Відкрити головне меню

Свинко Йосип Михайлович

український науковець, педагог, краєзнавець, громадський діяч.

Йосип Михайлович Свинко
Йосип Михайлович Свинко
Йосип Михайлович Свинко
Народився 2 жовтня 1934(1934-10-02) (84 роки)
с. Ямна Долішня Перемишльський повіт, Польща
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність геолог
Alma mater Львівський університет
Заклад ТНПУ
Вчене звання професор, академік
Науковий ступінь Кандидат геолого-мінералогічних наук

Свинко Йосип Михайлович у Вікісховищі?

Йосип Михайлович Свинко (нар. 2 жовтня 1934, с. Ямна Долішня Перемишльський повіт, Польща) — український науковець, педагог, краєзнавець, громадський діяч. Кандидат геолого-мінералогічних наук (1969), професор (1991), академік Української екологічної АН (2004). Дійсний член НТШ, член Українського географічного товариства (2004).

Зміст

ВідзнакиРедагувати

ЖиттєписРедагувати

У 1945 році переселений із батьками в с. Лошнів Теребовлянського району.

Закінчив геологічний факультет Львівського університету (1958). 1958-1960 працював в Одеській геолого-розвідувальній експедиції, в науково-дослідному секторі Львівського університету.

Від 1960 року — в Кременецькому педагогічному інституті (нині ТНПУ): старший викладач, доцент, професор, декан природничого факультету (1969-1973), ініціатор створення географічного факультету, від 1982 року — завідувач кафедри географії; нині — завідувач кафедри фізичної географії ТНПУ.

Від 1991 року при географічному факультеті ТНПУ діє геологічний музей, основою якого стала колекція мінералів, гірських порід, скам'янілих решток тварин і рослин, зібраних Йосипом Свинком. Також велику допомогу він надавав Тернопільському обласному краєзнавчому музею, в якому на початку жовтня 2014 року створено новий розділ постійної експозиції про нього, де представлено документи, світлини, книги, його особисті речі професійного призначення.[1]

Від 1993 року — голова Тернопільського суспільно-культурного товариства «Надсяння».

Науково-громадська діяльністьРедагувати

За ініціативою Йосипа Свинка у 1971 році було відкрито Тернопільське відділення географічного товариства УРСР.

За його (з однодумцями) клопотаннями в Тернопільській області взято під охорону кілька десятків геологічних та ботанічних об'єктів, створено заповідник «Медобори», національний природний парк «Дністровський каньйон».

З групою студентів методом ментальної біолокації дослідив стару частину Тернополя щодо підземних ходів і виявив сім основних ліній, по яких вони пролягають: від катедри до замку, від замку до майдану Волі, від замку до скверу «Старий ринок» та інші.

Член редакційної колегії 3-томного енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл».

Зібрав у домашній бібліотеці понад три з половиною тисячі примірників книг.

ДоробокРедагувати

Автор понад 436 наукових праць, у т. ч. 4 монографій (співавтор), колективних монографій «Природа Тернопільської області» (1979) та «Природа Хмельницької області» (1980); 4 програм і 2 підручників для студентів ВНЗ «Геологія з основами палеонтології» (1995), «Геологія» (2003, обидва — співавтор із М. Сивим), краєзнавчих статей, у т. ч. в ТЕС.

Автор книги «Ямна: знищене село Перемишльського краю (історія, спогади; Тернопіль, «Підручники і посібники», 2005).

Учасник понад 160 наукових конференцій.

ПриміткиРедагувати

  1. Бочарова, Л. За його підручниками навчається Україна / Людмила Бочарова // Вільне життя плюс. — 2014. — № 80 (3 жовт.). — С. 6 — (Ювілеї).

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати