Вікіпедія

Свята вода

Свята вода, також свячена вода — вода, освячена представником духовенства. В багатьох релігіях слугує для очищення від духовної нечистоти. У християнстві її використовують зокрема під час хрещення.

Свята вода в асперсоріумі церкви святого Луки, Лондон

У християнстві

ред.

Використання

ред.

Святою водою у християнстві називається вода, освячена представником духовенства і яка використовується під час хрещення та для благословення окремих осіб, будівель і предметів[1], екзорцизму[2]. Свята вода використовується в католицтві, православ'ї, деяких лютеранських синодах, англіканстві та інших церквах[1].

Передусім свята вода необхідна для здійснення таїнства хрещення, коли людина приймається до Церкви[3]. Велика посудина чи заглиблення для хрещення називається купіль. Свята вода, призначена для окроплення, наливається до меншої посудини — кропильниці[2]. Якщо свяченої води недостатньо, допускається одноразово розбавити її простою чистою водою, але частка свяченої повинна бути більша. Це не впливає на силу святості води і вона може застосовуватися так само[4]. Використання для хрещення неосвяченої води допускається лише в виняткових, скрутних умовах[3].

Свячена вода зберігається в асперсоріумах — кам’яних або металевих посудинах[5]. Не допускається, щоб свячена вода зберігалася в брудному посуді чи щоб вона лишалася тривалий час без використання[4]. Невикористана свята вода виливається в місці, яке можна вважати духовно чистим; наприклад, де ніхто не ходить і не може її топтати[6].

Поширене уявлення, що свята вода не псується і може зберігатися необмежено довго. Проте це можна пояснити тим, що свята вода зберігається й використовується не так, як звичайна питна чи господарська, а в окремих чистих посудинах. Якщо вода все ж зіпсувалася, це пов'язується з нешанобливим ставленням до неї, що включає і фізичне забруднення[7][8].

Історія

ред.

Традиція символічного очищення шляхом занурення у воду існувала ще до християнства в юдаїзмі. Але вона перейшла до християнства завдяки хрещенню Ісуса Христа Іваном Хрестителем. Спершу свята вода використовувалася християнами виключно для хрещення, тобто, при одноразовому таїнстві долучення до Церкви. Її велике значення пов'язане з настановою Христа після воскресіння: «Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа» (Матвія 28:19–20); хоча Христос не давав прямої вказівки робити це саме з використанням води[9]. Розроблення правил хрещення водою приписується Василію Великому в IV ст., хоча сам обряд відомий приблизно з ІІІ ст.[3], а його запровадження пов'язується з папою Олександром І[5]. З IV-V ст. святу воду почали застосовувати і для символічного очищення шляхом окроплення, благословення когось або чогось, ритуального обмивання тощо[3].

У ранньому християнстві для хрещення надавалася перевага «живій» воді річок і струмків (див. хрещення Христа в Йордані); вона не отримувала якогось особливого благословення. Для інших обрядів використовували воду в ємності, яку освячували хрестом. Вона використовувалася з метою захисту від злих духів і лікування хвороб[1]. В IV ст. з’явилися офіційні літургійні тексти освячення води, що базувалися на літургійних практиках з кінця ІІІ ст., поширених у Єгипті. В західній традиції до води, яку благословили для інших цілей, окрім хрещення, починаючи з VI ст., додавали сіль. При освяченні храмів воду також змішували з вином та попелом[3].

У східній традиції велике значення має освячення води на свято Богоявлення (і пов'язане з цим Водохреще) в пам'ять про хрещення Христа. В богослів'ї вважається, що це було двостороннє таїнство: Святий Дух освятив Христа через воду, а Христос освятив собою воду річки Йордан[3].

В українській традиції

ред.
 
Чаша для свяченої води з Києво-Братського монастиря, 1686 р., Україна. Національний музей історії України, Київ

Ритуали на пошанування води відомі в українців на Водохреще, Стрітення, Юрія, Переполовіння П'ятидесятниці або Переплавної середи, Маковія. На ці свята та присвятки чистять і освячують сільські криниці, степові й лісові джерела[10]. Особлива вага надається воді, освяченій на Водохреще (див. агіасма, йорданська вода), якій приписується цілюща сила. Її набирають з ополонки, в якій священник освячує воду. Таку воду тримають вдома весь рік, уживаючи її проти хвороб, раніше нею також напували худобу[11]. Цілющі властивості приписувалися не лише воді, освяченій священниками, а також воді з криниць, росі, воді, «очищеній» пропусканням через вогонь, весільну каблучку, низку коралів[10]. Поширеність таких уявлень зумовлена водопоклонництвом слов'ян, культом водойм, який існував ще до запровадження християнства[12].

Символізм

ред.

Вода символізує очищення, бо використовується як засіб усунення нечистоти[1]. Також свята вода в християнстві символізує слова Христа з огляду на фразу «А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне» (Iвана 4:14)[13].

Поширений забобон, що свята вода має магічну силу, проте богослів'я наголошує, що свята вода не володіє якою-небудь захисною властивістю від зла чи особливим складом, і її значення символічне[14][13][15]. Згідно з віровченням, будь-які чудеса, пов'язані зі святою водою, є окремими випадками й походять не від її фізичних властивостей, а від віри людини, що використовує цю воду, та від Бога, що цій людині допомагає[7][16]. Перш за все свята вода слугує нагадуванням про зв'язок усіх християн з Ісусом Христом[2].

В інших релігіях

ред.
 
Вода в індуїстському храмі Нілкантхам Пойча, штат Ґуджарат

В ісламі очищення водою відіграє ключову роль при багатьох священних діях. У Корані пророком Мухаммадом вказується, щоби мусульмани робили обмивання перед молитвою, читанням Корану мовою оригіналу, здійсненні хаджу до священної Мекки. Особливо шанується вода з колодязя Замзам, яка надходить із джерела біля Кааби в Мецці. Виділяються велике (всього тіла) та мале (часткове) обмивання. При цьому вважається, що силу духовного очищення вода має тільки при свідомому її використанні з такою метою. Мусульмани визнають реальність омовіння пророка Іси (Ісуса) в Йордані, розуміючи його як фізичне та духовне очищення[17].

Індуїсти освячують воду читанням мантр; сила духовного очищення такої води, як вважається, залежить від мантри і походження води. Вода може бути присвячена певному божеству, в святині якого набрана[18]. Багато святих місць розташовані вздовж священних річок[19]. Особливо вшановується вода з річки Ганг, «матері всіх річок»[20]. Під час фестивалю Кумбга-Мела мільйони індуїстів збираються, щоб скупатися в річці Ганг і очиститися від гріхів[19].

Ідея «освяченої води» відома практично у всіх буддійських традиціях. Згідно з традицією Тхеравади, вода в посудині освячується гасінням над нею свічки й капанням у воду воску[21]. Для окроплення освяченою водою використовується спеціальна посудина кундіка[22].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г Holy water | Definition, Uses, & Traditions | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 5 січня 2025.
  2. ↑ а б в Свячена вода. Як її використовувати? (англ.). Процитовано 7 січня 2025.
  3. ↑ а б в г д е ВОДОХРЕЩА І ТРАДИЦІЇ - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 5 січня 2025.
  4. ↑ а б Editors, The (15 березня 2023). Rite Questions: Can unblessed water be added to holy water to increase the amount of holy water?. Adoremus (амер.). Процитовано 7 січня 2025.
  5. ↑ а б Чи має освячена вода «термін придатності»? (англ.). Процитовано 5 січня 2025.
  6. ↑ Освячена вода: для чого, скільки, як використовувати – розвінчуємо міфи - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 5 січня 2025.
  7. ↑ а б ХРЕЩЕНСЬКА ВОДА: ВСЕ, ЩО НЕОБХІДНО ЗНАТИ ПРО СВЯТИНЮ (укр.). 1 січня 2024. Процитовано 7 січня 2025.
  8. ↑ Чому Хрещенська вода іноді псується: відповідь церкви на головні запитання про святиню. Інформатор UA (укр.). 5 січня 2024. Процитовано 7 січня 2025.
  9. ↑ Baptism | Meaning, Rituals & History | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 5 січня 2025.
  10. ↑ а б Безструктурна, всепроникна, всевладна. Вода у віруваннях українців. localhistory.org.ua (укр.). Процитовано 5 січня 2025.
  11. ↑ Воропай, Олекса (1958). Богоявління Господнє (Водохрища) // Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Т. 1. Мюнхен: Українське видавництво. с. 122—126.
  12. ↑ Огієнко, І. (Митрополит Іларіон) (1981). Вода / Дохристиянські вірування українського народу (вид. друге). Вінніпег: Волинь. с. 40—51.
  13. ↑ а б ВОДА ЯК СИМВОЛ ВІДРОДЖЕННЯ - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 5 січня 2025.
  14. ↑ Свята вода і Водосвяття (англ.). Процитовано 7 січня 2025.
  15. ↑ Священник пояснив, що варто, а чого не можна робити з йорданською водою. Релігійна правда (укр.). 17 січня 2022. Процитовано 7 січня 2025.
  16. ↑ «Свячена вода не допоможе, якщо люди не змінюватимуться» — Високий Замок. wz.lviv.ua (укр.). 19 січня 2017. Процитовано 7 січня 2025.
  17. ↑ Муфтій ДУМУ «Умма» пояснив точку зору мусульман на Водохреще та розповів про роль води в ісламі. Духовне управління мусульман України (укр.). 26 січня 2022. Процитовано 6 січня 2025.
  18. ↑ The Significance of Holy Water in Balinese Religion. Baligram Magazine (en-AU) . Процитовано 6 січня 2025.
  19. ↑ а б The Sacred Quality of Water in Religious Beliefs and Practices. www.multiculturalcooperation.net (англ.). Процитовано 6 січня 2025.
  20. ↑ Singh, Rana P. B. (1994). Water Symbolism and Sacred Landscape in Hinduism: A Study of Benares (Vārāṇasī) (Wassersymbolismus und heilige Landschaft im Hinduismus: Eine Studie aus Benares (Vārāṇasi)). Erdkunde. Т. 48, № 3. с. 210—227. ISSN 0014-0015. Процитовано 6 січня 2025.
  21. ↑ Thailand Life - Lustral Water. web.archive.org. 12 жовтня 2007. Процитовано 6 січня 2025.
  22. ↑ British Museum - Stoneware kundika (water sprinkler). web.archive.org. 27 вересня 2007. Процитовано 6 січня 2025.

Джерела і посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Свята_вода&oldid=44300840