Светий Гргур
| Светий Гргур | |
|---|---|
 | |
|
Карта  | |
| Географія | |
| 44°52′05″ пн. ш. 14°45′33″ сх. д. / 44.868055555583772787° пн. ш. 14.75916666669477806° сх. д.Координати: 44°52′05″ пн. ш. 14°45′33″ сх. д. / 44.868055555583772787° пн. ш. 14.75916666669477806° сх. д. | |
| Місцерозташування | Адріатичне море |
| Акваторія | Адріатичне море |
| Площа | 6,37[1] км² |
| Найвища точка | 226 м |
| Країна | |
 Хорватія | |
| Населення |
0 (2001) |
  Светий Гргур Светий Гргур (Хорватія) | |
 | |
 Светий Гргур у Вікісховищі | |
Светий Гргур (хорв. Sveti Grgur «святий Григір»; італ. San Gregorio) — безлюдний острів у хорватській частині Адріатичного моря, поблизу узбережжя Приморсько-Горанської жупанії, між Рабом і Крком. Найпівнічніший вічнозелений адріатичний острів середземноморського вигляду.
Його площа становить 6,7 км², крайня північна точка — скелястий мис Косача, крайня західна — низький мис Плітвац. Посеред острова знаходиться найвища вершина — Штандарац (226 м).
Від найближчої точки суходолу (попід Велебітом) віддалений на якихось 7 км, а найближче поселення — це порт Лопар на острові Раб. За 1 км на південь лежить острів Раб, за 3 км на південний схід міститься Голий Оток, а за 4 км на північний схід — острів Првич.
Колись був заселеним, у невеличкій затоці на північному заході є залишки давніх будівель і пристані. Раніше на острові видобували боксит, а в новіші часи острів здавався в оренду як мисливське угіддя для полювання на ланей.
Був відомий на середньовічних картах, де подавався під давнішою назвою «Arta». З найдавніших часів жителі Рабу привозили сюди овець на пашу.
Із 1948 до 1988 року на острові була жіноча виправна установа югославського комуністичного режиму.
Див. також ред.
Примітки ред.
Посилання ред.
Література ред.
- Milutin Popović, Sećanja na logor Sveti Grgur. Symix graphics, Beograd, 1991.
- Ženi Lebl, LJUBIČICA BELA-White Violete with the subtitle "Two and half years in the Yugoslav Gulag for women", Belgrade, 2009