Свіщев Валерій Андрійович

Валерій Андрійович Свіщев (9 грудня 1946, м.Фрунзе, Киргизька РСР) — радянський та український актор театру і кіно, сценарист, кінорежисер, кінопродюсер, директор Театру-студії кіноактора кіностудії ім О.Довженко.

Валерій Андрійович Свіщев
рос. Валерий Андреевич Свищёв
Свіщов Валерій Андрійович фото.jpg
Ім'я при народженні Валерій Андрійович Свіщев
Народився 9 грудня 1946(1946-12-09) (74 роки)
Фрунзе, Киргизька РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність росіянин
Діяльність актор, сценарист, кінорежисер, кінопродюсер, директор Театру-студії кіноактора кіностудії ім О.Довженко.
Галузь кінематограф
Знання мов російська і українська
Членство Національна спілка кінематографістів України
IMDb ID 0841317

БіографіяРедагувати

Народився в місті Фрунзе столиці Киргизької РСР. Пізніше переїжджає на Харківщину.

З 1953 року вчився в середній школі м. Мерефа Харківській області.

В період з 1965 по 1967 роки вчився в Харківському інституті Мистецтв (акторський факультет).

Пізніше в 1968 - 1971 роках вчився в Київському інституті ім. Карпенка-Карого.

У 1971 — 1973 роках — диктор Харківського телебачення.

У 1973 — 1978 роках — диктор Київського телебачення.

У 1978 —1993 роках - актор Театру кіноактора кіностудії ім. О.Довженка.

У 1980 році - режисер спектаклю «Кіт в чоботях».

З 1993 року — директор Театру-студії кіноактора кіностудії ім. О.Довженка.

У 1993 році — продюсер - режисер фільму «Обітниця».

У 2003 році — продюсер автор сценаріїв, режисер - постановщик фільмів «Визволення Києва», «Визволення України».

У 2008 році — продюсер спектаклю "Влада темряви".

У 2010 році — режисер постановщик спектаклю «Як Віра, Надія та Любов, місто врятували».

У 2011 році — автор сценарію та режисер постановщик фільму «Зоряна варта».

Член Національної Спілки кінематографістів України.

Голова Г.О. «Об'єднання захисників надбань та відродження українського кіномистецтва».

ФільмографіяРедагувати

Ролі в кіноРедагувати

  1. 1977 — Народжена революцією (рус. Рождённая революцией) — Очкин, працівник ювелірного магазину.
  2. 1978 — Під сузір'ям Близнюків[1] (рус. Под созвездием Близнецов).
  3. 1982 — Ніжність до ревущего звіра[2] (рус. Нежность к ревущему зверю) — льотчик—випробувальник.
  4. 1982 — Переборювання[3] (рус. Преодоление) — Арсеній Павлович Гур'єв - ротмистр.
  5. 1984 — В лісах під Ковелем[4] (рус. В лесах под Ковелем) —німецький офіцер.
  6. 1985 — Спокута (фильм-спектакль) (рус. Искупление) — Омелько (поет В.Лупалов).
  7. 1985 — Контрудар [3](рус. Контудар).
  8. 1985 — Пароль знали двоє[5][6] (рус. Пароль знали двое).
  9. 1986 — Нас водила молодість... (рус. Нас водила молодость...) — молодший урядник (білоказак)
  10. 1987 — Суд в Ершовці (рус. Суд в Ершовці) — Олександр Сергійович Панов (народний засідатель)
  11. 1989 — Війди в кожний дім[7] (рус. Суд в Ершовке).
  12. 1991 — Капітан Крокус[3] (рус. Капитан Крокус) — мер.
  13. 1992 — Америкен бой[8] [3](Украина) (рус. Америкеэ бой) — Товстий.

Режисер та сценаристРедагувати

  1. 1990 — Обітниця
  2. 2003 — Визволення Києва
  3. 2003 — Визволення України
  4. 2011 — Зоряна варта

Режисер-постановникРедагувати

  1. Спектакль — Як Віра, Надія та Любов, місто врятували[9]

ПродюсерРедагувати

  1. 1990 — Обітниця
  2. 2008 — Влада темряви

ПосиланняРедагувати

  1. КиноПоиск.ru. www.kinopoisk.ru. Процитовано 2019-03-18. [недоступне посилання з липня 2019]
  2. КиноПоиск.ru. www.kinopoisk.ru. Процитовано 2019-03-18. [недоступне посилання з липня 2019]
  3. а б в г Valeri Svishchyov. IMDb. Процитовано 2019-03-18. 
  4. КиноПоиск.ru. www.kinopoisk.ru. Процитовано 2019-03-18. [недоступне посилання з липня 2019]
  5. Національна кіностудія ім. О. Довженка - Пароль знали двоє. www.dovzhenkofilm.com.ua. Процитовано 2019-03-19. 
  6. КиноПоиск.ru. www.kinopoisk.ru. Процитовано 2019-03-18. [недоступне посилання з липня 2019]
  7. КиноПоиск.ru. www.kinopoisk.ru. Процитовано 2019-03-18. [недоступне посилання з липня 2019]
  8. Валерий Свищев. КиноПоиск (ru-RU). Процитовано 2019-03-18. 
  9. Валерій Марченко налаштований на позитив. Газета 7 Днів (uk). 2013-09-26. Процитовано 2019-03-18.