Саулюс Шальтяніс

литовський політик

Са́улюс Шальтя́ніс
Saulius Šaltenis
Ім'я при народженні Saulius Šaltenis
Народився 24 грудня 1945(1945-12-24) (75 років)
Утена, Литва
Громадянство Литва Литва
Діяльність прозаїк, драматург
Alma mater Вільнюський університет
Мова творів литовська
Партія Союз Вітчизни — Литовські християнські демократи
Брати, сестри Arvydas Šaltenisd
Премії Премія Юозаса Ґрушаса (1986)
Премія Ґабриеле Пяткявічайте-Біте (2016)

Са́улюс Шальтя́ніс (лит. Saulius Šaltenis; нар. 24 грудня 1945, Утена) — литовський прозаїк, драматург, кіносценарист; міністр культури Литви (19961999); лауреат Республіканської премії 1973.

ЖиттєписРедагувати

Навчався на філологічному факультеті Вільнюського університету (19631964), два роки відбував примусову повинність у більшовицькій армії.

19691972 — працював на Литовській кіностудії у редакційній колегії сценаріїв. Член Спілки письменників Литви.

19881990 — член Сейму Саюдісу. 1989 разом з Арвідасом Юозайтісом та Саулюсом Стомой заснував щотижневу культурологічну газету „Šiaurės Atėnai“ («Північні Афіни») і у 19901994 був її редактором. 1990—1992 сігнатор Акту відновлення незалежності Литви.

19941996 був головним редактором щотижневої газети „Lietuvos aidas“ («Відлуння Литви»).

У 1992—1996 та 1996—2000 роках член Сейму Литви.

1996—1999 — міністр культури під час правління Ґядімінаса Вагнорюса.

До 2000 був членом Литовських християнських демократів (Консерватори Литви), був віце-головою партії.[1]

ТворчістьРедагувати

Дебютував в літературі у 1961.[2]. Автор оповідань, повістей, романів, п'єс. За його сценаріями поставлена кінострічка «Чоловіче літо» („Vyrų vasara“, 1970, «Геркулес Мантас» („Herkus Mantas“, 1972), «Горіховий хліб» („Riešutų duona“; 1977) та інші.[1]

КнижкиРедагувати

  • Atostogos: apsakymai. Vilnius: Vaga, 1966.
  • Riešutų duona; Henrikas Montė: apysakos. Vilnius: Vaga, 1972.
  • Duokiškis: apysaka. Vilnius: Vaga, 1977.
  • Škac, mirtie, škac!; Jasonas: pjesės. Vilnius: Vaga, 1978.
  • Atminimo cukrus: apsakymai ir apysaka. Vilnius: Vaga, 1983.
  • Apysakos. Vilnius: Vaga, 1986.
  • Lituanica; Duokiškio baladės: pjesės. Vilnius: Vaga, 1989.
  • Kalės vaikai: romanas. Vilnius: Vaga, 1990; Žaltvykslė, 2006.
  • Pokalbiai prieš aušrą: publicistika. Vilnius: Lietuvos aidas, 1995.
  • Riešutų duona: apysakos ir apsakymai (sudarė Kęstutis Urba). Kaunas: Šviesa, 2003.
  • Pjesės (parengė A. Iešmantaitė). Vilnius: Žaltvykslė, 2006.
  • Proza: novelės ir apysakos (parengė Agnė Iešmantaitė). Vilnius: Žaltvykslė, 2006, 2007.
  • Demonų amžius: proza ir dramaturgija. Vilnius: Tyto alba, 2014.
  • Žydų karalaitės dienoraštis: romanas. Vilnius: Tyto alba, 2015, 2016.

НагородиРедагувати

  • 1986 — Премія Юозаса Грушаса за драму «Lituanica».
  • 2000 — Медаль незалежності Литви.
  • 2016 — Премія Габріеле Пятявічайте-Біте за роман „Žydų karalaitės dienoraštis“.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Литовське мистецтво в 1960-80 рр.. Медиаэнциклопедия ИЗО. 
  2. Tarybų Lietuvos rašytojai, 1975, с. 156.

ПосиланняРедагувати