Відкрити головне меню

Саїд-Ахмад I (? — після 1455) — перший хан Великої Орди (14321455), син Керим-Берди і онук Тохтамиша.

ПоходженняРедагувати

Турецький історик Халім-Ґерай вважає Саїд-Ахмада двоюрідним дядьком першого кримського хана Хаджі-Ґерая, тобто сином Тохтамиша. Сином Тохтамиша вважали Саїд-Ахмада у «Муїзз ал-Ан-саб»; у посланні великого князя литовського Свидригайла Тевтонському магістру Саїд-Ахмад; при переговорах Свидригайла з польським королем Владиславом II Ягайло Свидригайло зазначав, що при ньому знаходився син татарського імператора. На думку російського історика В. Трепавлова, Саїд-Ахмед народився і виріс у ВКЛ.

БіографіяРедагувати

На початку 1430-х років прийшов до влади в Криму, потім підтримував великого князя литовського Свидригайла Ольгердовича в його боротьбі за владу в ВКЛ, ворогував з Улу-Мухаммедом. Разом з ним і Кичі-Мухаммедом був у числі трьох ханів Золотої Орди, яким в 1434 великий князь московський Василь II Темний виплатив данину. Контролював південні території між Дніпром і Волгою.

Вів боротьбу з ханами Хаджі Ґераєм, Улу-Мухаммедом і Кічі-Мухаммедом. В 14361437 разом з Кичі-Мухаммедом з різних сторін напав на володіння Улу-Мухаммеда, який зазнав поразки і змушений був тікати до південного кордону Московського князівства. В 1441 позбувся влади над Кримом і почав боротьбу з Кичі-Мухаммедом за Північне Причорномор'я і Поволжжя.

Відомий своїми численними набігами на прикордонні польсько-литовські землі.

ПосиланняРедагувати

  • Гайворонский Олекса. «Повелители двух материков. Крымские ханы XV–XVI веков и борьба за наследство Великой Орды». — Том 1. Киев; Бахчисарай: «Оранта»; «Майстерня», 2007. — 368 с. — ISBN 978-966-96917-1-2.