Сатисфакція
Сатисфа́кція (від лат. satis — достатньо і лат. facere — робити, виконувати) — 1) приблизне задоволення; 2) за іншим припущенням[1] (від лат. satisfactio — задоволення) — утамування почуття образи.
Сатисфакція як вид задоволення за особисту образу здійснюється звичайно у формі дуелі, поєдинку з образами. У випадку, коли поєдинок з образами неможливий через морально-етичні, технічні чи інші причини, його проводять без образ, але заздалегідь обговореною зброєю (холодною чи вогнепальною).
Сатисфакцією вважають також публічне вибачення, визнання власної неправоти однією стороною, що задовольняє вимогам іншої сторони.
Джерела ред.
- ↑ Сатисфакція // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Посилання ред.
- Сатисфакція // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.