Відкрити головне меню

Євген Олександрович Сатаєв (нар. 23 липня 1944, Запоріжжя, УРСРпом. 2000, Запоріжжя, Україна) — радянський футболіст, нападник. Майстер спорту СРСР з 1970 року.

Ф
Євген Сатаєв
Особові дані
Повне ім'я Євген Олександрович Сатаєв
Народження 23 липня 1944(1944-07-23)
  Запоріжжя, УРСР
Смерть 2000(2000)
  Запоріжжя, Україна
Зріст 176 см
Вага 73 кг
Громадянство СРСР, Україна
Позиція нападник
Юнацькі клуби
СРСР «Металург» (З)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1962 СРСР «Металург» (З) 62 (5)
1963 СРСР «Авангард» (Х) 0 (0)
1964 СРСР «Дніпро» (Дніпроп.) 26 (3)
1965—1966 СРСР СКА (Од) 38 (0)
1967 СРСР СКА (Ростов-на-Дону) 5 (1)
1967 СРСР «Дніпро» (Дніпроп.) 7 (4)
1968 СРСР «Зоря» (В) 16 (2)
1969 СРСР «Металург» (З) 30 (6)
1970—1973 СРСР «Суднобудівник» 123 (48)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

ЖиттєписРедагувати

Вихованець ДЮСШ «Металург» Запоріжжя. За дорослу команду «металургів» дебютував у 18-річному віці. У першому сезоні в «класі Б» провів 22 матчі і забив п'ять м'ячів. Наступного сезону Євгена запрошують в команду класу «А» — харківський «Авангард». Однак пробитися в основну команду Сатаева не вдалося, проводив матчі тільки за дублюючий склад. Потім повернувся в «клас Б» до дніпропетровського «Дніпра». Наступного сезону знову спробував себе в «класі А» в армійських командах Одеси і Ростова-на-Дону, а потім знову в Дніпропетровську. У 1968 році прийняв запрошення луганської «Зорі», але й тут не затримався, провівши за луганчан один сезон. Виходив в основному на заміни, але й за цей період зумів двічі відзначитися. Після його точних ударів були засмучені воротарі кутаїського «Торпедо» й бакинського «Нефтчі». Завершував кар'єру в миколаївському «Суднобудівнику». Миколаївська команда стала єдиною, в якій Євген провів більше двох сезонів. У складі «Суднобудівника» ставав бронзовим (1973) і срібним (1971) призером чемпіонату УРСР. Двічі ставав найкращим бомбардиром команди в сезоні (1970 самостійно і 1971 року — розділив звання з Євгеном Дерев'ягою).

Помер у 2000 році в Запоріжжі.

ПосиланняРедагувати