Вікіпедія

Світоліна Еліна Михайлівна

українська тенісистка
(Перенаправлено з Світоліна Еліна)

Елі́на Миха́йлівна Світо́ліна (нар. 12 вересня 1994(19940912), Одеса) — українська тенісистка, третя ракетка світу в рейтингу WTA у 2017, 2018 і 2019 роках в одиночному розряді, бронзова призерка Літніх Олімпійських ігор 2020 в Токіо (2021), чемпіонка підсумкового турніру WTA Finals 2018 року. Виграла 17 турнірів WTA в одиночному розряді та два — в парному. Тричі діставалася півфіналів на турнірах Великого шлема (2019, 2023) і ще сім разів — чвертьфіналів (2015, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2023).

Еліна Світоліна
Громадянство Україна Україна
Місце проживання Монте-Карло,
Монако Монако
Дата народження 12 вересня 1994(1994-09-12) (29 років)
Місце народження Одеса,
Україна Україна
Зріст 174 см
Вага 60 кг
Початок кар'єри 2008
Робоча рука права
Бекхенд дворучний
Тренер Рамон Слейтер
Призові, USD $23,269,479 (29.01.24 р.)

Одиночний розряд

Матчів в/п 461/ 242
Титулів 17 WTA, 7 ITF
Найвища позиція 3 (11 вересня 2017)
Поточна позиція 20 (5 лютого 2024)
Мейджори
Австралія чвертьфінал (2018, 2019)
Ролан Гаррос чвертьфінал (2015, 2017, 2020, 2023)
Вімблдон півфінал (2019, 2023)
США півфінал (2019)
Інші турніри
Підсумковий турнір Переможець (2018)
Олімпіада Бронза Токіо 2020

Парний розряд

Матчів в/п 48/68
Титулів 2
Найвища позиція 108 (4 травня 2015)
Мейджори
Австралія 1К (2014, 2016)
Ролан Гаррос 2К (2014)
Вімблдон 2К (2016)
США 2К (2014)
Інші парні турніри
Олімпіада 1К (2016)
Мікст
Австралія півфінал (2017)
Ролан Гаррос 2К (2015, 2017)
Вімблдон 3К (2014)
США 2К (2018)
Востаннє картку оновлено: 6 лютого 2023
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Теніс
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Олімпійські ігри
Бронза Токіо 2020 одиночний розряд

Станом на середину сезону 2023 року 37 разів вигравала у тенісисток, що перебували у топ-10 рейтингу WTA на момент гри, зокрема 7 разів у поточних перших ракеток, а також загалом 46 разів перемагала 12 тенісисток, що колись займали позицію першої ракетки світу. Обігрувала таких чемпіонок як Анджелік Кербер (9 разів), Гарбінє Мугуруса (7 разів), Сімона Халеп (6 разів), Ешлі Барті (5 разів), Вінус Вільямс (4 рази), Каролін Возняцкі (4 рази), Кароліна Плішкова (4 рази), Петра Квітова (4 рази), Наомі Осака (тричі), Серена Вільямс, Іга Свьонтек, Ана Іванович, Вікторія Азаренко тощо.

З Літніх Олімпійських ігор 2016 року до листопада 2019 року Еліна Світоліна вигравала всі матчі, в яких зустрічалася з поточними першими ракетками світу на момент гри, шість разів поспіль, обігравши Серену Вільямс, Анджелік Кербер (тричі) і Симону Халеп (двічі).

Найуспішніша спортсменка в історії українського тенісу, встановила багато національних рекордів як серед жінок, так і серед тенісистів обох статей загалом, зокрема здобула єдину для України олімпійську медаль із будь-якої тенісної дисципліни, зайняла найвищу серед українських тенісистів третю позицію у світовому рейтингу, єдина перемагала в підсумковому чемпіонаті року, до січня 2024 єдина серед жінок досягала півфіналів турнірів Великого шлему в одиночному розряді тощо.

Життєпис ред.

Народилася 12 вересня 1994 року в Одесі в сім'ї спортсменів Олени та Михайла Світоліних. Батько займався боротьбою, а мати — майстер із веслування. Старший брат Юліан (1985 р. н.) з 9 років займався тенісом. Еліна почала займатися тенісом у чотири роки. На одному з турнірів виступ 12-річної Еліни побачив бізнесмен Юрій Сапронов із Харкова, який став її спонсором і, зокрема, оплачував тренування. У 2007 році родина переїхала з Одеси до Харкова[1][2][3].

Формально резиденцією Світоліної є Харків, хоча вона тренується й живе за кордоном. В Одесі та Харкові Еліна буває один-два рази на рік[3]. Станом на грудень 2017 року мала житло в Лондоні та Монако[4].

За словами Світоліної, з дитинства, коли вона почала показувати результати, їй надходили пропозиції грати за інші країни, зокрема Ізраїль, Велику Британію, Австралію, Казахстан, проте вона підкреслює, що пишається тим, що грає за Україну[3][5].

З 2016 року Еліна мала стосунки з британським гравцем у крикет Рісом Топлі[6], в лютому 2018 року вони розійшлися.

З січня 2019 року зустрічалася з французьким тенісистом Гаелем Монфісом, з яким одружилася 16 липня 2021 року.[7][8][9]. 15 жовтня 2022 року народила доньку Скай Монфіс[10][11].

Цікавиться футболом, часто відвідує футбольні матчі, вболіває за збірну України та за Челсі, поблизу стадіону якого жила у Вімблдоні в Лондоні, також захоплюється Кріштіану Роналду[12].

Кар'єра ред.

 
На US Open 2009

2009: Участь на Відкритому чемпіонаті США серед юніорок ред.

Першим помітним виступом тенісистки, у 14 років, стала участь у юніорській частині Відкритого чемпіонату США, де вона, однак програла в першому колі Тімеа Бабош.

2010: перемога на Ролан Гаррос серед юніорок ред.

На юніорській частині Відкритого чемпіонату Франції перемогла в одиночному розряді, у віці 15 років, обігравши у фіналі Унс Джабір.

У парному розряді разом з Іриною Хромачовою пройшла до юніорського фіналу на Вімблдоні, де програла Тімеї Бабош і Слоун Стівенс.

Цього ж року розпочала професійну кар'єру в дорослих турнірах, зокрема пройшла до чвертьфіналу турніру ITF у Харкові[13].

На кінець року в рейтингу WTA займала 498-му позицію в одиночному розряді та 443-тю — у парному розряді.

2011: перші титули ITF ред.

На турнірі ITF у Бельгії Еліна Світоліна в парі з Мариною Заневською дійшли до фіналу[14], перед тим синхронно поступившись у чвертьфіналі одиночних змагань[15]. У першому колі кваліфікації Відкритого чемпіонату Франції 2011 Еліна програла першій сіяній, росіянці Анастасії Пивоваровій[16].

У червні на турнірі ITF у Чехії Світоліна дісталася півфіналів одиночного та парного розрядів, поступившись господарці турніру Кароліні Плішковій[17], а в парі з Веронікою Капшай — сестрам Людмилі та Надії Кіченок[18]. Перший дорослий титул ITF Еліна Світоліна здобула в серпні на хардовому турнірі в Стамбулі (Туреччина), перемігши у фіналі Аню Пріслан зі Словенії (6:2, 6:7(5), 6:0)[19]. Другий — у жовтні на турнірі в Лагосі (Нігерія), де у фіналі не встояла хорватка Донна Векич (6:4, 6:3)[20].

У передостанній день року Еліна поступилася господарці 50-тисячника в Тюмені Юлії Путінцевій[21] і, піднявшись на 30 позицій, посіла 202-ге місце в рейтингу WTA[22].

2012: вперше участь у турнірах Великого шлема, перша ракетка України ред.

 
Еліна з Сереною Вільямс у Харкові, 2012

У березні Еліна перемогла на турнірі ITF в Тунісі[23]. У квітні вона зіграла перші матчі за збірну України у відбірковому раунді Кубка Федерації. У двобої проти команди США Світоліна зіграла два одиночні матчі, зокрема проти знаменитої Серени Вільямс[24], але поступилася в обох зустрічах[25].

Еліна Світоліна не зуміла того року пробитися через кваліфікацію основної сітки Ролан Гарросу та Вімблдону, поступившись на ранніх стадіях в обох випадках Гарбінє Мугурусі[26][27]. Натомість на Вімблдонському турнірі 2012 року Еліна добралася до фіналу юніорських змагань, поступившись там Ежені Бушар із Канади[28][29].

Світоліна пройшла через кваліфікаційний турнір в основну сітку Відкритого чемпіонату США й, отже, вперше взяла участь у дорослій частині турніру Великого шлема[30][31], але програла в першому колі Ані Іванович (3:6, 2:6)[32].

Восени Еліні підкорився 50-тисячний турнір ITF в грузинському Телаві. У фіналі, в українському дербі, харків'янка, посіяна під другим номером, впевнено переграла киянку Лесю Цуренко, першого номера турніру (6:1, 6:2)[33]. І на завершення сезону Світоліній вдалося здобути перший титул WTA 125K[en] — на турнірі в індійському Пуне 18-річна українка перемогла у фіналі 42-річну японку Кіміко Дате-Крумм (6:2, 6:3)[34][35][36]. Заробивши 20 тис. доларів призових та 160 рейтингових очок, Еліна піднялася після цього турніру на 114-й щабель світового жіночого рейтингу[37], а вже в грудні вперше стала найкращою тенісисткою України в жіночому рейтингу[38].

З 2012 року Світоліна тренувалася в академії Шарля Оффрея та Режі Лаверньє в Ніцці з індивідуальним тренером Себастьєном Матьє[39].

2013: перший титул WTA, топ-50 рейтингу WTA ред.

 
На Ролан Гаррос 2013

Завдяки торішнім успіхам Відкритий чемпіонат Австралії Еліна вперше розпочала з основної сітки, але поступилася в першому колі 5-й ракетці світу й турніру Анджелік Кербер (2:6, 4:6)[40]. На початку лютого Світоліна зробила переможний дубль на 75-тисячнику ITF в Ейлаті: спочатку в одиночному фіналі, подолавши росіянку Марту Сироткіну (6:3, 3:6, 7:5)[41], потім, у парі з її землячкою Аллою Кудрявцевою, — італійсько-білоруський дует Дентоні/Саснович (6:1, 6:3)[42].

На Відкритому чемпіонаті Франції вона дісталася другого кола, де програла Варварі Лепченко (6:7(5), 1:6)[43]. На Вімблдонському турнірі 2013 Світоліна поступилася майбутній чемпіонці Маріон Бартолі (3:6, 5:7)[44].

Свій перший титул у серії WTA International Еліна здобула на Baku Cup 2013, здолавши у фіналі Шахар Пеєр (6:4, 6:4)[45]. За перемогу вона отримала 40 000 доларів призових та звання першої ракетки України, посівши в міжнародному рейтингу 49-те місце[46].

На початку серпня виграла турнір Міжнародної тенісної федерації Viccourt Cup[ru] у Донецьку на відкритих кортах (хард) з призовим фондом 75 тисяч доларів[47]. У напруженому фіналі Світоліна перемогла угорку Тімеа Бабош (3:6, 6:2, 7:6(9))[48].

На Відкритому чемпіонаті США Еліна перемогла в першому колі 17-ту сіяну Домініку Цібулкову (6:4, 6:3)[49], але несподівано поступилася в другому Крістіні Макгейл (4:6, 6:3, 5:7), яка займала на той час 114-ту позицію в рейтингу WTA (Світоліна — 44-ту)[50].

2014: другий титул WTA ред.

На Відкритому чемпіонаті Австралії Еліна добралася до 3-го кола, перемігши росіянку Світлану Кузнєцову (6:3, 6:3)[51], австралійку Олівію Роговську[en] (6:4, 7:5)[52] і програвши 13-й ракетці світу американці Слоун Стівенс (5:7, 4:6)[53].

У березні, на турнірі WTA Premier у Маямі Світоліна вийшла до четвертого кола і там дала бій 3-й ракетці світу Агнешці Радванській (6:7, 7:5, 2:6)[54], після чого, посівши 35-те місце у жіночому рейтингу, стала найкращою тенісисткою у віці до 20 років[55]. На турнірі WTA в Нюрнберзі, що проходив з 18 по 24 травня, дійшла до півфіналу[56], де програла Кароліні Плішковій (2:6, 6:1, 6:2)[57].

На Відкритому чемпіонаті Франції Еліна Світоліна, після відмови у першому сеті стартового матчу хорватки Петри Мартич, вийшла до другого кола де, в черговий раз, поступилася Ані Іванович (5:7, 2:6)[58]. На Вімблдонському турнірі їй довелося зачохлити ракетку вже після першого кола, після поразки від майбутньої напарниці Дой Місакі (4:6, 1:6)[59].

У липні Світоліна здобула свою першу перемогу на турнірі WTA в парному розряді, вигравши разом із Дой Місакі з Японії Istanbul Cup[60]. Вона зуміла захистити свій титул Baku Cup після перемоги у фіналі над Бояною Йовановські[61][62].

Відкритий чемпіонат США, як і попередній мейджор, закінчився в першому колі поразкою від словенки Полони Герцог (2:6, 6:7)[63]. Після чого, на наступних двох турнірах, Еліна показала свій високий потенціал, — у Токіо, щоправда, поступившись у другому колі першій сіяній Анджелік Кербер[64], віддячивши німкені у чвертьфіналі Вуханя[65], і лише у півфіналі її змогла зупинити 3-тя ракетка світу Петра Квітова (3:6, 5:7)[66].

До кінця року Еліна Світоліна зуміла ще раз дійти до півфіналу турніру WTA International у Осаці, де поступилася Саманті Стосур[67] і завершила сезон на високому 28-му місці у світовому жіночому рейтингу[68].

2015: перший чвертьфінал у турнірах Великого шлема, третій титул WTA і топ-20 рейтингу WTA ред.

 
На Mutua Madrid Open 2015

Новий сезон розпочався з виходу в півфінал Brisbane International, де неподоланим бар'єром стала друга ракетка світу Марія Шарапова (1:6, 3:6)[69]. А вже в третьому колі Відкритого чемпіонату Австралії, після перемог над казашкою Юлією Путінцевою (6:3, 7:6) та американкою Ніколь Гіббс (7:6, 7:6), Еліні довелося зустрітися з найкращою тенісисткою тогочасного жіночого рейтингу, Сереною Вільямс[70]. Українці вдалося навіть взяти перший сет — 6:4, але в наступних двох Серена не залишила опонентці жодних шансів на успіх — 2:6, 0:6[71], і дуже високо оцінила майбутні перспективи своєї молодої суперниці[72]. Гарний початок сезону дав Еліні змогу закріпитися в третьому десятку тенісисток світу — на 26-му рядку[73].

У квітні-травні Світоліна, вперше в кар'єрі сіяна під першим номером на турнірі WTA International, дісталася півфіналу Claro Open Colsanitas у колумбійській Боготі[74], а на наступних змаганнях здобула свою третю перемогу в турнірах жіночої тенісної асоціації, цього разу на Гран-прі принцеси Лалли Мер'єм у Марокко, здолавши у фіналі угорку Тімеа Бабош (7:5, 7:6)[75]. Цей успіх дав їй змогу уперше потрапити в чільну двадцятку рейтингу WTA та стати найкращою молодою тенісисткою місяця[76][77].

Еліна доволі успішно виступила на Відкритому чемпіонаті Франції, вперше діставшись чвертьфіналу турніру Великого шлема. На попередніх стадіях не встояли: бельгійка Яніна Вікмаєр (6:2, 6:2), казашка Юлія Путінцева (1:6, 7:5, 9:7), німкеня Анніка Бек (6:3, 2:6, 6:4) та француженка Алізе Корне (6:2, 7:6(9:7)). Натомість, традиційно незручна суперниця, сьома ракетка світу і турніру сербка Ана Іванович не дала жодних приводів для сумніву у своїй перевазі — Світоліна без бою поступилася у двох сетах (3:6, 2:6)[78]. Результатом успіху на Ролану Гарросі стали 430 рейтингових очок і новий рекорд України — 17-та сходинка у світовому рейтингу WTA[79]. Трав'яна частина сезону виявилася не такою вдалою — вперше бувши сіяною в основній сітці, у другому колі Вімблдону 2015, Еліна поступилася австралійці Кейсі Делакуа, більш відомій успіхами в парних змаганнях[80].

Перед останнім у сезоні мейджором Світоліна дісталася півфіналів на двох хардових турнірах у США: на Bank of the West Classic у Стенфорді її зупинила майбутня переможниця Анджелік Кербер (3:6, 1:6)[81], а на Western & Southern Open у Цинциннаті вдруге в сезоні Еліну проекзаменувала Серена Вільямс (4:6, 3:6)[82], яка потому теж взяла титул. На самому ж US Open 2015 українка, здолавши послідовно росіянку Єлизавету Куличкову (6:1, 6:4) та естонку Каю Канепі (6:3, 6:4) вийшла аж до третього раунду де поступилася Катерині Макаровій (Росія, 13) — 3:6, 5:7[83].

Останнім вдалим виступом сезону став WTA Elite Trophy у китайському Чжухаї, — Еліна пробилася до півфіналу, де поступилася третій сіяній Кароліні Плішковій (3:6, 1:6)[84]. Сезон Світоліна завершила на 19-му рядку світового табеля про ранги, заробивши більше мільйона призових[85].

2016: четвертий титул WTA, чвертьфінал Олімпійських ігор ред.

 
На Ролан Гаррос 2016

Світоліна розпочала рік, представляючи Україну в Кубку Гопмана разом з Олександром Долгополовим. Українська пара добралася до фіналу, де поступилася австралійцям.

На Sydney International Еліна програла в першому колі Анджелік Кербер. На Відкритому чемпіонаті Австралії вона добралася до другого кола. Після цього до тренерського штабу Еліни долучилася Жустін Енен. Світоліна пробилася до півфіналу турніру в Дубаї, де програла Сарі Еррані. На турнірі в Досі Еліна вибула в першому колі.

6 березня Еліна Світоліна виграла турнір BMW Malaysian Open, який проходив у Куала-Лумпурі. Завдяки перемозі вона піднялася на 14-те місце в рейтингу WTA. Матч тривав упродовж практично всього дня — через негоду його чотири рази доводилося переривати, особливо довгою виявилася пауза в середині вирішальної партії. Це четвертий титул серії WTA для 21-річної українки[86][87].

На Відкритому чемпіонаті Франції Еліна дісталася до четвертого кола, де поступилася у двох сетах Серені Вільямс. У третьому колі вона переграла Ану Іванович, якій програвала до цього сім разів. На Вімблдоні 2016 Еліна програла в другому колі Ярославі Шведовій.

9 серпня в третьому раунді турніру Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро Світоліна перемогла першу ракетку світу Серену Вільямс у двох сетах (6:4, 6:3) та вийшла у чвертьфінал, у якому програла Петрі Квітовій за 48 хвилин (2:6, 0:6)[88][89].

6 жовтня 2016 року обіграла вже іншу першу ракетку світу — Анджелік Кербер.

На Connecticut Open Еліна вперше потрапила до фіналу турніру прем'єрного рівня, хоча на шляху до фіналу перемагала тільки тенісисток із нижчим від себе рейтингом. У вирішальній грі вона поступилася першій сіяній Агнешці Радванській.

Рік Світоліна завершила на WTA Elite Trophy, де добралася до фіналу, але поступилася у вирішальному матчі Петрі Квітовій[90] На кінець року вона зупинилася на 14 сходинці світового рейтингу.

2017: три поспіль перемоги в турнірах Premier 5, третя ракетка світу ред.

 
На Indian Wells Open 2017

На початку січня Еліна дійшла до півфіналу турніру WTA Premier в австралійському Брисбені, під час якого обіграла олімпійську чемпіонку Моніку Пуїг із Пуерто-Рико, а також у чергове першу ракетку світу Анджелік Кербер[91].

Еліна Світоліна не брала участі в турнірі в Сіднеї, через те, що підхопила вірус і змушена була знятися з боротьби[92]. На Australian Open Світоліна виграла в Галини Войскобоєвої та Джулії Босерап, але в третьому колі програла Анастасії Павлюченковій.

На початку лютого Еліна виграла WTA Taiwan Open. Це вже п'ятий одиночний титул WTA у професійній кар'єрі Світоліної[93].

Шостий титул WTA Світоліна здобула на турнірі з чільних п'яти прем'єрного рівня — Dubai Tennis Championships. Ця перемога дала їй змогу вперше піднятися до першої десятки світового рейтингу.

На Кубку Федерації в Німеччині Еліна Світоліна вшосте за кар'єру обіграла Анджелік Кербер, зокрема вчетверте підряд і втретє, коли та обіймала першу позицію в рейтингу WTA на момент гри. Проте в загальному заліку збірна України поступилася збірній Німеччини на цьому турнірі[94].

Сьомий титул WTA Світоліна здобула на турнірі Istanbul Cup. Восьмий — на Italian Open, ще одному турнірі з чільних п'яти прем'єрного рівня, де Еліна обіграла підряд трьох тенісисток із топ-10 світового рейтингу (а згодом цього ж року топ-3 у повному складі): Кароліну Плішкову, Гарбінє Мугурусу й Сімону Халеп.

Перед стартом «Ролан Гарросу» Еліна закінчила співпрацю з Габріелем Урпі[95].

На Відкритому чемпіонаті Франції Еліна Світоліна (п'ятий номер посіву) вдруге в кар'єрі пробилася до чвертьфіналу, де поступилася Сімоні Халеп (перша сіяна) у трьох сетах (6:3, 6:7, 0:6), причому в другому сеті українка вела 6:3, 5:1 і мала матч-пойнт, проте Халеп змогла сенсаційно відігратися[96]. Після цього результату Світоліна піднялася на п'яту сходинку світового рейтингу.

 
На Вімблдоні 2017

На Вімблдонському турнірі Світоліна добралася до четвертого кола, далі, ніж будь-яка українська тенісистка в історії. На своєму шляху вона здолала австралійку Ешлі Барті, італійку Франческу Ск'явоне та німкеню Каріну Віттгефт. У четвертому колі Еліна поступилася Олені Остапенко з Латвії.

Свій дев'ятий титул WTA Світоліна здобула на Rogers Cup в канадському Торонто. Вона послідовно перемогла Дарію Касаткіну, Вінус Вільямс, Гарбінє Мугурусу, Сімону Халеп та Каролін Возняцкі, останні чотири з яких, на той момент, входили до найкращих 10 рейтингу WTA. Це третій поспіль виграш Еліни на турнірі цієї категорії, що стало абсолютним рекордом на турнірах серії Premier 5 (Dubai Tennis Championships, Italian Open і Canadian Open, усі 2017 року) — до цього жодна тенісистка не вигравала три такі титули одного сезону навіть у довільній послідовності[97].

Зокрема, в ході цих трьох турнірів Еліна Світоліна обіграла майже всіх тенісисток, що протягом 2017 року очолювали верхівку рейтингу WTA: Сімону Халеп (двічі), Гарбінє Мугурусу (двічі), Каролін Возняцкі (двічі), Кароліну Плішкову, Анджелік Кербер й Вінус Вільямс.

На Відкритому чемпіонаті США Світоліна добралася до четвертого кола, де поступилася в трьох сетах Медісон Кіз, і втратила нагоду поборотися за звання першої ракетки світу. Попри це після турніру вона піднялася на один щабель у світовому рейтингу до третього місця.

25 вересня офіційно кваліфікувалась на підсумковий Чемпіонат WTA у Сингапурі. Еліна Світоліна вперше в кар'єрі та в усій історії українського жіночого тенісу потрапила до вісімки найсильніших тенісисток за підсумками сезону[98].

На China Open у жовтні Еліна Світоліна знову мала шанси зайняти першу сходинку рейтингу WTA, в разі здобуття титулу, проте програла у чвертьфіналі у запеклій боротьбі Каролін Гарсії (7:6(7:5), 5:7, 6:7(6:8), матч тривав 3 години 21 хвилину)[99], що згодом виграла цей турнір обігравши у фіналі Сімону Халеп, яка, своєю чергою, стала першою ракеткою світу після цього змагання.

На підсумковому турнірі сезону Чемпіонаті WTA в Сінгапурі, Світоліна здобула свою чергову перемогу над першою ракеткою світу (цього разу над Сімоною Халеп), але програла два інші матчі й припинила боротьбу на етапі колового турніру, закінчивши рік на шостій позиції рейтингу WTA.

2018: чемпіонка WTA ред.

Сезон 2018 року Світоліна розпочала вигравши турнір Brisbane International (Брисбен, Австралія). У чвертьфіналі та півфіналі цього змагання Еліна обіграла двох суперниць із найкращих 10 рейтингу WTA — Джоанну Конту (1:6, 7:6(8:6), 3:2ret) і Кароліну Плішкову (7:5, 7:5), а у фіналі легко здолала білоруску Олександру Саснович (6:2, 6:1). Ця перемога стала її 10-м титулом WTA.[100]

На Відкритому чемпіонаті Австралії пройшла до чвертьфіналу, де поступилася Елісе Мертенс (4:6, 0:6)[101]. Після цього результату Світоліна знову посіла третє місце рейтингу WTA.

У лютому захистила титул, вдруге поспіль вигравши Dubai Tennis Championships (Дубай, ОАЕ), хоча цього року змагання мало на одну ланку нижчий рівень ніж попереднього (Premier, а не Premier 5). У півфіналі вп'яте поспіль обіграла колишню першу і нинішню дев'яту ракетку світу Анджелік Кербер (6:3, 6:3). У фінальному матчі легко здолала росіянку Дарію Касаткіну (6:4, 6:0)[102].

5 березня виграла швидкий неофіційний турнір Tie Break Tens[en] у форматі тайбрейку до 10 очок, розгромивши усіх суперниць — Вінус Вільямс (10:3), Коко Вандевей (10:0) і Чжан Шуай у фіналі (10:3), яка перед цим у півфіналі обіграла Серену Вільямс. Призові Еліни за перемогу на цьому змаганні складали 250 000 доларів США.

У травні захистила титул вдруге поспіль вигравши Italian Open, у фіналі обіграла першу ракетку світу Сімону Халеп (6:0, 6:4). Це шостий поспіль виграш у першої ракетки світу (Вільямс, тричі Кербер, двічі Халеп). Співвідношення виграшів-програшів у фіналах стало 12:2. На Відкритому чемпіонаті Франції 2018 Світоліна перемогла Айлу Том'янович та Вікторію Кужмову, але в третьому колі поступилася Міхаелі Бузернеску (3:6, 5:7)[103]. Уже в Римі було помітно, що вона сильно схудла.

Трав'яну частину сезону Світоліна почала з чвертьфіналу турніру в Бірмінгемі, де знову програла Бузернеску (3:6, 2:6)[104]. На Вімблдоні Еліна несподівано програла вже в першому колі Тетьяні Марії (6:7(3:7), 6:4, 1:6)[105].

В американській хардовій частині сезону вона мала помірковані успіхи. На Rogers Cup у Монреалі не зуміла захистити титул, але пробилася до півфіналу, на Western & Southern Open у Цинциннаті програла у чвертьфіналі майбутній чемпіонці Кікі Бертенс (4:6, 3:6)[106]. На Відкритому чемпіонаті США Еліна Світоліна добралася до четвертого кола, де програла Анастасії Севастовій (3:6, 6:1, 0:6)[107].

Восени відносно невдало виступила на турнірах у Китаї та кваліфікувалася на підсумковий турнір року лише за кілька днів до його початку за результатами інших тенісисток.

У кінці сезону виграла підсумковий Чемпіонат WTA 2018 року у Сингапурі з загальним призовим фондом 7 мільйонів доларів, здобувши найбільший титул у своїй кар'єрі. Розпочала турнір перемогою над 5-ю ракеткою світу Петрою Квітовою (6:3, 6:3), якій програвала до цього 7 разів поспіль. Також на груповому етапі виграла у восьмої ракетки Кароліни Плішкової (6:3, 2:6, 6:3) та у минулорічної чемпіонки цього змагання, третьої ракетки світу Каролін Возняцкі (5:7, 7:5, 6:3). У півфіналі обіграла Кікі Бертенс (7:5, 6:7(5:7), 6:4) і вийшла у фінал, де здобула перемогу над шостою ракеткою світу Слоун Стівенс (3:6, 6:2, 6:2). Еліна Світоліна першою з українок виграла Чемпіонат WTA, що є п'ятим за престижністю турніром після турнірів Великого шолома. Завдяки цій перемозі Світоліна завершила сезон четвертою в рейтингу WTA та перемогла в номінації «гравець місяця» (жовтень) за підсумками голосування на офіційному сайті жіночої тенісної асоціації[108][109].

2019: два півфінали на турнірах Великого слему ред.

 
Еліна Світоліна на Вімблдоні 2019 року, де пройшла у півфінал

2019 рік Еліна Світоліна розпочала з невдалого захисту титулу на турнірі в Брисбені, де українка вже у першому раунді програла торішній фіналістці, Олександрі Саснович із Білорусі (4:6, 6:0, 3:6)[110].

На Відкритому чемпіонаті Австралії у січні, де українка була сіяна шостою, вона вдруге поспіль дісталася чвертьфіналу цього турніру, здолавши у своїй сітці Вікторію Голубич, Вікторію Кужмову, Чжан Шуай та 17-му сіяну тенісистку, американку Медісон Кіз. На жаль, у чвертьфінальному матчі проти 4-ї ракетки світу та майбутнього тріумфатора змагання, японки Наомі Осаки, Світоліній завадила травма шиї та плеча, через що українка програла поєдинок (4:6, 1:6)[111]. Згодом Еліна досягла півфіналів турнірів у Досі, Катар, де програла 3-й ракетці світу, румунці Сімоні Халеп, та втратила титул чинної дворазової чемпіонки на змаганнях у Дубаї у матчі проти майбутнього переможця, швейцарки Белінди Бенчич.

Еліна Світоліна досягла третього поспіль півфіналу 2019 року на турнірі в Індіан-Веллс, де за підсумками трьох сетів віддала перемогу 18-річній канадці Б'янці Андреєску, яка наприкінці стала також і чемпіонкою турніру. Наступного тижня Світоліна несподівано вилетіла з Miami Open у своєму ж першому матчі проти китаянки Ван Яфань[112]. Українка опісля визнала, що протягом декількох тижнів страждала від болю в колінах та оголосила про коротку кар'єрну паузу з метою лікування[113].

Сезон на глині для Еліни Світоліної розпочався з поразок у матчах відкриттях на Madrid Open та Italian Open, де в останньому українка виступала також і як дворазова чинна чемпіонка. На Відкритому чемпіонаті Франції Світоліна, здолавши Вінус Уільямс та Катерину Козлову, дісталася третього раунду, де вилетіла від чемпіонки 2016 року, іспанки Гарбінє Мугуруси (3:6, 3:6)[114].

У липні 2019 року Світоліна вперше у своїй кар'єрі вийшла до чвертьфіналу Вімблдону[115], а згодом і до півфіналу турніру[116], встановивши тим сам національний рекорд серед жінок в одиночному розряді на турнірах «Гран слему» та рекорд серед дорослих тенісистів будь-якої статі для Вімблдону.

2020: два титули WTA ред.

Протягом року перемогла в двох турнірах WTA — Monterrey Open у березні та Internationaux de Strasbourg у вересні.

У жовтні пройшла у чвертьфінал Відкритого чемпіонату Франції.

Більшу частину року провела на 5-й позиції рейтингу WTA і закінчила рік на ній.

2021: бронзова медаль на Олімпійських іграх ред.

 
Еліна Світоліна з медаллю на Олімпійських іграх (2021)

5 лютого 2021 року Світоліна зазнала поразки у чвертьфіналі турніру в Мельбурні (Австралія). Призовий фонд турніру перевищує $ 440 тис. Світоліна поступилася бельгійці Елісе Мертенс. Матч закінчився з рахунком 3:6, 7:5, 6:10[117].

2 квітня 2021 року Світоліна, після того як вийшла у півфінал турніру WTA-1000, вийшла на корт із першою ракеткою світу — Ешлі Барті, але зазнала поразки[118].

У червні 2021 року Світоліну було кваліфіковано для участі в Олімпійських іграх у складі національної команди України з тенісу. Разом із нею в команду було включено Даяну Ястремську, Надію Кіченок, Людмилу Кіченок, Марту Костюк[119][120].

На Олімпійських іграх у Токіо завоювала бронзову медаль, перемігши тенісистку з Казахстану Олену Рибакіну з рахунком 1:6, 7:6, 6:4[121][122].

Після Олімпійських ігор взяла участь у турнірі серії WTA-1000 у Цинцинатті, де в другому колі поступилася Анджелік Кербер[123]. Після цього отримала вайлд-кард для участі в турніру у Чикаго (серія WTA-250). 28 серпня у фінальному матчі Світоліна перемогла француженку Алізе Корне з рахунком 7:5, 6:4[124][125].

2022: перерва в кар'єрі у зв'язку з вагітністю ред.

4 січня Світоліна програла в першому колі Adelaide International 130-й ракетці світу Анастасії Гасановій[126].

10 січня, у першому колі турніру що знову відбувся у Аделаїді, поступилася у двох сетах американці Медісон Кіз (2:6, 4:6)[127].

17 січня Світоліна здобула перемогу на старті Australian Open у французької тенісистки Фіони Ферро[128][129].

У сезоні 2022 року відіграла тільки першу чверть, на хардовому покритті, включаючи Indian Wells Open і Miami Open у березні, але не досягла суттєвих результатів. Після Miami Open призупинила кар'єру через вагітність, у жовтні народила доньку.

2023: повернення, чвертьфінал Ролан Гаррос, півфінал Вімблдону ред.

Повернулася до змагань пропустивши рівно один рік, розпочала повернення з початком турнірів на ґрунтовому покритті, з Charleston Open на початку квітня.

27 травня Еліна Світоліна виграла турнір WTA250 в Страсбурзі, у фіналі впевнено обіграла росіянку Анну Блинкову в двох сетах – 6:2, 6:3.[130][131]

На початку червня пройшла в чвертьфінал French Open.

9 липня Еліна Світоліна виграла 3-сетовий трилер проти Вікторії Азарєнка та вийшла у чвертьфінал Вімблдону-2023. Гра Світоліна – Азарєнка в четвертому раунді Вімблдону тривала майже три години. Першу перемогу, з шести очних матчів, Еліна вирвала на тайбрейку у вирішальній партії 2-6, 6-4, 7-6(11-9).[132][133]

11 липня Світоліна переграла першу ракетку світу Ігу Швьонтек та вийшла в 1/2 фіналу Вімблдону. Так, українська тенісистка перемогла польську у трьох сетах – 7:5, 6:7(5:7), 6:2[134]

12 липня відбувся півфінальний матч Вімблдону-2023 між Еліною Світоліною (Україна, WTA 76) та Маркетою Вондроушовою (Чехія, WTA 42). Гра завершилася з рахунком 6:3, 6:3 на користь представниці Чехії.[135]

На Відкритому чемпіонаті США Еліна дійшла до третього раунду, де поступилася третій ракетці світу Джессіці Пегулі в трьох сетах 4:6, 6:4, 2:6.[136]

2024 рік ред.

Розпочала сезон з турніру Auckland Classic в Новій Зеландії, де в першому турі 2 січня виграла у колишньої першої ракетки Каролін Возняцкі і в другому турі 4 січня обіграла чемпіонку US Open 2021 Емму Радукану.[137][138]. В 1/4 фіналу вона обіграла Маріє Боузкова, в 1/2 фіналу Ван Сіньюй. В фіналі 07 січня в напруженій боротьбі програла Корі Гофф (на цей день WTA 3) 7:6, 3:6, 3:6.

Стиль гри ред.

 
На Mutua Madrid Open 2015

Світоліна — агресивний гравець задньої лінії. Однією з головних переваг є велика рухливість, що дає їй змогу добре грати в захисті. Має сильний і точний удар на бігу. Їй не вистачає потужності, однак удари з обох сторін зазвичай дуже глибокі — під задню лінію супротивниці. Недоліком її гри була слабка подача, особливо друга, проте в сезоні 2017 року вона значно покращила цей елемент гри. На сітці грає відносно мало і менш результативно, ніж на задній лінії, але з 2018 року гра з льоту значно покращилася. Завдяки великій швидкості пересування, укорочені підсічки проти неї зазвичай не працюють, Еліна здатна брати такі м'ячі. Сама Світоліна теж вміє використовувати укорочені удари, хоча робить це нечасто.

Тренери, спонсори і спорядження ред.

У юності Еліна навчалася в академії колишньої першої ракетки світу, переможниці семи фіналів Гранд Слем та олімпійської чемпіонки Жустін Енен. В академії Світоліна познайомилося з Ієном Х'юзом, який пізніше, у 2014 році, став її тренером. Він помітив, що за своєю зарядженістю і змагальністю Еліна дуже схожа на Енді Маррея. Вона є дуже емоційною на корті та спокійною поза грою. Сумісно вони взяли в Маррея багато тренувальних та ігрових елементів. На початку 2016 року, за пів року до початку Олімпіади в Ріо-де-Жанейро, Жустін Енен особисто стала головним тренером Світоліної, додатково працюючи над технікою і психологією Еліни[139][140][141][142].

У кінці 2016 року Світоліна, попри успішний сезон, змінила тренерську команду[143]. У першій половині 2017 року тренером її був іспанець Габріель Урпі, а роль консультанта виконував француз Тьєррі Асьйон, однак уже в травні Еліна припинила співпрацю з Урпі, а Асьйон став головним тренером[144]. Роль тренувального партнера з січня виконує англієць Ендрю Беттлс. Його ж вона викликає для консультації в перервах між геймами (на турнірах WTA, але не Великого слема, тренерські консультації дозволено). Роль фізіо у команді Світоліної виконує італієць Алессіо Чеккареллі.

Після US open 2018 закінчила співпрацю з Тьєррі Асьйоном, до тренерського штабу приєднався Нік Савіано. Проте вже в жовтні Світоліна тимчасово зупинила співпрацю і з ним, до кінця сезону 2018 року як тренер залишився лише тренувальний партнер Ендрю Беттлс, пошуки нового головного тренера відклали на міжсезоння[145].

Світоліна грає ракеткою Wilson. Її спонсором є фірма Adidas, раніше спонсорами були Ellesse, Lacoste та Nike.

Державні нагороди та звання ред.

  • Орден княгині Ольги III ст. (16 серпня 2021) — За досягнення високих спортивних результатів на ХХХІІ літніх Олімпійських іграх у місті Токіо (Японія), виявлені самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України[146].
  • Орден «За заслуги» II ст. (21 серпня 2020) — За значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[147].
  • Орден «За заслуги» III ст. (28 червня 2017) — За значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[148].

Указом уряду України від 2 листопада 2018 року Еліна Світоліна отримала звання заслужений майстер спорту України[149].

Рекорди ред.

У січні 2017 року піднялася на 13-ту сходинку в рейтингу WTA — вперше в історії українського тенісу[91][92]. Після перемоги у травні в Римі стала шостою ракеткою світу[150]. У серпні 2017 року Еліна Світоліна повторила досягнення Андрія Медведєва серед українських тенісистів та оновила рекорд для жінок — посіла четверте місце у світовому рейтингу[151], а вже у вересні перевищила досягнення всіх українських тенісистів зайнявши третє місце рейтингу WTA. У 2019 році вперше у своїй кар'єрі вийшла до чвертьфіналу Вімблдону, оновивши національний рекорд[152].

Цікаві факти ред.

  • За даними американського журналу «Форбс» Світоліна посіла 9 місце серед спортсменок, які заробили більше за всіх у період з 1 червня 2018 по 1 червня 2019 року, з сумою в $6,1 млн (реклама — 1,5 млн)[153].
  • За підсумками 2019 року Світоліна потрапила в найкращі 5 за заробленими призовим, отримавши понад $6 млн[154].
  • У березні 2019 року Еліна оголосила про початок роботи свого фонду — Elina Svitolina Foundation[155].
  • Станом на лютий 2021 року із сумою в 20,1 млн доларів посіла 19 місце у рейтингу тенісисток, які під час кар'єри заробили найбільшу кількість призових[156].
  • Підтримує добровольчий підрозділ «Хартія».[157]

Виступи і загальна статистика в одиночному розряді ред.

 
На Мастерс Індіан-Веллс 2015
 
На Ролан Гаррос 2015
Турнір 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 В/У В–П
Турніри Великого слему
Australian Open Н Н 1Р 3Р 3Р 2Р 3Р ЧФ ЧФ 3Р 4Р 3Р Н 0 / 10 22–10
French Open К1Р К2Р 2Р 2Р ЧФ 4Р ЧФ 3Р 3Р ЧФ 3Р Н ЧФ 0 / 10 26–10
Wimbledon Н К1Р 1Р 1Р 2Р 2Р 4Р 1Р ПФ ТН 2Р Н ПФ 0 / 9 16–9
US Open Н 1Р 2Р 1Р 3Р 3Р 4Р 4Р ПФ Н ЧФ Н 3Р 0 / 10 22–10
В–П 0–1 2–4 3–4 9–4 7–4 12–4 9–4 15–4 6–2 10–4 2–1 11–3 0 / 38 81–38
Національне представництво
Олімпійські ігри ТН Н ТН ЧФ ТН ПФ-Б ТН 0 / 2 8–2
Турніри кінця року
Чемпіонат WTA Н ГР Ч Ф ТН Н 1 / 3 10–3
WTA Elite Trophy Н ГР Н ПФ Ф Н ТН 0 / 3 5–4
Турніри WTA Premier Mandatory
Indian Wells Open Н Н 1Р 2Р 4Р 3Р 4Р 3Р ПФ ТН 4Р 2Р Н 0 / 9 13–9
Miami Open Н Н К2р 4Р 3Р 4Р 2Р ЧФ 2Р ТН ПФ 2Р Н 0 / 8 13–8
Madrid Open Н Н Н 1Р 2Р 2Р 1Р 2Р 1Р ТН 1Р Н 1Р 0 / 8 3–8
China Open Н Н 1Р 2Р 2Р ПФ ЧФ 1Р ЧФ ТН 0 / 7 11–7
Турніри WTA Premier 5
Dubai / Qatar Open Н Н Н 1Р 2Р 1Р Ч 3Р ПФ 2Р 2Р 1Р Н 1 / 9 10–8
Italian Open Н Н Н 1Р 2Р 1Р Ч Ч 2Р ЧФ ЧФ Н 1Р 2 / 9 15–7
Canadian Open Н Н Н Н 1Р 3Р Ч ПФ ЧФ ТН 2Р Н 1 / 6 12–5
Cincinnati Open Н Н Н ЧФ ПФ 2Р 3Р ЧФ 3Р Н 2Р Н 0 / 7 11–7
Pan Pacific / Wuhan Open Н Н 2Р ПФ 3Р 2Р Н 2Р ЧФ ТН 0 / 6 10–6
Деякі турніри WTA Premier
Brisbane International Н Н Н 2Р ПФ Н ПФ Ч 2Р 1Р 1 / 6 12–5
Qatar / Dubai Open Н Н Н Н 2Р ПФ Н Ч ПФ 1Р 1 / 5 10–4
Connecticut Open Н Н 1Р 1Р 1Р Ф Н Н ТН 0 / 4 4–4
Деякі турніри WTA International
Taiwan Open ТН Н Ч Н Н 1 / 1 5–0
Monterrey Open ТН Н Н Н Н Ч 1 / 1 5–0
İstanbul Cup ТН ЧФ 1Р Н Ч Н Н 1 / 3 7–3
Morocco Open Н Н Н 1Р Ч Н Н Н Н 1 / 2 5–1
Malaysian Open Н Н Н Н Н Ч 2Р ТН 1 / 2 6–1
Baku Cup Н 1Р Ч Ч Н ТН 2 / 3 10–1
Загальна статистика
Зіграно турнірів 0 3 19 25 25 23 19 19 22 10 21 3 191
Титули WTA 0 0 1 1 1 1 5 4 0 2 1 0 16
Фінали WTA 0 0 1 1 1 3 5 4 1 2 1 0 19
В-П на твердій поверхні 0–0 0–3 9–12 26–15 25–18 36–16 34–9 33–10 33–16 9–6 31–13 2–3 238–123
В-П на ґрунті 0–0 0–2 4–6 7–7 14–4 4–4 15–3 9–3 1–3 10–2 8–4 72–38
В-П на траві 0–0 0–0 0–2 2–2 1–2 1–2 4–2 2–2 5–3 0–0 2–3 17–18
Загальне В-П 0–0 0–5 13–20 35–24 40–24 41–22 53–14 44–15 39–22 19–8 41–20 2–3 327–179
Відсоток перемог 0 % 0 % 39 % 59 % 63 % 65 % 79 % 75 % 64 % 70 % 67 % 40 % 65 %
Рейтинг WTA в кінці року 269 156 40 29 19 14 6 4 6 5 15 236

Наведена нижче таблиця допомагає розшифрувати умовні позначення в таблиці виступів тенісиста.

Умовні позначення виступів
В/У Відношення виграшів до участі на турнірах В-П Виграш-Поразка
ТН Турнір не проводився Н Тенісист не брав участі
КР програв у кваліфікаційному турнірі #Р попередні раунди турніру
ЧФ тенісист досяг чвертьфіналу ПФ тенісист досяг півфіналу
Ф тенісист програв у фіналі Ч Чемпіон турніру


Історія виступів у турнірах Великого шлему: парний розряд ред.

Турнир 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 В–П
Australian Open A 1Р A 1Р A A A A 0–2
French Open A 2Р A 1Р A A A 1–2
Wimbledon A 1Р A 2Р A A A 1–2
US Open 1Р 2Р A 1Р A 1Р A 1–4
Виг–Пор 0–1 2–4 0–0 1–4 0–0 0–1 0–0 0–0 3–10

Фінали турнірів WTA ред.

Одиночний розряд: 20 (17 перемог, 4 поразки) ред.

Легенда
Grand Slam
WTA Tour Championships (1–1)
WTA Elite Trophy (0–1)
Premier M & Premier 5 / WTA 1000 (4–0)
Premier / WTA 500 (2–1)
International / WTA 250 (10–1)
Результат № Дата Турнір Покриття Опонентка Рахунок
Перемога 1. 28 липня 2013 Baku Cup, Баку, Азербайджан Тверде   Шахар Пеєр 6:4, 6:4
Перемога 2. 27 липня 2014 Baku Cup, Баку, Азербайджан (2) Тверде   Бояна Йовановські 6:1, 7:6(7:2)
Перемога 3. 2 травня 2015 Morocco Open, Марракеш, Марокко Ґрунт   Тімеа Бабош 7:5, 7:6(7:3)
Перемога 4. 6 травня 2016 Malaysian Open, Куала-Лумпур, Малайзія Тверде   Ежені Бушар 6:7(5:7), 6:4, 7:5
Поразка 1. 27 серпня 2016 Connecticut Open, Нью-Гейвен, США Тверде   Агнешка Радванська 1:6, 6:7(3:7)
Поразка 2. 6 листопада 2016 WTA Elite Trophy, Чжухай, Китай Тверде   Петра Квітова 4:6, 2:6
Перемога 5. 5 лютого 2017 Taiwan Open, Тайбей, Тайвань Тверде   Пен Шуай 6:3, 6:2
Перемога 6. 26 лютого 2017 Dubai Tennis Championships, Дубай, ОАЕ Тверде   Каролін Возняцкі 6:4, 6:2
Перемога 7. 30 квітня 2017 Istanbul Cup, Стамбул, Туреччина Ґрунт   Елісе Мертенс 6:2, 6:4
Перемога 8. 21 травня 2017 Italian Open, Рим, Італія Ґрунт   Сімона Халеп 4:6, 7:5, 6:1
Перемога 9. 13 серпня 2017 Canadian Open, Торонто, Канада Тверде   Каролін Возняцкі 6:4, 6:0
Перемога 10. 6 січня 2018 Brisbane International, Австралія Тверде   Олександра Саснович 6:2, 6:1
Перемога 11. 24 лютого 2018 Dubai Tennis Championships, Дубай, ОАЕ (2) Тверде   Дарія Касаткіна 6:4, 6:0
Перемога 12. 20 травня 2018 Italian Open, Рим, Італія (2) Ґрунт   Сімона Халеп 6:0, 6:4
Перемога 13. 28 жовтня 2018 WTA Finals, Сінгапур Тверде   Слоун Стівенс 3:6, 6:2, 6:2
Поразка 3. 3 листопада 2019 WTA Finals, Шеньчжень, КНР Тверде   Ешлі Барті 4:6, 3:6
Перемога 14. 8 березня 2020 Monterrey Open, Монтеррей, Мексика Тверде   Маріє Боузкова 7:5, 4:6, 6:4
Перемога 15. 26 вересня 2020 Internationaux de Strasbourg, Страсбург, Франція Ґрунт   Олена Рибакіна 6:4, 1:6, 6:2
Перемога 16 28 серпня 2021 WTA Chicago Women's Open, Чикаго, США Тверде   Алізе Корне 7:5, 6:4[158]
Перемога 17 27 травня 2023 Internationaux de Strasbourg, Страсбург, Франція (2) Ґрунт   Анна Блинкова 6:2, 6:3
Поразка 4. 7 січня 2024 Auckland Classic, Нова Зеландія Тверде   Коко Гофф 7:6, 3:6, 3:6

Парний розряд: 2 (2 перемоги) ред.

Результат Дата Турнір Покриття Партнерка Опонентки Рахунок
Перемога 20 липня 2014 İstanbul Cup, Стамбул, Туреччина Тверде   Дой Місакі   Оксана Калашнікова
  Паула Каня 		6:4, 6:0
Перемога 26 липня 2015 İstanbul Cup, Стамбул, Туреччина Тверде   Дар'я Гаврилова   Чагла Бююкакчай
  Єлена Янкович 		5:7, 6:1, [10:4]

Юніорські фінали турнірів Великого шлема ред.

Одиночні фінали: 2 (1:1) ред.

Результат Рік Турнір Покриття Опонент Рахунок
Перемога 2010 French Open Ґрунт   Унс Джабір 6:2, 7:5
Поразка 2012 Wimbledon Трава   Ежені Бушар 2:6, 2:6

Парні фінали: 1 (0:1) ред.

Результат Рік Турнір Покриття Партнер Опонент Рахунок
Поразка 2010 Wimbledon Трава   Ірина Хромачова   Тімеа Бабош
  Слоун Стівенс 		7:6(9:7), 2:6, 2:6


Перемоги проти тенісисток із топ-10 WTA ред.

№ Опонентка Ранг Турнір Покриття Етап Рахунок РЕС
2014
1.   Петра Квітова № 4 Cincinnati Open, США Тверде 3-й раунд 6:2, 7:6(7:2) № 39
2.   Анджелік Кербер № 8 Wuhan Open, Китай Тверде Чвертьфінал 6:4, 7:6(7:3) № 34
2015
3.   Анджелік Кербер № 9 Brisbane International, Австралія Тверде Чвертьфінал 4:6, 7:5, 6:3 № 28
4.   Луціє Шафарова № 7 Cincinnati Open, США Тверде Чвертьфінал 6:4, 2:6, 6:0 № 20
2016
5.   Гарбінє Мугуруса № 5 Dubai Tennis Championships, Дубаї, ОАЕ Тверде 2-й раунд 7:6(7:3), 6:3 № 21
6.   Серена Вільямс № 1 Олімпійські ігри, Ріо-де-Жанейро, Бразилія Тверде 3-й раунд 6:4, 6:3 № 20
7.   Гарбінє Мугуруса № 3 Toray Pan Pacific Open, Японія Тверде Чвертьфінал 6:2, 4:6, 6:3 № 20
8.   Анджелік Кербер № 1 China Open, Китай Тверде 3-й раунд 6:3, 7:5 № 19
9.   Джоанна Конта № 10 WTA Elite Trophy, Китай Тверде Півфінал 2:6, 6:1, 6:4 № 14
2017
10.   Анджелік Кербер № 1 Brisbane International, Австралія Тверде Чвертьфінал 6:4, 3:6, 6:3 № 14
11.   Анджелік Кербер № 2 Dubai Tennis Championships, Дубаї, ОАЕ Тверде Півфінал 6:3, 7:6(7:3) № 13
12.   Анджелік Кербер № 1 Fed Cup, Німеччина Ґрунт WG PO 6:4, 6:2 № 13
13.   Кароліна Плішкова № 3 Italian Open, Рим, Італія Ґрунт Чвертьфінал 6:2, 7:6(11:9) № 11
14.   Гарбінє Мугуруса № 7 Italian Open, Рим, Італія Ґрунт Півфінал 4:1 ret. № 11
15.   Сімона Халеп № 4 Italian Open, Рим, Італія Ґрунт Фінал 4:6, 7:5, 6:1 № 11
16.   Вінус Вільямс № 9 Canadian Open, Канада Тверде 3-й раунд 6:2, 6:1 № 5
17.   Гарбінє Мугуруса № 4 Canadian Open, Канада Тверде Чвертьфінал 4:6, 6:4, 6:3 № 5
18.   Сімона Халеп № 2 Canadian Open, Канада Тверде Півфінал 6:1, 6:1 № 5
19.   Каролін Возняцкі № 6 Canadian Open, Канада Тверде Фінал 6:4, 6:0 № 5
20.   Сімона Халеп № 1 WTA Finals, Сингапур Тверде Коловий етап 6:3, 6:4 № 4
2018
21.   Джоанна Конта № 9 Brisbane International, Австралія Тверде Чвертьфінал 1:6, 7:6(8:6), 3:2ret № 6
22.   Кароліна Плішкова № 4 Brisbane International, Австралія Тверде Півфінал 7:5, 7:5 № 6
23.   Анджелік Кербер № 9 Dubai Tennis Championships, Дубаї, ОАЕ Тверде Півфінал 6:3, 6:3 № 4
24.   Сімона Халеп № 1 Italian Open, Рим, Італія Ґрунт Фінал 6:0, 6:4 № 4
25.   Петра Квітова № 5 WTA Finals, Сингапур Тверде Коловий етап 6:3, 6:3 № 7
26.   Кароліна Плішкова № 8 WTA Finals, Сингапур Тверде Коловий етап 6:3, 2:6, 6:3 № 7
27.   Каролін Возняцкі № 3 WTA Finals, Сингапур Тверде Коловий етап 5:7, 7:5, 6:3 № 7
28.   Кікі Бертенс № 9 WTA Finals, Сингапур Тверде Півфінал 7:5, 6:7(5:7), 6:4 № 7
29.   Слоун Стівенс № 6 WTA Finals, Сингапур Тверде Фінал 3:6, 6:2, 6:2 № 7
2019
30.   Медісон Кіз № 9 US Open, Нью-Йорк Тверде 4-й раунд 7:5, 6:4 № 5
31.   Кароліна Плішкова № 2 WTA Finals, Шеньчжень, КНР Тверде Коловий етап 7:6(14:12), 6:4 № 8
32.   Сімона Халеп № 5 WTA Finals, Шеньчжень, КНР Тверде Коловий етап 7:5, 6:3 № 8
33.   Белінда Бенчич № 7 WTA Finals, Шеньчжень, КНР Тверде Півфінал 5:7, 6:3, 4:1 ret. № 8
2021
34.   Петра Квітова № 10 Miami Open, США Тверде 4-й раунд 2:6, 7:5, 7:5 № 5
35.   Петра Квітова № 10 Stuttgart Open, Німеччина Ґрунт Чвертьфінал 6:7(4:7), 7:5, 6:2 № 5
2023
36.   Дарія Касаткіна № 9 Ролан Гаррос, Франція Ґрунт 4-й раунд 6–4, 7–6(7:5) № 192
37.   Іга Свьонтек № 1 Вімблдонський турнір, Велика Британія Трава Чвертьфінал 7:5, 6:7(5:7), 6:2 № 76

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Перші тренери Світоліної розповіли про початок шляху українки до великих перемог у тенісі. ТСН. 11 серпня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
  2. ↑ Ще не чемпіонка, але вже героїня. Що потрібно знати про Еліну Світоліну. 112.ua. 10 серпня 2016. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
  3. ↑ а б в Мені пропонували великі гроші, аби грала за інші країни, але, на щастя, я з Україною – Світоліна. Радіо Свобода. 31 липня 2017. Процитовано 14 вересня 2017.
  4. ↑ Перша ракетка України Еліна Світоліна розповіла, на що витрачає мільйонні гонорари. www.youtube.com. Світське життя. 9 грудня 2017. Процитовано 10 січня 2018.
  5. ↑ Інтерв'ю Дмитру Гордону, прем'єра 11 січня 2022
  6. ↑ Свитолина: «В Великобритании меня знают как девушку Риса». xsport.ua. 6 липня 2017. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018.
  7. ↑ Еліна Світоліна вийшла заміж: історія кохання яскравої спортивної пари у фото. РБК-Украина (рос.). Процитовано 22 липня 2021.
  8. ↑ Еліна Світоліна: одеська обраниця для французького нареченого, — odesskiye.info, 19.07.2021
  9. ↑ Світоліна вийшла заміж за французького тенісиста: фото з весілля. РБК-Украина (рос.). Процитовано 22 липня 2021.
  10. ↑ Тенісистка Еліна Світоліна народила дівчинку і показала перший кадр: "Вітайте Скай Монфіс". znaj.ua (укр.). 15 жовтня 2022. Процитовано 15 жовтня 2022.
  11. ↑ ФОТО. Еліна Світоліна народила доньку. Спорт.ua (укр.). Процитовано 15 жовтня 2022.
  12. ↑ «Тут у мене друзі-футболісти»: Еліна Світоліна розповіла, за яку команду АПЛ вболіває. ПРОФУТБОЛ. 22 квітня 2018
  13. ↑ ITF Kharkiv Ladies Cup
  14. ↑ ITF Бельгія. Світоліна та Заневська програли у фіналі пари. Чемпіон. Процитовано 25 серпня 2017.
  15. ↑ ITF Бельгія. Світоліна та Заневська залишили змагання в одиночному розряді. Чемпіон. Процитовано 25 серпня 2017.
  16. ↑ WTA Ролан Гаррос. Світоліна програла першій "сіяній". Чемпіон. Процитовано 25 серпня 2017.
  17. ↑ ITF Чехія. Світоліна поступилася у півфіналі. Чемпіон. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 25 серпня 2017.
  18. ↑ ITF Чехія. Сестри Кіченок перемогли Світоліну та Капшай у парному півфіналі. Чемпіон. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 25 серпня 2017.
  19. ↑ ITF Стамбул. Світоліна виграє перший дорослий титул. Чемпіон. Процитовано 25 серпня 2017.
  20. ↑ Світоліна виграла одиночний турнір у Нігерії. Чемпіон. Процитовано 25 серпня 2017.
  21. ↑ ITF Тюмень. Світоліна програла в фіналі. Чемпіон. Процитовано 25 серпня 2017.
  22. ↑ Рейтинг WTA: Світоліна піднялась на тридцять позицій. Чемпіон. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 25 серпня 2017.
  23. ↑ ITF Туніс. Світоліна виграє у фіналі. Чемпіон. Процитовано 25 серпня 2017.
  24. ↑ Кубок Федерацій. Україна - США - 0:2. Вільямс розгромила Світоліну. Чемпіон. Процитовано 25 серпня 2017.
  25. ↑ Кубок Федерации. США выигрывает первые два матча. СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 20 серпня 2017.
  26. ↑ WTA Ролан Гаррос. Бейгельзимер та Світоліна вибули. Чемпіон. Процитовано 25 серпня 2017.
  27. ↑ WTA Вімблдон. Бейгельзимер вийшла у другий раунд кваліфікації, Світоліна вибула. Чемпіон. Процитовано 25 серпня 2017.
  28. ↑ Дудка, Влад. Уимблдон. Юниоры. Свитолина проигрывает в финале. СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 20 серпня 2017.
  29. ↑ Юніори Вімблдон. Світоліна програла у вирішальному поєдинку. Чемпіон. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 25 серпня 2017.
  30. ↑ Шаповалов, Михаил. US Open-2012. Элина Свитолина вышла в основную сетку турнира. СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 20 серпня 2017.
  31. ↑ US Open. Світоліна програла у першому колі. Чемпіон. Процитовано 25 серпня 2017.
  32. ↑ Дудка, Влад. US Open-2012. Свитолина уступила Иванович в первом круге. СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 20 серпня 2017.
  33. ↑ Реуцкий, Михаил. Элина Свитолина выиграла финал в Телави у Цуренко. СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 20 серпня 2017.
  34. ↑ WTA Індія. Світоліна виграла перший титул WTA у кар'єрі. Чемпіон. Процитовано 20 серпня 2017.
  35. ↑ Gazeta.ua (12 листопада 2012). Теннис. Элина Свитолина выиграла турнир в Пуне. Gazeta.ua (ru-RU) . Процитовано 20 серпня 2017.
  36. ↑ WTA Індія. Світоліна виграла перший титул WTA у кар'єрі. Чемпіон. Процитовано 25 серпня 2017.
  37. ↑ Рыбаченко, Евгений. Рейтинг WTA. Свитолина поднялась на 42 позиции. СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 20 серпня 2017.
  38. ↑ Рейтинг WTA. Світоліна - перша "ракетка" України. Чемпіон. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 25 серпня 2017.
  39. ↑ Еліна Світоліна: "Не сподівалася, що зумію піднятися так високо вже у цьому році". Чемпіон. 25 грудня 2012. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
  40. ↑ Australian Open. Світоліна зазнала поразки у першому колі. Чемпіон. Процитовано 25 серпня 2017.
  41. ↑ ITF Ізраїль. Світоліна виборола титул. Чемпіон. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 14 вересня 2017.
  42. ↑ ITF Ізраїль. Світоліна робить переможний дубль. Чемпіон. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 14 вересня 2017.
  43. ↑ Ролан Гаррос. Світоліна у другому раунді поступилася Лепченко. Чемпіон. Процитовано 14 вересня 2017.
  44. ↑ Реуцкий, Михаил. Уимблдон. Свитолина проиграла Бартоли. СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 14 вересня 2017.
  45. ↑ WTA Баку. Світоліна виграла турнір. Чемпіон. Процитовано 14 вересня 2017.
  46. ↑ Украинское покорение Баку. Украинский теннисный клуб (ru-RU) . Процитовано 19 серпня 2017.
  47. ↑ Світоліна виграла турнір Міжнародної тенісної федерації. УНІАН. 3 квітня 2013. Архів оригіналу за 29 вересня 2013. Процитовано 12 серпня 2016.
  48. ↑ Украинский праздник в Донецке. Украинский теннисный клуб (ru-RU) . Процитовано 19 серпня 2017.
  49. ↑ US Open. Первая нью-йоркская победа Свитолиной в основе. Украинский теннисный клуб (ru-RU) . Процитовано 19 серпня 2017.
  50. ↑ US Open. Элина Свитолина уступила 114-й ракетке мира. Украинский теннисный клуб (ru-RU) . Процитовано 19 серпня 2017.
  51. ↑ Australian Open. Світоліна впевнено долає перший раунд. Чемпіон. Процитовано 14 вересня 2017.
  52. ↑ Australian Open. Світоліна крокує у третій раунд. Чемпіон. Процитовано 14 вересня 2017.
  53. ↑ Australian Open. Світоліна поступилась у третьому раунді. Чемпіон. Процитовано 14 вересня 2017.
  54. ↑ WTA Маямі. Світоліна припинила боротьбу у четвертому раунді. Чемпіон. Процитовано 15 вересня 2017.
  55. ↑ Світоліна стане тенісисткою-тінейджером з найвищим рейтингом WTA. Чемпіон. Процитовано 15 вересня 2017.
  56. ↑ Дудка, Влад. Нюрнберг. Свитолина выходит в полуфинал!. СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 15 вересня 2017.
  57. ↑ Дудка, Влад. Свитолина проиграла в полуфинале турнира в Нюрнберге. СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 15 вересня 2017.
  58. ↑ Ролан Гаррос. Світоліна у другому раунді поступилася Іванович. Чемпіон. Процитовано 15 вересня 2017.
  59. ↑ Вімблдон. Світоліна поступилася у першому колі "одинака". Чемпіон. Процитовано 15 вересня 2017.
  60. ↑ Світоліна здобуває парний титул на турнірі WTA International у Стамбулі. Чемпіон. Процитовано 15 вересня 2017.
  61. ↑ Шаповалов, Михаил. Элина Свитолина выиграла турнир в Баку. СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 15 вересня 2017.
  62. ↑ WTA Баку. Світоліна виграла турнір. ФОТОРЕПОРТАЖ. Чемпіон. Процитовано 15 вересня 2017.
  63. ↑ US Open. Світоліна програла на старті. Чемпіон. Процитовано 15 вересня 2017.
  64. ↑ Шаповалов, Михаил. Элина Свитолина покидает турнир в Токио. СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 15 вересня 2017.
  65. ↑ WTA Китай. Світоліна у чвертьфіналі перемогла восьму ракетку світу Анжеліку Кербер. Чемпіон. Процитовано 15 вересня 2017.
  66. ↑ Дудка, Влад. Элина Свитолина уступает в полуфинале турнира в Ухане. СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 15 вересня 2017.
  67. ↑ WTA Осака. Світоліна програла путівку в фінал першій сіяній. Чемпіон. Процитовано 15 вересня 2017.
  68. ↑ Рейтинг WTA. У ТОР-100 2014 рік завершують дві українки. Чемпіон. Процитовано 15 вересня 2017.
  69. ↑ WTA Брисбен. Світоліна гідно програла у півфіналі Шараповій. Чемпіон. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 16 вересня 2017.
  70. ↑ Рыбаченко, Евгений. Australian Open. Свитолина пробивается в третий раунд. СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 16 вересня 2017.
  71. ↑ Australian Open. Світоліна виграла у Вільямс сет, але програла зустріч. Чемпіон. Процитовано 16 вересня 2017.
  72. ↑ Серена Вільямс: "У Світоліної - великий потенціал". Чемпіон. Процитовано 16 вересня 2017.
  73. ↑ Рейтинг WTA. Світоліна зберігає 26-е місце. Чемпіон. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 16 вересня 2017.
  74. ↑ WTA Колумбія. Світоліна у фіналі не зіграє. Чемпіон. Процитовано 16 вересня 2017.
  75. ↑ WTA Марокко. Світоліна здобула титул, у фіналі обігравши угорку Бабош. Чемпіон. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 16 вересня 2017.
  76. ↑ Рейтинг WTA. Світоліна увійшла у двадцятку найкращих тенісисток світу. Чемпіон. Процитовано 16 вересня 2017.
  77. ↑ Світоліна - найкраща молода тенісистка квітня. Чемпіон. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 16 вересня 2017.
  78. ↑ Ролан Гаррос. Світоліна у чвертьфіналі програла Іванович. Чемпіон. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 16 вересня 2017.
  79. ↑ Рейтинг WTA. Світоліна встановила новий рекорд України. Чемпіон. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 16 вересня 2017.
  80. ↑ Вімблдон. Світоліна програла у другому колі. Чемпіон. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 16 вересня 2017.
  81. ↑ WTA Стенфорд. Світоліна програла у півфіналі Кербер. Чемпіон. Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 16 вересня 2017.
  82. ↑ WTA Цинциннаті. Світоліна у півфіналі поступилася Серені Вільямс. ВІДЕО. Чемпіон. Процитовано 16 вересня 2017.
  83. ↑ US Open. Світоліна у третьому раунді поступилася росіянці. Чемпіон. Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 16 вересня 2017.
  84. ↑ WTA Elite Trophy Китай. У півфіналі Світоліна розгромлена Плішковою. Чемпіон. Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 16 вересня 2017.
  85. ↑ Рейтинг WTA: Українки зберегли свої позиції в ТОР-100. Чемпіон. Процитовано 16 вересня 2017.
  86. ↑ Українська тенісистка Світоліна виграла турнір у Малайзії
  87. ↑ WTA Малайзія. Світоліна у фіналі перемогла Бушар. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016.
  88. ↑ Ріо-2016: Українка Світоліна сенсаційно перемогла першу ракетку світу Уільямс (фотогалерея). УНІАН. 10 серпня 2016. Процитовано 10 серпня 2016.
  89. ↑ Ріо-2016. Світоліна програла чвертьфінал тенісного турніру за 48 хвилин. УНІАН. 11 серпня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
  90. ↑ Світоліна встановила нове досягнення українського тенісу.
  91. ↑ а б Еліна Світоліна оновила національний рекорд в рейтингу найкращих ракеток світу // zaxid.net. — 2017. — 9 січня
  92. ↑ а б Світоліна встановила новий національний рекорд // Канал 24. — 2017. — 9 січня
  93. ↑ Відео дня: Перша ракетка України Еліна Світоліна стала переможницею Taiwan Open. ukranews.com. Українські новини. 5 лютого 2017.
  94. ↑ Кубок Федерации. Свитолина уверенно обыгрывает Кербер. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 13 вересня 2017.
  95. ↑ Еліна Світоліна закінчила співпрацю з Габріелем Урпі
  96. ↑ Halep returns to Roland Garros semifinals after epic comeback
  97. ↑ Rbc.ua. Світоліна встановила історичний рекорд в WTA. РБК-Украина (укр.). Процитовано 17 серпня 2017.
  98. ↑ Элина Свитолина квалифицировалась на Итоговый Турнир WTA в Сингапуре. www.tennisnews.com.ua. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 26 вересня 2017.
  99. ↑ Garcia survives Svitolina. www.wtatennis.com. Процитовано 8 жовтня 2017.
  100. ↑ Світоліна виграла свій 10-й титул в кар'єрі, здобувши перемогу в Брисбені. sport.unian.ua. Процитовано 8 січня 2018.
  101. ↑ Australian Open. Світоліна зупиняється у чвертьфіналі. Великий Теніс України. Процитовано 25 лютого 2018.
  102. ↑ Svitolina sweeps past Kasatkina to defend Dubai. Процитовано 24 лютого 2018.
  103. ↑ Buzarnescu blows by Svitolina in stunning Paris upset. 1 June 2018. Процитовано 2 June 2018.
  104. ↑ Buzarnescu bounces Svitolina from Birmingham. 22 June 2018. Процитовано 23 June 2018.
  105. ↑ Kane, David (2 липня 2018). Maria stuns Svitolina as sun sets on Wimbledon. WTA Tennis (англ.). Процитовано 3 листопада 2018.
  106. ↑ Juzwiak, Jason (17 серпня 2018). Bertens bests Svitolina to enter Cincinnati semifinals. WTA Tennis (англ.). Процитовано 3 листопада 2018.
  107. ↑ Martin, Raquel (3 вересня 2018). Sevastova detiene a Svitolina para regresar a los cuartos de final del US Open. WTA Tennis (англ.). Процитовано 3 листопада 2018.
  108. ↑ Chiesa, Victoria (9 листопада 2018). October 2018 Player of the Month: Elina Svitolina. WTA Tennis (англ.). Процитовано 10 листопада 2018.
  109. ↑ Rbc.ua. Світоліна стала переможницею підсумкового турніру WTA. РБК-Украина (uk-UA) . Процитовано 15 листопада 2018.
  110. ↑ Брисбен. Світоліна програє Саснович у трьох сетах. Великий Теніс України. Процитовано 27 вересня 2020.
  111. ↑ Australian Open. Світоліна зупиняється у чвертьфіналі. Великий Теніс України. Процитовано 27 вересня 2020.
  112. ↑ Світоліна залишає турнір в Маямі. Спорт.ua (укр.). Процитовано 27 вересня 2020.
  113. ↑ Світоліна повернеться на корт через місяць. Спорт.ua (укр.). Процитовано 27 вересня 2020.
  114. ↑ Світоліна залишає Ролан Гаррос, поступившись Мугурусі. Спорт.ua (укр.). Процитовано 27 вересня 2020.
  115. ↑ Світоліна вийшла в чвертьфінал Вімблдону і встановила черговий рекорд. Українська правда (укр.). Процитовано 27 вересня 2020.
  116. ↑ Світоліна в блискучому стилі вийшла у півфінал Вімблдону - Спорт 24. 24 Канал (укр.). Процитовано 27 вересня 2020.
  117. ↑ Камбек не вдався. Світоліна вдруге програла Мертенс у Мельбурні. Спорт України (укр.). Процитовано 5 лютого 2021.
  118. ↑ Атланти й Атени нашого століття: спортивні досягнення Одеси - iodessit.com. iodessit.com (укр.). Процитовано 4 квітня 2021.
  119. ↑ На Олімпіаду в Токіо кваліфікувалися п'ять українських тенісисток. РБК-Украина (рос.). Процитовано 29 червня 2021.
  120. ↑ Log into Facebook. Facebook (англ.). Процитовано 29 червня 2021.
  121. ↑ Світоліна у важкому матчі взяла "бронзу" Олімпіади в Токіо. РБК-Украина (рос.). Процитовано 1 серпня 2021.
  122. ↑ Світоліна принесла п'яту "бронзу" Україні та інші події дня на Олімпіаді. РБК-Украина (рос.). Процитовано 1 серпня 2021.
  123. ↑ Світоліна поступилася Кербер на турнірі WTA 1000 у Цинциннаті. Ukrinform (укр.). Процитовано 7 вересня 2021.
  124. ↑ Chicago Women's Open Final. wtatennis.com (англ.). Процитовано 7 вересня 2021.
  125. ↑ Чикаго. Еліна Світоліна виграла свій перший титул у сезоні. btu.org.ua (укр.). Процитовано 7 вересня 2021.
  126. ↑ Світоліна програла перший матч сезону 130-й ракетці світу. Новини України - #Букви. 4 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
  127. ↑ Світоліна програла американці Кіз на турнірі WTA 250 в Аделаїді. Укрінформ. 10 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
  128. ↑ Світоліна здобула перемогу на старті Australian Open у француженки Ферро. РБК-Украина (рос.). Процитовано 17 січня 2022.
  129. ↑ Australian Open. Світоліна святкує першу перемогу в сезоні. Великий Теніс України. Процитовано 17 січня 2022.
  130. ↑ Еліна Світоліна виграла турнір WTA250 в Страсбурзі: у фіналі впевнено обіграла росіянку.
  131. ↑ Світоліна перемогла у фіналі росіянку й виграла перший турнір WTA після повернення. Українська правда (укр.). Процитовано 19 червня 2023.
  132. ↑ Еліна Світоліна виграла 3-сетовий трилер проти Вікторії Азарєнка та вийшла у чвертьфінал Вімблдону-2023.
  133. ↑ https://twitter.com/Wimbledon/status/1678128048829243394. Twitter (укр.). Процитовано 10 липня 2023.
  134. ↑ Світоліна сенсаційно перемогла першу ракетку світу та вийшла до півфіналу Вімблдону. 24 Канал (укр.). 11 липня 2023. Процитовано 11 липня 2023.
  135. ↑ ВІДЕО. Боротьба до кінця! Як Світоліна програла чешці у півфіналі Вімблдона. Спорт.ua (укр.). Процитовано 13 липня 2023.
  136. ↑ Світоліна вилетіла з US Open 2023, поступившись 3-й ракетці в трьох сетах. Спорт.ua (укр.). Процитовано 3 вересня 2023.
  137. ↑ Світоліна з трилером пройшла Радукану в Окленді. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 4 січня 2024.
  138. ↑ Emma Raducanu vs. Elina Svitolina | 2024 Auckland Round of 16 | WTA Match Highlights (uk-UA) , процитовано 4 січня 2024
  139. ↑ Британський тренер Світоліної: "Багато елементів взяли у Маррея. Сегодня. 16 червня 2015. Процитовано 12 серпня 2016.
  140. ↑ Легендарна тенісистка офіційно стала тренером першої ракетки України. Новое Время. 10 лютого 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
  141. ↑ Світоліна: Роль Жюстін Енен дуже висока. Корреспондент. 31 травня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
  142. ↑ Успенська, Анастасія (1 липня 2016). Еліна Світоліна: головне - це гра, а не рейтинг. Українська служба BBC. Процитовано 12 серпня 2016.
  143. ↑ http://www.excellesports.com/news/elina-svitolina-new-coaching-team-gabriel-urpi/ [Архівовано 15 вересня 2017 у Wayback Machine.] Elina Svitolina announces new coaching team
  144. ↑ Світоліна припинила співпрацю з одним зі своїх тренерів
  145. ↑ Свитолина больше не работает с тренером Савиано
  146. ↑ Указ Президента України № 361/2021 від 16 серпня 2021 року «Про відзначення державними нагородами України спортсменів — учасників літніх Олімпійських ігор та їх тренерів»
  147. ↑ Указ Президента України № 335/2020 від 21 серпня 2020 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України»
  148. ↑ Указ Президента України № 168/2017 від 28 червня 2017 року "Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України "
  149. ↑ Світоліна стала заслуженим майстром спорту України
  150. ↑ Українка Світоліна стала шостою ракеткою світу
  151. ↑ Украинка Элина Свитолина - четвертая ракетка мира в рейтинге WTA. Большой Теннис Украины. Процитовано 17 серпня 2017.
  152. ↑ Світоліна вийшла в чвертьфінал Вімблдону і встановила черговий рекорд. Українська правда.
  153. ↑ Світоліна увійшла в топ-10 найбільш високооплачуваних спортсменок за версією Forbes
  154. ↑ У 2019 році Світоліна заробила понад 6 мільйонів доларів
  155. ↑ Еліна СВІТОЛІНА: «Фонд Elina Svitolina Foundation розпочав роботу». Спорт.ua (укр.). Процитовано 27 вересня 2020.
  156. ↑ Світоліна подолала позначку у $20 млн призових. Рейтинг тенісисток
  157. ↑ Тенісистка Світоліна з письменником Жаданом привезла дрони для бригади НГУ “Хартія”. Новинарня.
  158. ↑ Svitolina vs. Cornet | Final WTA Chicago Women's Open 2021 | WTA Official. Women's Tennis Association (англ.). Процитовано 3 жовтня 2021.

Посилання ред.

Еліна Світоліна
у сестринських Вікіпроєктах
  Портал «Біографії»
  Портал «Теніс»
  Інформація у Вікіданих?
  Цитати у Вікіцитатах?
  Еліна Світоліна у Вікісховищі?
Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Світоліна_Еліна_Михайлівна&oldid=41749379