Сванн Арло
Сванн Арло́ (фр. Swann Arlaud; нар. 30 листопада 1981[1], Фонтене-о-Роз, деп. О-де-Сен, Франція) — французький актор кіно і телебачення.
| Сванн Арло | |
|---|---|
| фр. Swann Arlaud | |
 Сванн Арло у січні 2016 | |
| Дата народження | 30 листопада 1981 (42 роки) |
| Місце народження | Фонтене-о-Роз, О-де-Сен, Франція |
| Громадянство |
 Франція |
| Професія | актор |
| IMDb | ID 0035128 |
 Сванн Арло у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Сванн Арло народився 30 листопада 1981 року у Фонтене-о-Роз, департамент О-де-Сен у Франції. Його мати — Татьяна Віаль, кастинг-директорка, донька французького актора Макса Віаля[fr] (1934—2000); вітчим — відомий кінооператор Бруно Нюйттен[2].
Свою акторську кар'єру Сванн розпочав з участі у рекламних роликах і невеликих ролей у фільмах, серед яких «Бунт дітей», «Ведмідь на сцені» і «Сірі душі». Паралельно зі зйомками актор вивчав декоративне мистецтво у Страсбурзі[3].
Від початку 2000-х років Сванн Арло зіграв низку незначних ролей на телебаченні, зокрема у серіалах «Кримінальна поліція» (фр. P.J.,), «Так поступають справжні жінки», «Центральна ніч» і «Стажисти: Перші кроки в поліції». У 2010 році Сванн отримав головну роль у фільмі «Закохані невротики» Жана-П'єра Амері. У фільмі також взяли участь Бенуа Пульворд, Ізабель Карре та інший молодий актор — П'єр Ніне. У цьому ж році актор знявся у фільмах «Надзвичайні пригоди Адель» Люка Бессона, «Прекрасна заноза» Ребекки Злотовськи і «Чорні небеса» Жиля Маршана.
У 2012 році Сванн Арло знявся разом з Жераром Депардьє, Еммануель Сеньє та Марк-Андре Гронденон в екранізації роману Віктора Гюго «Людина, яка сміється», здійсненій Жана-П'єра Амері.
У 2015 році Арло зіграв одну з головних ролей у фільмі Елі Важемана «Анархісти» поряд з Тахаром Рахімом, Адель Екзаркопулос і Гійомом Гуї. За роботу у цій стрічці актора було номіновано на здобуття кінопремії «Сезар» 2016 року у номінації «Найперспективніший актор»[4]. У цьому ж році актор зіграв одну з ролей у фантастичному трилері режисера-дебютанта Климента Кожітора «Ні на небесах, ні на землі», де його партнерами по знімальному майданчику були Жеремі Реньє, Кевін Азіз та Фіннеган Олдфілд.
У 2017 році Сванн Арло зіграв головну роль у дебютному фільму Юбера Шаруеля «Дрібний фермер» за яку отримав «Сезара» як найкращий актор.[5][6]
Фільмографія ред.
Загалом від початку акторської кар'єри фільмографія Сванна Арло нараховує понад 60 ролей у кіно-, телефільмах та серіалах.Сванн Арло на IMDb
- Кіно
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1987 | ф | Гра з феєрверком | Jeux d'artifices | |
| 1992 | ф | Бунт дітей | La révolte des enfants | Люсьєн |
| 1994 | кф | Ведмідь на сцені | Bête de scène | |
| 2005 | ф | Д'Артаньян і три мушкетери | D'Artagnan et les trois mousquetaires | мушкетер |
| 2005 | ф | Сірі душі | Les âmes grises | сліпий солдат |
| 2006 | ф | Час пір'яних ручок | Le temps des porte-plumes | Етьєн |
| 2006 | ф | Аристократи | Les aristos | Бо Госс |
| 2008 | ф | Проста душа | Un coeur simple | Пол Обен, молода людина |
| 2009 | ф | Екстаз | Extase | Г'юго |
| 2009 | ф | Нескорені | Réfractaire | Аді |
| 2009 | ф | Жінка-невидимка | La femme invisible (d'après une histoire vraie) | Стажер-дослідник |
| 2009 | ф | Повстала | L'insurgée | Франсуа |
| 2009 | ф | Останній політ | Le dernier vol | |
| 2010 | ф | Облава | La rafle | Вайсман |
| 2010 | ф | Неймовірні пригоди Адель Блан-Сек | Les aventures extraordinaires d'Adèle Blanc-Sec | Глашатай в Єлисейському палаці |
| 2010 | ф | Прекрасна заноза | Belle épine | Жан-П'єр |
| 2010 | ф | Чорні небеса | L'autre Monde | «Дракон» |
| 2010 | ф | Закохані невротики | Les émotifs anonymes | Антуан |
| 2011 | кф | Алексіс Іванович, ви мій герой | Alexis Ivanovitch vous êtes mon héros | |
| 2011 | ф | Одкровення | Elles | молодий клієнт |
| 2012 | ф | Людина, яка сміється | L'homme qui rit | Сільван |
| 2012 | ф | Кроль | Crawl | Мартен |
| 2013 | ф | Міхаель Кольхаас | Michael Kohlhaas | Барон |
| 2013 | кф | Усі люди звичайні істоти | Nous sommes tous des êtres penchés | Поль |
| 2013 | кф | Алібі | Alibi | циган |
| 2013 | кф | Чат | Chat | |
| 2014 | ф | Успішного одужання! | Bon rétablissement ! | Каміль |
| 2014 | ф | Пишний | Bouboule | Патрік, на прізвисько «Пат» |
| 2015 | ф | Еліксир | Elixir | Андре |
| 2015 | ф | Анархісти | Les anarchistes | Elisée Mayer |
| 2015 | ф | Ні на небесах, ні на землі | Ni le ciel ni la terre | Жеремі Лерновскі |
| 2016 | ф | Кінець | The End | молодий чоловік |
| 2016 | ф | Життя | Une vie | Жульєн де Ламар |
| 2016 | ф | Баден-Баден | Baden Baden | Симон |
| 2016 | ф | La prunelle de mes yeux | ||
| 2017 | ф | Дрібний фермер | Petit Paysan | П'єр |
| 2019 | ф | З божої волі | Grâce à Dieu | Еммануель Томассен |
| 2023 | ф | Анатомія падіння | Anatomie d'une chute | Вінсент |
- Телебачення
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1997—2009 | с | Кримінальна поліція | P.J. | Люк |
| 2000—2009 | с | Так поступають справжні жінки | Femmes de loi | жером Кобер |
| 2001—2009 | с | Центральна ніч | Central nuit | Людо Фортен |
| 2002—2008 | с | Groupe flag | L'étudiant | |
| 2005 | тф | L'ordre du temple solaire | Патрік Вірне | |
| 2005 | с | Спіраль | Engrenages | Стеф |
| 2006—2010 | с | Стажисти: Перші кроки в поліції | Les bleus: premiers pas dans la police | Вінсент Мора |
| 2007—2008 | с | Париж. Закон і порядок | Paris enquêtes criminelles | Ремі Ройєр |
| 2007—2009 | с | Репортери | Reporters | редактор Томас |
| 2007—2010 | с | По вістрю ножа | Sur le fil | Фабріс Андреані |
| 2008 | с | Ніколя ле Флок | Nicolas Le Floch | Жан Гален |
| 2009—2010 | с | Століття Мопассана. Повести і оповідання XIX століття | Au siècle de Maupassant: Contes et nouvelles du XIXème si... | Молодий покупець фруктів і овочів |
| 2011 | с | Ксанаду | Xanadu | Лапо Вадален |
| 2012 | тф | Радість життя | La joie de vivre | Лазар |
| 2013 | тф | Убивства в Сен-Мало | Meurtres à Saint-Malo | Лоїк |
| 2015 | с | Париж | Paris | Симон |
Визнання ред.
| Рік | Категорія/Нагорода | Фільм | Результат | ||
|---|---|---|---|---|---|
| Премія «Сезар» | |||||
| 2016 | Найперспективніший актор | Анархісти | Номінація | [4] | |
| 2018 | Найкращий актор | Дрібний фермер | Перемога | [5] | |
| Премія «Люм'єр» | |||||
| 2018 | Найкращий актор | Дрібний фермер | Номінація | [8] | |
| Премія Кришталевий глобус | |||||
| 2018 | Найкращий актор | Дрібний фермер | Номінація | [9] | |
Примітки ред.
- ↑ Біографія Сванна Арло [Архівовано 3 лютого 2016 у Wayback Machine.] на сайті toutlecine.challenges.fr
- ↑ Guillemette Odicino. “Les Anarchistes” : Swann Arlaud, acteur habité. Télérama.fr (фр) . 14.11.2011. Процитовано 26.02.2016.
- ↑ Біографія Сванна Арло на сайті Premiere.fr
- ↑ а б Vincent Formica, Laëtitia Forhan. César 2016 : Marguerite, Trois souvenirs de ma jeunesse, Dheepan et Mustang en tête des nominations (фр.) . 27.01.2016. Процитовано 28.01.2016.>
- ↑ а б Yann Bouchery. Le journal de 7h : "120 battements par minute" de Robin Campillo s'impose aux César. RTL.fr (фр.) . 3.03.2018. Процитовано 3.03.2018.
- ↑ 43e cérémonie des César : Le triomphe de « 120 battements par minute ». Le Point.fr (фр.) . 2.03.2018. Процитовано 3.03.2018.
- ↑ Swann Arlaud : Ses récompenses et nominations на AlloCiné(фр.)
- ↑ Elsa Keslassy. Robin Campillo’s ‘BPM (Beats Per Minute)’ Leads France’s 2017 Lumieres Nominations. Variety (англ.) . 11.12.2011. Процитовано 13.12.2017.
- ↑ Globes de Cristal 2018 : Nominations et palmarès Read more at https://www.evous.fr/Globes-de-Cristal-nomines-gagnants-resultats,1172909.html#ELyyIkyARHGMP1iv.99. eVous (фр.) . 15.02.2011. Процитовано 19.02.2018.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сванн Арло |
- Сванн Арло на сайті IMDb (англ.)
- Сванн Арло на сайті AlloCiné (фр.)
|
Це незавершена стаття про французького актора або акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |