Відкрити головне меню
Леоніда Світлична, 1957 р.

Леоніда Павлівна Світлична (з дому Терещенко; 2 квітня 1924(19240402), Київ — 18 лютого 2003)[1] — дружина Івана Світличного, діяч українського дисидентського руху, письменник-мемуарист.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Леоніда Терещенко народилася в Києві.

В 1941 році в окупованому Києві стала студенткою Медичного, потім Гідромеліоративного інститутів, що дозволило уникнути вивезення до Німеччини на примусові роботи. 1944 року продовжила навчання в Будівельному інституті, який закінчила в 1948 році.

30 січня 1956 одружилась з Іваном Світличиним. Мешкали в Києві на вулиці Уманській, 35 в маленькій однокімнатній квартирі[2]. Разом з чоловіком долучилася до дисидентського руху.

З Вірою Лісовою та Михайлиною Коцюбинською була розпорядницею фонду Солженіцина[3]) в Україні.

ТворчістьРедагувати

Підготувала кілька книжок споминів: «Доброокий», «Не доходять ненаписані листи» (видана під назвою «Іван Світличний. Голос доби»).

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати