Церква святого Архістратига Михаїла (Сторожів)

Церква святого Архістратига Михаїла — чинна дерев'яна церква, пам'ятка архітектури місцевого значення у с. Сторожів на Рівненщині. Парафія належить до Рівненської єпархії Української Православної Церкви Московського патріархату.

Церква святого Архістратига Михаїла
Михайлівська церква
50°43′38″ пн. ш. 27°16′07″ сх. д. / 50.72712° пн. ш. 27.26871° сх. д. / 50.72712; 27.26871Координати: 50°43′38″ пн. ш. 27°16′07″ сх. д. / 50.72712° пн. ш. 27.26871° сх. д. / 50.72712; 27.26871
Тип споруди церква
Сучасний статус Пам'ятка архітектури місцевого значення (А-місц., 129-Рв)
Розташування Україна УкраїнаСторожів, Корецький район Рівненська область
Кінець будівництва 1882 р.
Належність Українська православна церква (Московський патріархат)
Стан чинна
Адреса с. Сторожів, 34714
Епонім Архангел Михаїл
Церква святого Архістратига Михаїла (Сторожів). Карта розташування: Україна
Церква святого Архістратига Михаїла (Сторожів)
Церква святого Архістратига Михаїла (Сторожів) (Україна)
Церква святого Архістратига Михаїла (Сторожів). Карта розташування: Рівненська область
Церква святого Архістратига Михаїла (Сторожів)
Церква святого Архістратига Михаїла (Сторожів) (Рівненська область)
Мапа
CMNS: Церква святого Архістратига Михаїла у Вікісховищі

Розташування ред.

Церква розташована у центрі села, при центральній дорозі, недалеко на південний схід від цвинтаря.

Історія ред.

 

Перша церква була у селі побудована у 1803 р., згодом в 1883 року перебудована відповідно до нових стилістичних преференцій православної церкви[1].

Архітектура ред.

Церква дерев'яна, тризрубна, з рівновисокими зрубами та прибудованою з заходу дзвіницею. Церква завершена двома верхами: один над навою, інший над вівтарем. З обидвох сторін до вівтаря прилягають ризниці.

Можна припустити, що під час перебудови було ліквідовано один верх над бабинцем та прибудовою до головного входу високої дзвіниці по типу «восьмерик на двох четвериках» (подібно до перебудови  церкви святого Георгія у с. Сіянці Острозького р-ну).

Загалом тут засвідчено своєрідний симбіоз локальної архітектурної традиції та пізніших активних спроб пристосувати ці традиції до канонів так званого «єпархіальногго стилю», що експортувався на Волинь з теренів корінної Росії з метою нівелювання західних канонічних впливів.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Переверзев Н. В. Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии. Издание Волынского Владимиро-Васильевского Братства. — Житомир, 1914. — C. 275

Посилання ред.