Сачко Ярослав Петрович

український поет, залізничник

Ярослав Петрович Сачко (18 серпня 1947(19470818), с. Хітар Сколівський район, Львівська область — 1 грудня 2007, м. Тернопіль) — український поет, залізничник. Член Національної спілки письменників України (1993), Національної спілки журналістів України (2006), об'єднання «Письменники Бойківщини» (2004).

Ярослав Петрович Сачко
Народився 18 серпня 1947(1947-08-18)
с. Хітар, Сколівський район, Львівська область
Помер 1 грудня 2007(2007-12-01) (60 років)
м. Тернопіль
Поховання Микулинецький цвинтар
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання м. Тернопіль
Діяльність поет
Членство Національна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України

Життєпис ред.

1973 року закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Працював власним кореспондентом газети «Львівський залізничник» по Тернопільській області, машиністом електровоза локомотивного депо Тернопіль.

Писав кіносценарії до телевізійних фільмів Українського телебачення, п'єси для дітей, поставлені на сцені Тернопільського лялькового театру.

Помер 1 грудня 2007 року. Похований на Микулинецькому кладовищі в м. Тернопіль.

Творчість ред.

Ярослав Сачко є автором:

  • збірок поезій «Жага доріг», «Ранкові поїзди», «Месія», «Молочний шлях», «Повітруля», «Ломикамінь», «Золотий горішок», «Одкровення зорі», «Кавбуз», «Карби на серці», «Смерековий вітер»;
  • прози «Приречені»;
  • п'єс для дітей «Золоте курча», «Золотий горішок», «Зачарований замок»;
  • монографії «Михайло Драгоманов — подвижник української державності»;
  • кіносценаріїв «Я не впаду на коліна» (1977), «Магістраль» (1978), «Про що співають колеса» (1979), «Рідне місто моє» (1980).

Відзнаки ред.

Джерела ред.

Посилання ред.

  • [Ярослав Сачко. odb.te.ua. Тернопільська обласна бібліотека для дітей. Процитовано 20 квітня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)