Світовий конгрес українських молодіжних організацій
Особа або особи, які активно редагують цю статтю, за всіма ознаками мають безпосередній стосунок до її предмета. |
Світовий Конґрес Українських Молодіжних Організацій (СКУМО) (англ. World Congress of Ukrainian Youth Organization) — громадська надбудова молоді української діаспори.
Світовий конгрес українських молодіжних організацій | |
---|---|
Загальна інформація
ред.СКУМО представляє інтереси української молоді діаспори, об'єднує закордонні українські молодіжні громадські організації, співпрацює з урядовими та неурядовими структурами в Україні та світі.
З моменту заснування Світового конґресу (вільних) українців у 1967 році, при СКУ традиційно існувала молодіжна комісія, яка у свій останній період називалася «Конференція українських молодечих організацій» (КУМО). У 2013 році, КУМО припинила свою діяльність у зв'язку із заснуванням окремої організації — Світовий конгрес українських молодіжних організацій (СКУМО). Останнім очільником КУМО та першим президентом СКУМО став Мирослав Гочак[1].
Відтак СКУМО є незалежною, неприбутковою та неполітичною громадською надбудовою української молоді, яка проживає за межами України. СКУМО входить до складу СКУ та, на рівні з такими структурами як СФУЖО, має свого представника в Раді директорів СКУ.
З метою відстоювання прав закордонної української молоді, в тому числі передбачених статтею 12 Конституції України, сприяння особистісного розвитку та активної участі молоді діаспори в суспільно-політичному житті України та в країнах свого перебування, передусім протидіючи російській інформаційній агресії, підсилення вітчизняного молодіжного руху загалом, СКУМО має укладені меморандуми про співпрацю з Міністерством молоді та спорту України (від 2014 року)[2], Міністерством інформаційної політики України (від 2015 року)[3], тернопільськими[4] та хмельницькими[5] органами влади; активно співпрацює з МІОК, провадить комунікативні, волонтерські, соціальні та освітні ініціативи.
За каденції перших двох президій СКУМО, започаткована програма стажування молоді України та діаспори у Верховній Раді України[6][7], підтримано серію міжнародних благодійних заходів «Діти просять миру»[8], а на реалізацію європейських проєктів організовано молодіжні тренінги у 16 містах ЄС. У 2014 та 2019 роках, СКУМО направляв значну кількість офіційних спостерігачів за виборами в Україні в рамках міжнародної місії СКУ[9]. Також була розгорнута кампанія на підтримку запуску UA|TV[10], ініційовані такі популярні флешмоби як «#ТризубЦеУкраїна»[11] та «#UnitedUkraine»[12]. СКУМО та організації-члени спрямовували гуманітарну допомогу до зони АТО, а також, на початку пандемії коронавірусу, медичним закладам в Україні.
Під час III Президії, президент СКУМО Олександр Греченюк залучений до складу Ради з молодіжних питань при Президентові України[13]. У 2022 році, на відміну від пропозиції СКУ вважати 9 травня «Днем ганьби Росії», СКУМО запропонувало цю дату для відзначення в Україні Дня Європи[14], що й знайшло схвалення Президента України. 12 серпня 2022 року, від імені закордонного українства, перший віце-презилдент СКУМО Андрій Якубув звернувся до Володимира Зеленського на урочистості з нагоди нової дати відзначення Дня молоді[15].
Структура
ред.Світовий конґрес українських молодіжних організацій має таку структуру:
- Конґрес — найвищий законодавчий орган СКУМО, що скликається раз на три роки за участі спеціальних комісій — номінаційної (для підготовки переобрання керівних органів) та статутовою (для змін у статуті).
- Річні збори — загальні робочі засідання СКУМО.
- Президія — керівний орган СКУМО у період між конґресами чи річними зборами, який складається з президента, першого віце-президента, віце-президента, секретаря, скарбника та двох членів.
- Секретаріат — виконавчий орган Президії СКУМО.
- Контрольно-ревізійна комісія — слідкує за фінансами та діловодством СКУМО
- Робочі групи СКУМО.
Форум української молоді діаспори
ред.У середовищі світового українства, перший з'їзд до України закордонної української молоді відбувся 3-4 серпня 1991 року в Києві, коли в умовах СРСР зібралося 180 делегатів, які представляли більш ніж 30 організацій з України та закордону[16].
Серед інших передтечій, у 2010 році, за підтримки Європейського Конґресу Українців, відбувалася «Зустріч української молоді Європи» в Болгарії, яка зібрала 30 учасників з діаспори та України, які представили українську молодь 10 країн[17].
До 20-річчя Незалежності України, «Конференцією українських молодечих організацій» (КУМО) при СКУ було започатковано організацію щорічної події — «Форуму української молоді діаспори» (ФУМД).
З 2013 року, коли на основі КУМО було утворено Світовий конгрес українських молодіжних організацій, ФУМД складається з офіційної та неофіційної частин. Таким чином, в рамках форумів урочисто проводяться Річні загальні збори СКУМО, якщо хіба на той рік не передбачено проведення Конгресу СКУМО.
Форуми є нагодою для взаємодії СКУМО з місцевими українськими молодіжними радами. Досі проведено десять таких міжнародних заходів у різних містах України, зазвичай у датах довкола святкування Дня незалежності, — все завдяки підтримці Мінмолодьспорту, обласних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та інших партнерів:
- ФУМД: «Київ 2011»[18].
- ФУМД: «Львів 2012»[19].
- ФУМД: «Тернопіль 2013»[20]. Водночас відбувся установчий — І Конгрес СКУМО.
- ФУМД: «Івано-Франківськ 2014»[21].
- ФУМД: «Одеса 2015»[22][23].
- ФУМД: «Вінниця 2016»[24].
- ФУМД: «Дніпро 2017»[25].
- ФУМД: «Київ 2018»[26]. Водночас відбувся II Конгрес СКУМО.
- ФУМД: «Хмельницький 2019»[27].
- ФУМД: «Чернівці 2021»[28]. Водночас відбувся III Конгрес СКУМО.
У 2020 році ФУМД не організовувався, а Річні загальні збори СКУМО проведено онлайн[29].
У кілька попередніх років, неофіційна частина ФУМД (тренінги, зустрічі й екскурсії) складалася зі спеціальних програм заходів — «Табір молоді діаспори» та «Діаспора-фест».
Провід
ред.У різні періоди, Президія СКУМО, яка складається із семи членів, виглядала наступним чином:
Перша Президія СКУМО
(2013—2018) |
Друга Президія СКУМО
(2018—2021) |
Третя Президія СКУМО
(2021—2024) | |
---|---|---|---|
президент | Мирослав Гочак, Сербія | Дмитро Лекарцев, Молдова | Олександр Греченюк, Румунія |
1-й віце-президент | Дмитро Лекарцев, Молдова | Олександр Греченюк, Румунія | Андрій Якубув, Іспанія (2021-2022) |
віце-президент(и) | Роман Білас, Польща
Данило Корбабич, Канада |
Теона Кахіані, Грузія
Костянтин Речко, Литва |
Роман Ґрод, Канада |
секретар | Красімір Панковський, Болгарія | Роман Руссу, Молдова | Ростислав Сухарєв, Словаччина |
скарбник | Олександр Греченюк, Румунія | Мартин Няхай, Словаччина | Катерина Козак, Грузія |
член(и) | Юрій Брода, Канада | Раїса Джулинська, Канада | Анастасія Балан, Молдова
Анна Берга, Латвія |
Полеміка навколо організації
ред.Під час першої каденції президії СКУМО (2013—2018), до президента Мирослава Гочака виникли питання щодо якості його діяльності та публічності статуту і фінансової звітності, які досягли свого апогею під час з'їзду СКУМО в Одесі у 2015 році та були пов'язані відмовою президента СКУМО Мирослава Гочака оприлюднити Статут організації і список делегатів зборів. Та викриттям інформації щодо того, що організація на той час не була зареєстрована.[30] У підсумку, збори в Одесі не були офіційно закриті, а більшість проводу СКУ, включаючи президента Мирослава Гочака, віцепрезидента Дмитра Лєкарцева та Олександра Греченюка, який на той час де-факто виконував обов'язки секретаря, втекли від учасників форуму, залишивши їх самих у будівлі Одеської ОДА[31].
Втім, наприклад, ті ж українські ЗМІ за підсумками форуму 2015 року в Одесі відзначали:
дане питання дещо втрачає свою значимість, якщо оцінювати діяльність організації за її здобутками (а не провалами). Форуми, нехай там як, але відбуваються щорічно, започатковуються нові об’єднання української молоді в багатьох країнах, розширюються міжнародні спостережні місії за виборчим процесом в Україні, завдяки тій таки молоді діаспори в Україну надходять чималі гуманітарні вантажі. Ці успіхи можна тільки привітати[32].
За підсумками з'їзду в Одесі були створені дві петиції до СКУ від делегатів та учасників з'їзду, проте конструктивного діалогу не вийшло[33].
До Мирослава Гочака також виникали питання щодо відсутності реєстрації (яка, з іншого боку, в праві західних країн вважається лише декларативною, а не конститутивною), а згодом щодо того, що у 2016-му СКУМО було офіційно зареєстроване у будівлі у будівлі міністерства молоді та спорту України, при цьому номінально очолила організацію працівниця міністерства культури Юлія Нечипоренко[34], до того ж відношення до заснування СКУМО мав керівник одного з департаментів НАЗК Ігор Степанов[35]. Наступними очільниками СКУМО повідомлялося про реєстрацію в Грузії, а автором тексту нового статуту став експрезидент СКУ Евген Чолій.
Примітки
ред.- ↑ Мирослав Гочак: "Молодь діаспори – це частина України". Business Woman (укр.). 3 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2021.
- ↑ В Івано-Франківську підписали Меморандум про співпрацю між Світовим конгресом українських молодіжних організацій та Міністерством молоді та спорту. Курс. Процитовано 13 вересня 2021.
- ↑ Між Міністерством інформаційної політики України та Світовим конгресом українських молодіжних організацій підписано Меморандум про співпрацю. Міністерство культури та інформаційної політики України. Процитовано 13 вересня 2021.
- ↑ Українець, Михайло. У Тернополі підписано Меморандум про співпрацю з СКУМО — Стожари - інформаційний сайт української діаспори. archive.svitua.org (укр.). Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 19 вересня 2021. [Архівовано 2021-04-11 у Wayback Machine.]
- ↑ Press (28 серпня 2019). Підписано Меморандум про співпрацю між Світовим Конгресом Українських Молодіжних Організацій, обласною радою, міською радою та облдержадміністрацією. Хмельницька обласна рада (укр.). Процитовано 19 вересня 2021.
- ↑ Вікторія (2 грудня 2017). Молодіжні лідери чотирьох країн – про діаспору, допомогу Україні і співпрацю з Володимирщиною. Слово Правди - новини Володимира-Волинського (укр.). Процитовано 13 вересня 2021.
- ↑ СУСН - Союз українських студентів у Німеччині — Стажування молоді діаспори у Верховній Раді України. www.sus-n.org. Процитовано 13 вересня 2021.
- ↑ Міжнародний соціальний проект «Діти просять миру» презентували у Австрії, Чехії та Словаччині. Дмитро Лубінець (укр.). 23 лютого 2017. Архів оригіналу за 13 вересня 2021. Процитовано 13 вересня 2021. [Архівовано 2021-09-13 у Wayback Machine.]
- ↑ Світовий Конгрес українців направляє на вибори понад 230 міжнародних спостерігачів. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 13 вересня 2021.
- ↑ Артем Біденко: Ми працюємо над вдосконаленням контенту UA|TV. Міністерство культури та інформаційної політики України. Процитовано 13 вересня 2021.
- ↑ Стожари. Стартував міжнародний флешмоб #Тризуб це Україна — Стожари - інформаційний сайт української діаспори. archive.svitua.org (укр.). Архів оригіналу за 13 вересня 2021. Процитовано 13 вересня 2021. [Архівовано 2021-09-13 у Wayback Machine.]
- ↑ Учасники із 40 країн світу долучаться до флеш-мобу “United Ukraine”. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 13 вересня 2021.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №14/2022. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 18 січня 2022.
- ↑ Діаспора запропонувала Зеленському перенести День Європи на 9 травня. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 4 серпня 2022.
- ↑ Глава держави обговорив з активною молоддю наближення перемоги та розбудову України. Офіс Президента України. 12 серпня 2022 року.
- ↑ Щур, Юрій. ІІ Світова конференція українських молодіжних організацій. ukrnationalism.com (укр.). Процитовано 13 вересня 2021.
- ↑ ЗУСТРІЧ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ ЄВРОПИ “БОЛГАРІЯ-2010“. www.spilka.pt. Процитовано 19 вересня 2021.
- ↑ У КИЄВІ відбувся Форум української молоді діаспори. Наше слово (укр.). 8 вересня 2011. Процитовано 13 вересня 2021.
- ↑ У Львові завершився Форум української молоді діаспори «Львів 2012». Український погляд (укр.). Процитовано 13 вересня 2021.
- ↑ ШОТ, Микола (30 серпня 2013). У Тернополі пройшов перший Світовий конгрес українських молодіжних організацій. Урядовий Кур’єр. Процитовано 13 вересня 2021.
- ↑ ГРОМАДА - часопис українців Угорщини. hromada.hu. Процитовано 13 вересня 2021.
- ↑ Кабінет Міністрів України - В Одесі відбувся Форум української молоді діаспори. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 13 вересня 2021.
- ↑ Молодь діаспори виступає проти дезінформації Кремля. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 серпня 2022.
- ↑ МІП: Залучення представництв української діаспори у світі дає можливість налагодити питання внутрішньої та зовнішньої політики держави. Міністерство культури та інформаційної політики України. Процитовано 13 вересня 2021.
- ↑ Підтримка молоді – це інвестиції в майбутнє Дніпра та всієї країни. «Антидот» і «детокс» від «Дня». Процитовано 13 вересня 2021.
- ↑ 24-29 серпня у Києві відбудеться Другий Конгрес СКУМО і Форум української молоді діаспори «Київ 2018». Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Процитовано 13 вересня 2021.
- ↑ Президент СКУМО: молодь діаспори – це лобісти українських інтересів у світі. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 19 вересня 2021.
- ↑ У Чернівцях провели Форум української молоді діаспори. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 13 вересня 2021.
- ↑ Світовий конгрес українських молодіжних організацій відкриє представництво в Києві. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 13 вересня 2021.
- ↑ [1] (укр.)
- ↑ [2]= Укрінформ Молодь СКУ - в польоті чи прольоті?. 10 вересня 2015. Процитовано 8 липня 2022. (укр.)
- ↑ Молодь СКУ - в польоті чи прольоті?. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 4 серпня 2022.
- ↑ СКУ. Відповідь через 7 місяців. Сила в русі (укр.). Процитовано 26 серпня 2022.
- ↑ [3] (укр.)
- ↑ [4] (укр.)
Посилання
ред.- Вебсайт СКУМО.
- СКУМО у соціальній мережі «Facebook».