Відкрити головне меню

Гео́ргіївська це́рква  — дерев'яний православна церква, розташований на вулиці Садова у місті Дубно. Належить Українській православній церкві Московського патріархату (Рівненська єпархія).

Свято-Георгіївська церква
50°24′55″ пн. ш. 25°45′25″ сх. д. / 50.41528° пн. ш. 25.75694° сх. д. / 50.41528; 25.75694Координати: 50°24′55″ пн. ш. 25°45′25″ сх. д. / 50.41528° пн. ш. 25.75694° сх. д. / 50.41528; 25.75694
Тип споруди церква східної традиції
Розташування Україна УкраїнаДубно
Поч. будівництва невідомо
Належність Українська православна церква (Московський патріархат)
Адреса вул. Садова 10 м. Дубно Рівненська обл. 35602
Свято-Георгіївський храм (Дубно). Карта розташування: Україна
Свято-Георгіївський храм (Дубно)
Свято-Георгіївський храм (Дубно) (Україна)
Свято-Георгіївський храм у Вікісховищі?

Зміст

ІсторіяРедагувати

Будівництву Георгіївської церкви передували довгі приготування. Адже навкруги були болота, ліс, вода. Через річку Ікву було два містки, які зв'язували князівські землі з навколишніми невеликими поселеннями за шість верств від Сурмич, Гірниками та Злинцем. Жителі цих поселень не змогли самостійно збудувати свій храм. Церкву будували міщани Сурмич, селяни Гірник та Злинця, за допомогою князя. Активну допомогу надавали військові з князівських корогв. Недалеко від р. Ікви, на сухому пагорбі, оточеному деревами, розпочалися роботи по спорудженню церкви. 22 липня 1700 р., при наявності численних сімей парафіян, князівської знаті, священослужителів, церква була освячена в ім'я святого Великомученика Георгія Побідоносця. Георгіївська церква охороняється державою як пам'ятка історії та культури.

Престольний празник: 6 травня-день святого Великомученика Георгія Побідоносця.

Престольний відпуст :  4 серпня-день рівноапостольної Марії Магдалини.

АрхітектураРедагувати

Церква споруджена за традиціями волинської школи будівництва у стилі українського бароко. За своїм типом належить до дерев'яних тридільних церков з трьома банями та унікальними пропорціями. Належить до найхарактерніших зразків поліського храмового будівництва. Значною подією в церкві став 1869 рік, коли було завершено будівництво двоповерхової дерев'яної дзвіниці. До 1960 року на Сурмичах стояла каплиця святої Марії Магдалини, яку було зведено на пам'ять про місцевих жителів, що померли від чуми в XIX столітті. У 2000 році поруч з церквою побудували нову каплицю на честь 2000-ліття Різдва Христового.

Дата завершення будівництва церкви — 22 липня 1700 р., дзвінниці — 1869 р. ерква являє собою одноверхий храм з трьома рівновисокими зрубами. Планувальне вирішення складається з наближених до квадрату бабинця, нави та абсиди. Над навою влаштований відносно невисокий восьмерик підбанника з двома фігурними вікнами з південної та північної сторони. Підбанник накрито восьмигранним пониженим куполом, що завершується світловим ліхтарем з чотирма віконцями та маківкою грушовидної форми. Над бабинцем та абсидою облаштовані дахи у вигляді двох восьмигранних куполів з декоративними маківками. Зовнішні стіни опоряджені вертикальними дошками з нащільниками. В кінці XX — на початку XXI століть до давніших прибудов ризниці та притвору додалися додаткові приміщення вздовж  північного фасаду, що відчутно деформувало  цілісний архітектурний облік храму. Дзвіниця двоярусна по типу «четверик на четверику», завершується високим наметовим дахом з цибулястою маківкою. Зовнішні стіни опоряджені горизонтальними дошками, підкреслені карнизами та кутовими пілястрами. Декоративні обрамлення мають також дверні та віконні отвори.

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

1.У статті на позначення Української православної церкви у єдності з Московським патріархатом застосовується її офіційна назва — Українська православна церква або УПЦ.

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Т.ІІ. Уезды Ровенский, Острожский и Дубенский. — Почаев, 1889. — С.877-878
  • Девятисотлетие православия на Волыни. 992—1892 гг. Ч.1-2. — Житомир, 1892. — С.120-121
  • Переверзев Н. В. Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии. Издание Волынского Владимиро-Васильевского Братства. — Житомир, 1914. — С.79
  • Ричков П. А. Дорогами южной Ровенщины: от Корца до Пляшевой. — М., 1989. — С.141-142