Святополч

стародавнє місто в сучасному Витачеві на Київщині (Україна)

Святополч — літописне місто, засноване Святополком Ізяславичем в 1096 році на Витачівському пагорбі, який зазвичай ідентифікується як розташований між сучасними селами Витачів та Стайки за 56 верст від Києва, на правому березі Дніпра. В це місто перейшли жителі м. Юр'єва, яке було спалене половцями.[1]

Святополч

50°06′23″ пн. ш. 30°53′14″ сх. д. / 50.106304° пн. ш. 30.887162° сх. д. / 50.106304; 30.887162Координати: 50°06′23″ пн. ш. 30°53′14″ сх. д. / 50.106304° пн. ш. 30.887162° сх. д. / 50.106304; 30.887162
Тип стародавнє містоd і городище
Країна  Україна
Розташування Витачів Обухівського району Київської області
Засновано 1096
Перша згадка 1095
Будівництво 1095 — 
Стан зруйноване
Святополч. Карта розташування: Україна
Святополч
Святополч (Україна)
Мапа

CMNS: Святополч у Вікісховищі
«Ст҃ополкъ же повелѣ рубити городъ на Вытечевьскомь холъмѣ, имѧ своѥ нарекъ Ст҃ополчь градъ, и повелѣ епс̑пу Мюриму со гурговцѣ сѣстѣ ту, и засаковцемъ, и прочимъ ѡ нихъ, а Гюргевь зазгоша Половцѣ тощь.» (Іпатіївський літопис[2])

Тоді ж до Святополча тимчасово переїхав зі своєю кафедрою і єпископ Юр'ївський Мурик, що мешкав там до 1103 р., доки Святополк не відбудував Юр'їв.[3][4][5]

У 1223 році, після битви на Калці, коли князі руські зазнали поразки і почали відступати до Києва, татарські орди переслідували русичів до Святополча. Мешканці міста вийшли назустріч військам, і всі були перебиті татарами. Городи Витичев і Святополч першими в 1223 році були зруйновані татаро-монгольською ордою.

Рибаков Борис Олександрович розкопав залишки міста XIIXIII століття, оборонні споруди, серед яких було три вежі.

По сусідству зі Святополчем у давньоруську епоху знаходилося місто Вітитич (Уветичі), яке ототожнюється з північним городищем сучасного Витачева[1].

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. а б Плахонін А. Г. Новрогод Святополч Архівовано березень 12, 2022 на сайті Wayback Machine. // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010.
  2. Літопис руський за Іпатіївським списком (видання 1908 року).- С.84
  3. Етимологічний словник.— С. 140[уточнити]
  4. Літопис руський за Іпатіївським списком (видання 1908 року).- С. 159—160
  5. О Юрьевом холме в Стайках. Сказания Похилевича.- С.47(рос.)

Джерела ред.

Посилання ред.