Сароджині Найду (13 лютого 1879 року, Гайдарабад — 2 березня 1949 року, Лакхнау) — індійська поетка, учасниця руху за незалежність Індії від Великої Британії. Перша жінка- президент Індійського національного конгресу[5] і перша жінка- губернатор Сполучених провінцій .

Сароджині Найду
সরোজিনী চাত্তপাধ্যায়া
Сароджині Найду (праворуч)
Ім'я при народженніангл. Sarojini Chattopadhyay[1]
Народилася13 лютого 1879(1879-02-13)
Гайдарабад
Померла2 березня 1949(1949-03-02) (70 років)

·інфаркт міокарда[2]
ГромадянствоІндія Індія
Діяльністьпоетка, суспільна діячка
Сфера роботипоезія
Alma materКінґс-коледж, Гертон-коледж (Кембридж), Мадраський університет, St. George's Grammar Schoold і Nizam Colleged
Мова творіванглійська
Magnum opusIn the Bazaars of Hyderabadd
ЧленствоNational Flag Presentation Committeed[3]
ПартіяІндійський національний конгрес
Брати, сестриHarindranath Chattopadhyayd, Virendranath Chattopadhyayad і Suhasini Chattopadhyayd
ДітиPadmaja Naidud
Автограф

CMNS: Сароджині Найду у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

ред.

Сароджині Найду народилася у родині викладача Агорената Чатопадайя, була старшою із восьми братів і сестер (один із її братів був революціонером[6]). Батько Найду, отримавши ступінь доктора наук в Единбурзькому університеті, оселився у Хайдарабаді, де заснував коледж і керував ним.

Її батько хотів, щоб вона стала математиком або вченим, але Найду цікавилася поезією і почала писати вірші англійською мовою (майбутня поетка знала урду, телугу, англійську, бенгальську та перську мови[7]). У дванадцять років Сароджині Найду досягла національної слави і вступила до Мадраського університету .

У 1895 році Найду вирушила до Англії для завершення освіти, де навчалася у Королівському коледжі Лондона, а потім у Гіртон-коледжі в Кембриджі[8] .

На заклик Махатми Ганді Сароджині взяла активну участь у кампанії громадянської непокори, у діяльності національно-визвольного руху Індії, була заарештованою.

У 1925—1926 роках була головою Індійського національного конгресу.

Сароджині написала понад 150 ліричних віршів, які в подальшому були включені до збірки «Золотий поріг» (The golden threshold, 1905 рік), «Птах часу» (The bird of time, 1912 рік), «Зламане крило» (The broken wing, 1917 рік). Пізніше усі вони були об'єднані у збірку «Царська флейта». У своїх віршах Найду створила опоетизовані картини Індії, у тому числі сільського життя у рідному Декані. У її поезії поєднуються деякі риси раннього індійського романтизму і тенденції нового романтичного стилю. Її вірші перекладалися індійською і європейськими мовами (перекладами російською займався Самуїл Якович Маршак).

Примітки

ред.
  1. https://www.jagranjosh.com/general-knowledge/sarojini-naidu-biography-1646201899-1
  2. https://www.mapsofindia.com/who-is-who/government-politics/sarojini-naidu.html
  3. http://164.100.47.194/Loksabha/Debates/cadebatefiles/C14081947.html
  4. datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  5. India, Cultural. Sarojini Naidu Biography. CulturalIndia.net. Архів оригіналу за 16 вересня 2012. Процитовано 25 березня 2012.
  6. Deepthi, Kalapala Hima. Great Indians, Sarojini Naidu. Ceeby, Indian web directory. Архів оригіналу за 16 вересня 2012. Процитовано 25 березня 2012.
  7. Gibson, edited by Mary Ellis. Anglophone poetry in colonial India, 1780-1913 : a critical anthology. — Athens : Ohio University Press[en]. — С. 4. — ISBN 9780821419427.
  8. Shashi, editor-in-chief Padmashri S.S. Encyclopaedia Indica : India, Pakistan, Bangladesh. — 1st ed. — New Delhi : Anmol Publications, 2007. — С. 72. — ISBN 9788170418597.

Література

ред.
  • Анкрава С. Я. Сароджині Найду. — Східна література РАН, 1984. — 142 с. — (Письменники та вчені Сходу) — 1400 прим.
  • Srinivasa Iyengar K. R. Indo-Anglian literature. — Bombay : P.E.N. All-India centre, International Book House, 1943. — 70 с.

Посилання

ред.