Свенська Олександра Михайлівна

українська акторка

Олександра Михайлівна Свенська (нар.. 26 березня 1950, сел. Ульянівка, Сумська область) — радянська і українська кіноактриса.

Свенська Олександра Михайлівна
Дата народження 26 березня 1950(1950-03-26) (69 років)
Місце народження Улянівка, Улянівський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Alma mater Одеське музичне кооперативне училище імені Костянтина Данькевича (1970)
Професія кіноакторка, акторка
IMDb ID 0841085

ЖиттєписРедагувати

Олександра Свенська народилась 1950 року у селищі Ульянівка на Сумщині.

У 1970 році вона закінчила Одеське музичне училище по класу труби (педагог О. Вайман). У 1973—1987 роках працювала електромеханіком в об'єднанні «Одеса-ліфт». Дебютувала в кінематографі в 1987 році, проте найбільш відома своїми ролями у фільмах режисера Кіри Муратової, починаючи з картини «Астенічний синдром» (1989). Як зазначала кінознавець Любов Аркус ,

Здається, що в «Астенічному синдромі» тільки досконале володіння секретами ексцентрики, фарсу, гіньолю та лірики могло допомогти О. С. створити свого зворушливого монстра, потворно-прекрасну представницю багатомільйонного населення радянських провінцій. Здається, що в «Трьох історіях», втілюючи разом з Ренатою Литвиновою улюблений муратовський мотив рими (реплік, поглядів, ходи; смертей і народжень, вбивць і жертв, трагедій і фарсів; доль, сюжетів), вона в своїй надприродній органічності абсолютно дорівнює партнерці з її настільки ж надприродною «зробленістю» образу[1] .

Кінокритик Зара Абдуллаєва в своїй книзі «Кіра Муратова: Искусство кино» говорячи про «муратовських артистів», чиї ролі «часто замішані на контрастних засадах», дає таку характеристику:

<…> гротескна і зворушлива Олександра Свенська («Астенічний синдром», «Захоплення»), завучиха з могутніми формами феллінівської Сарагіни, з щемливою мелодією труби феллінівської Джельсоміни <…>[2]

ФільмографіяРедагувати

  1. 1987 — Легка робота (короткометражний)
  2. 1989 — Астенічний синдром
  3. 1989 — Фанат
  4. 1991 — Увага, відьми
  5. 1991 — Дорога в Парадиз
  6. 1991 — Посмішка
  7. 1992 — Павутина
  8. 1992 — Прокинутись у Шанхаї
  9. 1992 — Дитина до листопада
  10. 1992 — Фанданґо для мавпи
  11. 1992 — Чутливий міліціонер
  12. 1993 — Наліт
  13. 1993 — Бджілка
  14. 1994 — Анекдотіада, або Історія Одеси в анекдотах
  15. 1994 — Зефір в шоколаді
  16. 1994 — Мсьє Робіна
  17. 1994 — Поїзд до Brooklinа
  18. 1994 — Захоплення
  19. 1996 — Роки та фільми
  20. 1996 — Щоб на вас напали гроші
  21. 1997 — Три історії (новела «Офелія»)
  22. 2006 — Лялька (короткометражний)
  23. 2007 — Два в одному — театральна реквізіторша

ПриміткиРедагувати

  1. Новейшая история отечественного кино. 1986—2000. Кино и контекст. — Т. III. — СПб.: Сеанс, 2001.
  2. Абдуллаева З. Кира Муратова: Искусство кино. — М.: Новое литературное обозрение, 2008. — С. 161. — 424 с. — ISBN 978-5-86793-586-3.

ПосиланняРедагувати