Свято-Миколаївська церква (Дубровиця)

православна церква в Дубровиці

Свято-Миколаївська церква — православна дерев'яна церква в місті Дубровиця Рівненської області, Україна. Зведена 1872 року. Пам'ятка архітектури місцевого значення[2]. Належить до Дубровицького благочиння Сарненської єпархії Української православної церкви (Московського патріархату) (Російська православна церква)[3][4].

Свято-Миколаївська церква
Свято-Миколаївська церква в Дубровиці, 2015 рік
51°34′05″ пн. ш. 26°34′00″ сх. д. / 51.56798° пн. ш. 26.56679° сх. д. / 51.56798; 26.56679
Тип спорудицерква
РозташуванняУкраїнаДубровиця
Початок будівництва1872
Кінець будівництва1872
НалежністьУПЦ (МП) / РПЦ
Станпам'ятка архітектури місцевого значення України
Адресавул. Миру, 11[1]
ЕпонімМиколай Чудотворець
Свято-Миколаївська церква (Дубровиця). Карта розташування: Україна
Свято-Миколаївська церква (Дубровиця)
Свято-Миколаївська церква (Дубровиця) (Україна)
Мапа
CMNS: Свято-Миколаївська церква у Вікісховищі

Історія

ред.

Метричні книги зберігалися з 1790 року[5]. Принаймні до 1834 року церква Святого Миколая належала до Домбровицького деканату греко-католицької церкви[6]. Опісля діяла як православна. Станом на 1859 рік православна парафія Святителя Миколая налічувала 1827 вірян[7]. Тоді до неї були приписані: містечко Домбровиця з парафіяльною Миколаївською церквою (851 вірянин), села Берестя з цвинтарною каплицею (484 віряни) та Орв'яниця (492 віряни)[7].

Сучасна церква збудована 1872 року на кошти парафіян[5][8]. У 1876 році засноване церковно-парафіяльне братство[5]. 1877 року при церкві відкрите однокласне народне училище[5].

Станом на 1889 рік парафії належало: садиба — 3 десятини, орної землі — 39 десятин 1839 сажнів, сінокоси — 13 десятин 1825 сажнів, чагарники і пасовища — 14 десятин, дороги — 2040 сажнів землі[5]. У парафії було 2606 парафіян[5]. В училищі навчалося 40 учнів[5].

Парафія станом на 1892 рік налічувала 2506 вірян (1250 чоловіків та 1256 жінок), володіла 71 десятиною та 864 сажнями землі, мала в підпорядкуванні однокласне народне училище, були приписані село Орв'яниця та цвинтарна церква в селі Берестя[8].

Офіційно сучасну релігійну громаду Свято-Миколаївської парафії Сарненської єпархії зареєстровано 25 вересня 2008 року[3]. Станом на 2011 рік орієнтовна кількість парафіян становила 400 осіб[3].

Архітектура

ред.

Дерев'яна церква на кам'яному фундаменті, крита жерстю[5][8]. Біля церкви стоїть дерев'яна дзвіниця[5][8].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Історичними стежками Дубровиці. www.dubrlibr.rv.ua. Дубровицька централізована система публічно-шкільних бібліотек. 26 листопада 2018. Процитовано 4 жовтня 2022.
  2. Інвестиційна пропозиція щодо розвитку сільського господарства у Дубровицькому районі Рівненської області. Дубровицька РДА. 29.08.2012. Архів оригіналу за 02.04.2015. Процитовано 9 березня 2015. [Архівовано 2015-04-02 у Wayback Machine.]
  3. а б в Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc), с. 81. Дубровицька районна рада. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 10 лютого 2015. [Архівовано 10 лютого 2015 у Wayback Machine.]
  4. ДУХОВЕНСТВО ДУБРОВИЦЬКОГО БЛАГОЧИННЯ. sarny.church.ua. САРНЕНСЬКА ЄПАРХІЯ УПЦ. Процитовано 4 жовтня 2022.
  5. а б в г д е ж и к Теодорович Н. И. Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. — Почаев : Тип. Почаево-Успенской Лавры, 1889. — Т. 2: Уѣзды Ровенскій, Острожскій и Дубенскій. — С. 613. (рос. дореф.)
  6. Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 1: Римо-католицизм; греко-католицизм; лютеранство; іудаїзм. — С. 65. — ISBN 978-966-690-107-4.
  7. а б Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть I. — 1859. — С. 586. (рос. дореф.)
  8. а б в г Девятисотълѣтіе православія на Волыни. 992-1892 г. — Житоміръ : Типо-Литографія Е. П. Льва, 1892. — Т. 2. Статистическія свѣдѣнія о приходахъ Волынской епархіи. — С. 514-515. (рос. дореф.)

Посилання

ред.