Святий Томас Бекет
То́мас Бе́кет (англ. Thomas Becket; 21 грудня 1118 — 29 грудня 1170) — архієпископ Кентерберійський з 1162 до 1170. Вшановується як святий і мученик Англіканською і Римо-католицькою церквами.
| Святий Томас Бекет | |
|---|---|
 | |
| Народився |
бл. 21 грудня 1119[1] Чіпсайд[d], Лондонське Сіті, Великий Лондон[d], Англія[1][2][3] |
| Помер |
29 грудня 1170[4] (51 рік) Кентерберійський собор, Кентербері, Кентербері-Сіті[d], неметропольне графство Кент[d], Кент, Англія |
| Поховання | Кентерберійський собор[4] |
| Громадянство (підданство) |
Королівство Англія[1][5][6] |
| Діяльність | богослов, клерик, суддя, католицький священик |
| Alma mater | Болонський університет |
| Знання мов | Англо-нормандська[1], латина[1] і середньоанглійська[1] |
| Посада | Архієпископ Кентерберійський, католицький єпископ[d] і Catholic archbishop[d] |
| Конфесія | Римо-католицька церква[7] |
| |
У молодості Томас Бекет не мав ніякого стосунку до церкви, був другом та радником Генріха II, хорошим адміністратором. З 1155 року був канцлером королівства. Ставши архієпископом колишній блискучий придворний повністю змінив спосіб життя і став суворим аскетом. Почав протидіяти політиці Генріха ІІ направленій на підкорення церкви світській владі зокрема підсудності церковних осіб королівському суду. Після прийняття так званих Кларендонських постанов у 1164 році втік з Англії до Франції. Вигнання продовжувалося 6 років і перетворило Бекета на затятого фанатика. Він намагався знайти підтримку в папи, але не отримавши її замирився з королем і повернувся на батьківщину. Томас Бекет, розраховуючи на підтримку населення серед якого був дуже популярним, знову розпочав боротьбу з королем, але був вбитий прихильниками Генріха[8] в Кентерберійському соборі. На вимогу народу, який уважав Бекета мучеником король змушений був скасувати судові положення Кларедонських постанов. В 1173 році Томаса Бекета було канонізовано папою Олександром III.
Цікаві фактиРедагувати
- Саме щоби подивитися на домовину Томаса Бекета в Кентербері, здійснювали свою мандрівку герої «Кентерберійських оповідей» Джефрі Чосера.
- Конфлікт вірності товришеві та вірності обов'язкові лежить в основі п'єси Жана Ануя «Бекет» про непрості стосунки єпископа з королем.
Див.такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б в г д е Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- ↑ http://www.historyorb.com/people/thomas-becket
- ↑ http://www.oxforddnb.com/templates/article.jsp?articleid=27201&back=
- ↑ а б http://www.bbc.co.uk/history/historic_figures/becket_thomas.shtml
- ↑ https://www.tes.co.uk/teaching-resources/secondary-44354/history-45917/ks3-medieval-monarchs-45956/henry-ii-and-thomas-a-becket-45960/
- ↑ http://www.akg-images.co.uk/C.aspx?VP3=DirectSearch&KWID=2UMDEOQKZ_U
- ↑ http://www.britannica.com/biography/Saint-Thomas-Becket
- ↑ Король не надавав прямого наказу щодо вбивства, але неодноразово висловлював побажання аби хтось змусив замовкнути «цього попа».
ДжерелаРедагувати
- Средневековый мир в терминах, именах и названиях: словарь-справочник / Е. Д. Смирнова; Л. П. Сушкевич; В. А. Федосик. — Минск : Беларусь, 1999. — 383 с. — ISBN 985-01-0151-2. (рос.)
ПосиланняРедагувати
|
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |