Боніфатій Майнцький
Боніфатій (лат. Bonifacius; нім. Bonifatius; бл. 672 — 5 червня, 754) — християнський місіонер, апостол німців, святий. Перший архієпископ Майнца. Походив з Англії, народився під іменем Вінфрід (англ. Winfrid чи Wynfrith) в місті Кредітон, королівстві Вессекс (тепер у Девоні, Англія). Проповідував християнство у Каролінгській імперії. Святий патрон Німеччини та Нідерландів. Убитий у місті Доккум у Фризії (північні Нідерланди) у 754 році.
| Боніфатій Майнцький | |
|---|---|
| Bonifacius | |
 | |
| Прізвисько | Apostle of Germany |
| Народився |
675[1] Creditond, Mid Devond, Девон[d], Девон, Англія[2] |
| Помер |
5 червня 754 Доккюм[3] |
| Поховання | Fulda Cathedrald |
| Країна |
Вессекс.png){kind=small} Франкське королівство |
| Місце проживання | Creditond |
| Діяльність | дипломат, католицький священник, місіонер, католицький єпископ |
| Вчителі | Wynbert of Nurslingd[4] |
| Відомі учні | Saint Sturmd |
| Знання мов | латина і англійська[5] |
| Посада | абат, Roman Catholic Archbishop of Utrechtd, Архієпископ Майнца[d] і архієпископ |
| Конфесія | католицька церква[6] |
| Брати, сестри | Wuna of Wessexd |
Ранні роки ред.
Народився у Кредетоні (тепер Девон, Англія) і походив із шанованої та багатої сім'ї. Його посвячення у чернече життя дещо суперечило бажанням батька. Боніфатій здобув богословську освіту в Бенедектинських монастирях Аденсканкастра, поблизу м. Ексетер та Нурслінґ, на західному кінці Саутгемптона, під керівництвом архімандрита Вінберта. Вінфред учився в архімандритській школі і у 30-річному віці став священником. Він написав першу латинську граматику, видану в Англії.
Перша місія др Фризії ред.
У 716 році Вінфрід вирушив у місіонерську подорож до Фризії з прагненням навернути через проповідь тамтешніх жителів до християнства, проповідуючи їм їхньою власною мовою. Його англо-саксонська мова була подібною до фризької. Його зусилля зазнали краху через війну між Карлом Мартелом та Радбодом, королем фризів, і зрештою він повернувся до Нурслінґа.
Дерево Тора і навернення північно германських племен ред.
723 року поблизу сучасного міста Фрітцлар у північному Гессені Боніфатій зрубав «святе» дерево, присвячене Тору. Він зробив це, пам'ятаючи про Ілію. Боніфатій вигукнув до Тора вдарити його, якщо він стяв «святе» дерево. Згідно з його першим біографом, його сучасником, Святим Віллібальдом, Боніфатій почав рубати дуба, коли раптом великий вітер ніби чудом здув цього дуба і люди почали навертатися до християнства. Він збудував каплицю з цього дерева на місці, де сьогодні стоїть кафедральний собор у Фрітцларі. Пізніше він заснував першу єпархію в Німеччині на північ від старих риських лип в укріпленому франкському поселенні Бюрабурґ, на видному пагорбі, навпроти міста та річки Едер.
Зруб дуба Тора вважають початком християнізації німців на північ та на схід від старих кордонів Римської імперії. З цього моменту Боніфатій йшов безпосередньо до висотних місць язичників і спочатку їх зрубував, що неминуче було причиною його смерті. У 732 році він поїхав до Риму на доповідь, і папа Григорій ІІ надав йому статус архієпископа з юрисдикцією над Німеччиною. Боніфатій знову вирушив до німецьких земель, хрестив тисячі і вирішував проблеми багатьох християн, які втратили контакт з регулярною ієрархією католицької церкви. Під час третього візиту до Рима в 737–38 роках його призначили папським легатом до Німеччини. У 745 році йому надали Майнці як осідок метрополії.
Теж перша згадка про різдвяну ялинку, пов'язана з вищезгаданою історією про зруб поганського дуба. Боніфатій читав друїдам проповідь про Різдво. Щоб переконати ідолопоклонників, що дуб не є священним і недоторканним деревом, він зрубав один з дубів. Коли зрубаний дуб падав, він повалив на своєму шляху усі дерева, крім молодої ялини. Боніфатій представив виживання ялини як диво і вигукнув: «Хай буде це дерево деревом Христа!» Так ялина стала священним деревом Христа, пов'язаним з його народженням.
Місія до Баварії ред.
Після третьої подорожі до Рима Боніфатій попрямував до Баварії і заснував там єпархії у Зальцбурзі, Регенсберзі, Фрейзингу і Пассау.
У 742 році один з його учнів Стурм (теж відомий як Стурмі чи Стурміус) заснував абатство у Фульді недалеко від раннього місіонерського посту у Фріцларі. Хоча Стурм заснував абатство у Фульді, Боніфатій був залучений до його фундації. Перший дозвіл для абатства був підписаний Карломаном, сином Карла Мартела.
Див. також ред.
- 15346 Боніфатіус — астероїд, названий на честь святого[7].
Примітки ред.
- ↑ Faceted Application of Subject Terminology
- ↑ http://www.telegraph.co.uk/news/obituaries/1321559/The-Rt-Rev-Philip-Pasterfield.html
- ↑ http://www.eurnet.com/netherlands.html
- ↑ https://books.google.it/books?id=hCzvDwAAQBAJ&pg=PA33&dq=wynbert+of+nursling+aldhelm&hl=fr&sa=X&ved=2ahUKEwjI_Y-LivTtAhWBzaQKHQwyD5AQ6AEwAHoECAMQAg#v=onepage&q=wynbert%20of%20nursling%20aldhelm&f=false
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: Боніфатій Майнцький (англ.) .
Література ред.
- Erhard Gorys: Lexikon der Heiligen. München: DTV 1997. ISBN 3-423-32507-0
- Lutz E. von Padberg: Bonifatius. Missionar und Reformer. München: Beck 2003. ISBN 3-406-48019-5
- Bonifatius in Mainz — Neues Jahrbuch für das Bistum Mainz, Hrsg.: Barbara Nichtweiß, Zabern-Verlag Mainz. ISBN 3-8053-3476-1
- Dirk Schümer: Apostel der Europäer (передова стаття в газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung від 5 червня 2004 р.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Боніфатій Майнцький |