Свято-Покровський кафедральний собор (Запоріжжя)

Свято-Покрóвський кафедрáльний собóр — культова споруда УПЦ МП, яка слугує архієрейським собором Запорізької єпархії[1]. Розташований в Олександрівському районі Запоріжжя поблизу Соборної площі за адресою: проспект Соборний, 37.

Свято-Покровський кафедральний собор УПЦ
Покровский собор в Запорожье (2011).jpg
Свято-Покровський кафедральний собор УПЦ у місті Запоріжжя
47°48′38″ пн. ш. 35°10′58″ сх. д. / 47.810750° пн. ш. 35.183000° сх. д. / 47.810750; 35.183000Координати: 47°48′38″ пн. ш. 35°10′58″ сх. д. / 47.810750° пн. ш. 35.183000° сх. д. / 47.810750; 35.183000
Розташування Україна УкраїнаЗапоріжжя, Олександрівський район
Архітектор Романов Дмитро Юрійович
Початок будівництва 5 травня 1886 р.
Кінець будівництва 1891 р.
Зруйновано 1930-ті роки XX сторіччя
Відбудовано 1993 — 2007 рр.
Належність УПЦ МП
Адреса проспект Соборний, 37
Свято-Покровський кафедральний собор (Запоріжжя). Карта розташування: Україна
Свято-Покровський кафедральний собор (Запоріжжя)
Свято-Покровський кафедральний собор (Запоріжжя) (Україна)

Пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення.

ІсторіяРедагувати

Перша церква, що знаходилася на місці сьогоднішнього Свято-Покровського кафедрального собору, була побудована в 1778 році. Вона була переважно дерев'яною, тому було прийнято рішення розібрати її і побудувати на цьому священному місці новий храм.

5 травня 1886 року на місці колишньої Покровської церкви був закладений Свято-Покровський собор, історія існування якого закінчилася з приходом більшовиків до влади: в 30-ті роки XX століття вони зруйнували священний храм.

Свято-Покровський собор по своєму зовнішньому вигляду і місцерозташуванню був практично ідентичним з Александровським кафедральним собором (храм дістав таку назву завдяки старій назві міста Запоріжжя).

У 1993 році було прийнято рішення відтворити Свято-Покровський собор в його первозданному виді. Для цього людям, які розробляли Свято-Покровський кафедральний собор. Проект спорудження храму довелася вивчити велику кількість історичних архівів Москви і Санкт-Петербургу[2].

Відомому архітекторові, члену Запорізької обласної організації Національної спілки архітекторів України Дмитру Романову вдалося знайти в Синодному архіві Санкт-Петербургу фотографії собору, який діяв на місці відтворення храму до початку жовтневого перевороту 1917 року. Проектанти детально вивчили архітектурні особливості церкви на Соборній площі і, нарешті, зуміли спільними зусиллями Свято-Покровський кафедральний собор в Запоріжжі розробити креслення для зведення нової церкви. Будівництво храму тривало 14 років.

Свято-Покровський кафедральний собор заввишки 53 м по праву вважається одним з найпрекрасніших в Україні і перлиною міста Запоріжжя. Він був освячений 14 жовтня 2007 року[3]. Цей урочистий захід збігся із святкуванням Дня звільнення Запоріжжя від німецько-фашистських загарбників і Дня Запорізького козацтва. Після літургії відбувся урочистий хресних хід, під час якого був освячений монумент Пресвятої Богородиці, що знаходиться при вході в собор. Для запорожців ознаменувався святом освячення новозбудованого головного міського храму з яскравим образом небесної покровительки християнського світу. Відтоді все місто осяває своїми променями благословення світлий її лик, захищаючи від всіх примх жартівника-Хроноса[4].

Морок безбожництва розсіявся з набуттям Україною незалежності, і на святих руїнах в 1993 році завдяки копіткій праці фахівців «Запоріжцивільпроект» і особисто архітектора Дмитра Романова був закладений новий кафедральний собор, який практично повністю відтворює колишній вигляд (відсутні лише дзвіниці над притвором) православної святині Олександрівська.

АрхітектураРедагувати

Свято-Покровський кафедральний собор нині являє собою трехнавову п’ятибанну хрестоподібну в плані храмову споруду висотою у п’ятдесят три метри при довжині осей 38 м і 18 м з орієнтуванням північний захід — південний схід, яка прикрашає центральну площу старого міста (зараз — Соборна площа)[5]. Її багатошаровий обсяг, досягнутий за рахунок невеликого виносу окремих частин споруди та широких декоративних карнизів, створює візуальну легкість загального образу.

Спрямовані увись витягнуті арки, кутові башти основного периметра на високих світлових барабанах, гранований центральний купол під шатровим завершенням, декоративні щипці, руст основної площини стін, трилопатеві арки завершень осей, невеликі ліпні акценти пілястр, парні напівколони, гладкий напівкруг апсиди і, звичайно ж, образ Покрови Пресвятої Богородиці при всій своїй багатоликості малюють гармонійну картину одухотвореної сутністі віри.

Сучасний станРедагувати

В Свято-Покровськовому кафедральному соборі проводяться богослужіння вірян[6].

На даний час триває реконструкція південного фасаду собору.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

Див. такожРедагувати