
Витік Ульяновська область
висота, м 100 м
Гирло Куйбишевське водосховище, Волга
висота, м 53 м
Басейн 16 700 км²
Країни: Flag of Russia.svg Росія
Регіон Татарстан
Довжина 375 км
Площа басейну: 16 700 км²
Середньорічний стік 1 590 м³/с
Притоки: Kubnya Riverd, Aryad, Karlyd, Bula Riverd, Q4072341?, Birlya Riverd, Biryuchd, Q4151174?, Gushchad, Q4202344?, Kil'nad, Q4255517?, Q4277313?, Q4392807?, Q4392818?, Q4392820?, Sel'd'd, Q4419523?, Sukhaya Ulemad, Tashelkad, Toshad, Ulemad, Tsil'nad, Q4506983?, Chil'chad, Q4516200?, Q13208153? і Q20596250?
код ДВР Росії 08010400512112100001977
GeoNames, Global Geosites 485517
Свіяга у Вікісховищі?

Річка бере початок на східному схилі Приволзької височини, тече з півдня на північ паралельно Волзі, впадає в Свіязьку затоку Куйбишевського водосховища. Живлення переважно снігове. Середня витрата води за 26 км від гирла — 34 м³/с. Замерзає в листопаді — на початку грудня, розкривається в квітні. У Свіяги живуть різноманітні види риб: щука, окунь, судак, карась, лящ, плоскирка, плотва, краснопірка, верховодка, сом, короп[2].. В нижній течії річки рибалка продуктивніше і екологічно безпечніше, ніж у верхів'ях.

У 50-і роки річка використовувалася для будівництва малих ГЕС, серед яких найвідоміші Деушевська, Кіятська. У Свіяги в межі Ульяновська відзначено значні перевищення ГДК по нафтопродуктах і фенолу.[3] Внаслідок чого купання в Свіяги в місті заборонено.[4]

ГідронімРедагувати

«Свіяга» походить від тюркського «сі» або «су» — «вода», і «ага» — «текти»: тобто «текуча вода».[5] За іншою версією «Свіяга» в російських говорах XIV століття — «дика качка» або ж від слова «звити», «витися».[6]

ПритокиРедагувати

Населені пунктиРедагувати

ПриміткиРедагувати