Вікіпедія

Світовий конгрес українських молодіжних організацій

Особа або особи, які активно редагують цю статтю, за всіма ознаками мають безпосередній стосунок до її предмета. Можливо, стаття потребує поліпшення для відповідності правилам Вікіпедії щодо змісту статей, зокрема правилу про нейтральну точку зору. Подробиці можна знайти на сторінці обговорення.

Світовий Конґрес Українських Молодіжних Організацій (СКУМО) (англ. World Congress of Ukrainian Youth Organization) — громадська надбудова молоді української діаспори.

Світовий конгрес українських молодіжних організацій

Загальна інформація ред.

СКУМО представляє інтереси української молоді діаспори, об'єднує закордонні українські молодіжні громадські організації, співпрацює з урядовими та неурядовими структурами в Україні та світі.

З моменту заснування Світового конґресу (вільних) українців у 1967 році, при СКУ традиційно існувала молодіжна комісія, яка у свій останній період називалася «Конференція українських молодечих організацій» (КУМО). У 2013 році, КУМО припинила свою діяльність у зв'язку із заснуванням окремої організації — Світовий конгрес українських молодіжних організацій (СКУМО). Останнім очільником КУМО та першим президентом СКУМО став Мирослав Гочак[1].

Відтак СКУМО є незалежною, неприбутковою та неполітичною громадською надбудовою української молоді, яка проживає за межами України. СКУМО входить до складу СКУ та, на рівні з такими структурами як СФУЖО, має свого представника в Раді директорів СКУ.

З метою відстоювання прав закордонної української молоді, в тому числі передбачених статтею 12 Конституції України, сприяння особистісного розвитку та активної участі молоді діаспори в суспільно-політичному житті України та в країнах свого перебування, передусім протидіючи російській інформаційній агресії, підсилення вітчизняного молодіжного руху загалом, СКУМО має укладені меморандуми про співпрацю з Міністерством молоді та спорту України (від 2014 року)[2], Міністерством інформаційної політики України (від 2015 року)[3], тернопільськими[4] та хмельницькими[5] органами влади; активно співпрацює з МІОК, провадить комунікативні, волонтерські, соціальні та освітні ініціативи.

За каденції перших двох президій СКУМО, започаткована програма стажування молоді України та діаспори у Верховній Раді України[6][7], підтримано серію міжнародних благодійних заходів «Діти просять миру»[8], а на реалізацію європейських проєктів організовано молодіжні тренінги у 16 містах ЄС. У 2014 та 2019 роках, СКУМО направляв значну кількість офіційних спостерігачів за виборами в Україні в рамках міжнародної місії СКУ[9]. Також була розгорнута кампанія на підтримку запуску UA|TV[10], ініційовані такі популярні флешмоби як «#ТризубЦеУкраїна»[11] та «#UnitedUkraine»[12]. СКУМО та організації-члени спрямовували гуманітарну допомогу до зони АТО, а також, на початку пандемії коронавірусу, медичним закладам в Україні.

Під час III Президії, президент СКУМО Олександр Греченюк залучений до складу Ради з молодіжних питань при Президентові України[13]. У 2022 році, на відміну від пропозиції СКУ вважати 9 травня «Днем ганьби Росії», СКУМО запропонувало цю дату для відзначення в Україні Дня Європи[14], що й знайшло схвалення Президента України. 12 серпня 2022 року, від імені закордонного українства, перший віце-презилдент СКУМО Андрій Якубув звернувся до Володимира Зеленського на урочистості з нагоди нової дати відзначення Дня молоді[15].

Структура ред.

Світовий конґрес українських молодіжних організацій має таку структуру:

  • Конґрес — найвищий законодавчий орган СКУМО, що скликається раз на три роки за участі спеціальних комісій — номінаційної (для підготовки переобрання керівних органів) та статутовою (для змін у статуті).
  • Річні збори — загальні робочі засідання СКУМО.
  • Президія — керівний орган СКУМО у період між конґресами чи річними зборами, який складається з президента, першого віце-президента, віце-президента, секретаря, скарбника та двох членів.
  • Секретаріат — виконавчий орган Президії СКУМО.
  • Контрольно-ревізійна комісія — слідкує за фінансами та діловодством СКУМО
  • Робочі групи СКУМО.

Форум української молоді діаспори ред.

У середовищі світового українства, перший з'їзд до України закордонної української молоді відбувся 3-4 серпня 1991 року в Києві, коли в умовах СРСР зібралося 180 делегатів, які представляли більш ніж 30 організацій з України та закордону[16].

Серед інших передтечій, у 2010 році, за підтримки Європейського Конґресу Українців, відбувалася «Зустріч української молоді Європи» в Болгарії, яка зібрала 30 учасників з діаспори та України, які представили українську молодь 10 країн[17].

До 20-річчя Незалежності України, «Конференцією українських молодечих організацій» (КУМО) при СКУ було започатковано організацію щорічної події — «Форуму української молоді діаспори» (ФУМД).

З 2013 року, коли на основі КУМО було утворено Світовий конгрес українських молодіжних організацій, ФУМД складається з офіційної та неофіційної частин. Таким чином, в рамках форумів урочисто проводяться Річні загальні збори СКУМО, якщо хіба на той рік не передбачено проведення Конгресу СКУМО.

Форуми є нагодою для взаємодії СКУМО з місцевими українськими молодіжними радами. Досі проведено десять таких міжнародних заходів у різних містах України, зазвичай у датах довкола святкування Дня незалежності, — все завдяки підтримці Мінмолодьспорту, обласних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та інших партнерів:

У 2020 році ФУМД не організовувався, а Річні загальні збори СКУМО проведено онлайн[29].

У кілька попередніх років, неофіційна частина ФУМД (тренінги, зустрічі й екскурсії) складалася зі спеціальних програм заходів — «Табір молоді діаспори» та «Діаспора-фест».

Провід ред.

У різні періоди, Президія СКУМО, яка складається із семи членів, виглядала наступним чином:

Перша Президія СКУМО

(2013—2018)

Друга Президія СКУМО

(2018—2021)

Третя Президія СКУМО

(2021—2024)

президент Мирослав Гочак,   Сербія Дмитро Лекарцев,   Молдова Олександр Греченюк,   Румунія
1-й віце-президент Дмитро Лекарцев,   Молдова Олександр Греченюк,   Румунія Андрій Якубув,   Іспанія (2021-2022)

Мар'яна Касів,   Іспанія (з 2022)

віце-президент(и) Роман Білас,   Польща

Данило Корбабич,   Канада

Теона Кахіані,   Грузія

Костянтин Речко,   Литва

Роман Ґрод,   Канада
секретар Красімір Панковський,   Болгарія Роман Руссу,   Молдова Ростислав Сухарєв,   Словаччина
скарбник Олександр Греченюк,   Румунія Мартин Няхай,   Словаччина Катерина Козак,   Грузія
член(и) Юрій Брода,   Канада Раїса Джулинська,   Канада Анастасія Балан,   Молдова

Анна Берга,   Латвія

Полеміка навколо організації ред.

Під час першої каденції президії СКУМО (2013—2018), до президента Мирослава Гочака виникли питання щодо якості його діяльності та публічності статуту і фінансової звітності, які досягли свого апогею під час з'їзду СКУМО в Одесі у 2015 році та були пов'язані відмовою президента СКУМО Мирослава Гочака оприлюднити Статут організації і список делегатів зборів. Та викриттям інформації щодо того, що організація на той час не була зареєстрована.[30] У підсумку, збори в Одесі не були офіційно закриті, а більшість проводу СКУ, включаючи президента Мирослава Гочака, віцепрезидента Дмитра Лєкарцева та Олександра Греченюка, який на той час де-факто виконував обов'язки секретаря, втекли від учасників форуму, залишивши їх самих у будівлі Одеської ОДА[31].

Втім, наприклад, ті ж українські ЗМІ за підсумками форуму 2015 року в Одесі відзначали:

дане питання дещо втрачає свою значимість, якщо оцінювати діяльність організації за її здобутками (а не провалами). Форуми, нехай там як, але відбуваються щорічно, започатковуються нові об’єднання української молоді в багатьох країнах, розширюються міжнародні спостережні місії за виборчим процесом в Україні, завдяки тій таки молоді діаспори в Україну надходять чималі гуманітарні вантажі. Ці успіхи можна тільки привітати[32].

За підсумками з'їзду в Одесі були створені дві петиції до СКУ від делегатів та учасників з'їзду, проте конструктивного діалогу не вийшло[33].

До Мирослава Гочака також виникали питання щодо відсутності реєстрації (яка, з іншого боку, в праві західних країн вважається лише декларативною, а не конститутивною), а згодом щодо того, що у 2016-му СКУМО було офіційно зареєстроване у будівлі у будівлі міністерства молоді та спорту України, при цьому номінально очолила організацію працівниця міністерства культури Юлія Нечипоренко[34], до того ж відношення до заснування СКУМО мав керівник одного з департаментів НАЗК Ігор Степанов[35]. Наступними очільниками СКУМО повідомлялося про реєстрацію в Грузії, а автором тексту нового статуту став експрезидент СКУ Евген Чолій.

Примітки ред.

  1. ↑ Мирослав Гочак: "Молодь діаспори – це частина України". Business Woman (укр.). 3 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2021.
  2. ↑ В Івано-Франківську підписали Меморандум про співпрацю між Світовим конгресом українських молодіжних організацій та Міністерством молоді та спорту. Курс. Процитовано 13 вересня 2021.
  3. ↑ Між Міністерством інформаційної політики України та Світовим конгресом українських молодіжних організацій підписано Меморандум про співпрацю. Міністерство культури та інформаційної політики України. Процитовано 13 вересня 2021.
  4. ↑ Українець, Михайло. У Тернополі підписано Меморандум про співпрацю з СКУМО — Стожари - інформаційний сайт української діаспори. archive.svitua.org (uk-ua) . Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  5. ↑ Press (28 серпня 2019). Підписано Меморандум про співпрацю між Світовим Конгресом Українських Молодіжних Організацій, обласною радою, міською радою та облдержадміністрацією. Хмельницька обласна рада (укр.). Процитовано 19 вересня 2021.
  6. ↑ Вікторія (2 грудня 2017). Молодіжні лідери чотирьох країн – про діаспору, допомогу Україні і співпрацю з Володимирщиною. Слово Правди - новини Володимира-Волинського (укр.). Процитовано 13 вересня 2021.
  7. ↑ СУСН - Союз українських студентів у Німеччині — Стажування молоді діаспори у Верховній Раді України. www.sus-n.org. Процитовано 13 вересня 2021.
  8. ↑ Міжнародний соціальний проект «Діти просять миру» презентували у Австрії, Чехії та Словаччині. Дмитро Лубінець (укр.). 23 лютого 2017. Архів оригіналу за 13 вересня 2021. Процитовано 13 вересня 2021.
  9. ↑ Світовий Конгрес українців направляє на вибори понад 230 міжнародних спостерігачів. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 13 вересня 2021.
  10. ↑ Артем Біденко: Ми працюємо над вдосконаленням контенту UA|TV. Міністерство культури та інформаційної політики України. Процитовано 13 вересня 2021.
  11. ↑ Стожари. Стартував міжнародний флешмоб #Тризуб це Україна — Стожари - інформаційний сайт української діаспори. archive.svitua.org (uk-ua) . Архів оригіналу за 13 вересня 2021. Процитовано 13 вересня 2021.
  12. ↑ Учасники із 40 країн світу долучаться до флеш-мобу “United Ukraine”. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 13 вересня 2021.
  13. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №14/2022. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 18 січня 2022.
  14. ↑ Діаспора запропонувала Зеленському перенести День Європи на 9 травня. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 4 серпня 2022.
  15. ↑ Глава держави обговорив з активною молоддю наближення перемоги та розбудову України. Офіс Президента України. 12 серпня 2022 року.
  16. ↑ Щур, Юрій. ІІ Світова конференція українських молодіжних організацій. ukrnationalism.com (uk-ua) . Процитовано 13 вересня 2021.
  17. ↑ ЗУСТРІЧ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ ЄВРОПИ “БОЛГАРІЯ-2010“. www.spilka.pt. Процитовано 19 вересня 2021.
  18. ↑ У КИЄВІ відбувся Форум української молоді діаспори. Наше слово (укр.). 8 вересня 2011. Процитовано 13 вересня 2021.
  19. ↑ У Львові завершився Форум української молоді діаспори «Львів 2012». Український погляд (укр.). Процитовано 13 вересня 2021.
  20. ↑ ШОТ, Микола (30 серпня 2013). У Тернополі пройшов перший Світовий конгрес українських молодіжних організацій. Урядовий Кур’єр. Процитовано 13 вересня 2021.
  21. ↑ ГРОМАДА - часопис українців Угорщини. hromada.hu. Процитовано 13 вересня 2021.
  22. ↑ Кабінет Міністрів України - В Одесі відбувся Форум української молоді діаспори. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 13 вересня 2021.
  23. ↑ Молодь діаспори виступає проти дезінформації Кремля. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 серпня 2022.
  24. ↑ МІП: Залучення представництв української діаспори у світі дає можливість налагодити питання внутрішньої та зовнішньої політики держави. Міністерство культури та інформаційної політики України. Процитовано 13 вересня 2021.
  25. ↑ Підтримка молоді – це інвестиції в майбутнє Дніпра та всієї країни. «Антидот» і «детокс» від «Дня». Процитовано 13 вересня 2021.
  26. ↑ 24-29 серпня у Києві відбудеться Другий Конгрес СКУМО і Форум української молоді діаспори «Київ 2018». Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Процитовано 13 вересня 2021.
  27. ↑ Президент СКУМО: молодь діаспори – це лобісти українських інтересів у світі. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 19 вересня 2021.
  28. ↑ У Чернівцях провели Форум української молоді діаспори. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 13 вересня 2021.
  29. ↑ Світовий конгрес українських молодіжних організацій відкриє представництво в Києві. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 13 вересня 2021.
  30. ↑ [1] (укр.)
  31. ↑ [2]= Укрінформ Молодь СКУ - в польоті чи прольоті?. 10 вересня 2015. Процитовано 8 липня 2022. (укр.)
  32. ↑ Молодь СКУ - в польоті чи прольоті?. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 4 серпня 2022.
  33. ↑ СКУ. Відповідь через 7 місяців. Сила в русі (укр.). Процитовано 26 серпня 2022.
  34. ↑ [3] (укр.)
  35. ↑ [4] (укр.)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Світовий_конгрес_українських_молодіжних_організацій&oldid=40154449