Сафонов Володимир Олександрович

Володимир Олександрович Сафонов (рос. Владимир Александрович Сафонов, нар. 17 вересня 1950, Іваново, РРФСРпом. 1 січня 1992, Донецьк, Україна) — радянський футболіст, нападник та півзахисник. Майстер спорту СРСР (1974).

Ф
Володимир Сафонов
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Олександрович
Сафонов
Народження 17 вересня 1950(1950-09-17)
  Іваново, РРФСР
Смерть 1 січня 1992(1992-01-01) (41 рік)
  Донецьк, Україна
Поховання Мушкетівський цвинтар
Зріст 180 см
Вага 77 кг
Громадянство СРСР, Україна
Позиція нападник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1968—1971 СРСР «Текстильник» (І) 137 (23)
1972—1980 СРСР «Шахтар» (Д) 244 (20)
1981 СРСР «Кубань» 21 (0)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис ред.

З 1968 по 1971 рік виступав за іванівський «Текстильник», за цей час у 137 матчах першості забив 23 голи, і ще 5 зустрічей провів у Кубку СРСР[1].

У 1972 році поповнив ряди донецького «Шахтаря», в тому сезоні став в його складі срібним призером Першої ліги. За «гірників» потім виступав до 1980 року, провівши за цей час 244 матчі і забивши 20 м'ячів у чемпіонатах і першості СРСР, зігравши 41 зустріч і забив 3 м'ячі в Кубку[2], і ставши у складі клубу двічі віце-чемпіоном СРСР (1975 і 1979), по одному разу бронзовим призером чемпіонату (1978), володарем (1980) та фіналістом (1978) Кубка СРСР і двічі півфіналістом Кубка (1974 і 1976). Крім того, провів 10 поєдинків у єврокубках, отримав приз найкращому дебютанту сезону в 1973 році[3], був з 1979 по 1981 рік капітаном команди[4] і неодноразово включався до списків 33-ох найкращих гравців УРСР[5].

У 1981 році провів свій останній сезон у Вищій лізі в складі «Кубані», взяв участь у 21 матчі команди в чемпіонаті[6], і ще 1 поєдинок провів у Кубку СРСР[7].

Досягнення ред.

  •   Найкращий дебютант сезону: 1973

Характеристика ред.

Михайло Соколовський, який грав декілька років разом з Сафоновим в «Шахтарі», відгукується про нього так:

  Це була не просто хороша, а чудова, віддана футболу людина. Його не дарма обрали капітаном команди, тому що він буквально спалював себе на полі, настільки віддавався грі. Сафонов володів приголомшливими фізичними даними, а його самовіддачу можна ставити в приклад. Напевно, він єдиний футболіст, який два або три сезони відіграв взагалі без замін! Я б сказав, що це був гравець, який на всі 100% підходив донецькій команді. А головне, Володимир був дуже відповідальною людиною. У кожному матчі він виявляв мужність і самовідданість[5].  

Пам'ять ред.

На згадку про Володимира Сафонова його синами Антоном та Денисом за підтримки Федерації футболу Донецька і друзями родини Сафонова проводиться щорічний дитячо-юнацький турнір з футболу[8].

Примітки ред.

  1. Протоколи кубка «Текстильник» (Іваново). Архів оригіналу за 11 грудня 2012. Процитовано 15 листопада 2017.
  2. Протоколи кубка «Шахтар» (Донецьк). Архів оригіналу за 11 грудня 2012. Процитовано 15 листопада 2017.
  3. Профіль на сайті klisf.net. Архів оригіналу за 11 грудня 2012. Процитовано 15 листопада 2017.
  4. ІСТОРІЯ. ВІД НАУМОВА ДО ТИМОЩУКА. Історія «капітанства» в донецькому «Шахтарі». Архів оригіналу за 11 грудня 2012. Процитовано 15 листопада 2017.
  5. а б Пам'ять. Володимир Сафонов. Архів оригіналу за 11 грудня 2012. Процитовано 15 листопада 2017.
  6. СПАДЩИНА-1981. Архів оригіналу за 11 грудня 2012. Процитовано 15 листопада 2017.
  7. Протокол матчу «Кузбас» - «Кубань». Архів оригіналу за 11 грудня 2012. Процитовано 15 листопада 2017.
  8. У Донецьку завершився 20-ий Міжнародний дитячо-юнацький турнір-меморіал Володимира Сафонова. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 15 листопада 2017.

Посилання ред.