Сара Сільверман

американська акторка

Сара Кейт Сільверман (англ. Sarah Kate Silverman; нар. 1 грудня 1970(19701201), Манчестер, Нью-Гемпшир, США) — американська акторка жанру стенд-ап, кіно та телебачення; сатирик, авторка численних скетчів; сценаристка, виконавча продюсерка, композиторка. Відома під псевдонімом Велика С (англ. Big S).

Сара Сільверман
Sarah Kate Silverman
На конвенції Демократичної партії, 2016 рік
На конвенції Демократичної партії, 2016 рік
Ім'я при народженні Сара Кейт Сільверман
Дата народження 1 грудня 1970(1970-12-01)[1][2][…] (49 років)
Місце народження Бедфорд, Нью-Гемпшир
Громадянство Flag of the United States.svg США
Національність американські євреї
Релігія юдаїзм[4]
Alma mater Нью-Йоркський університет
Професія комік, співачка, акторка озвучення, телепродюсерка, сценаристка, кіноакторка, телеакторка, гітаристка, акторка
Кар'єра 1990-до цього часу
Magnum opus Ральф — руйнівник
IMDb ID 0798971
CMNS: Сара Сільверман у Вікісховищі

РодинаРедагувати

Народилася в Бедфорді в американській багатодітній єврейській родині з російсько-польським корінням.

Батько — забезпечена й успішна людина: володар дискаунтера з продажу одягу. У сім'ї виховувалося четверо дівчат, Сара — наймолодша. У майбутньому сестри стали відомими в певних суспільних колах: кіносценарист Джоді Спайер, актриса Лора Сільверман і рабин Сюзан Сільверман-Абрамович, автор відомої у США книги.

Виросла в Манчестері (штат Нью-Гемпшир). Обожнювала театр, у 12 років — перший вихід на сцену. У 15 років — участь у зніманні ток-шоу Community Auditions на місцевому телебаченні.

Закінчила середню школу в Нью-Гемпширі, вступила в Нью-Йоркський університет, але вищої освіти не отримала.

Кар'єраРедагувати

1987 — початок кар'єри. Перший виступ Сільверман у жанрі стенд-ап комедії, який відбувся у Гринвіч-Віллиджі. Свою першу спробу Сара вважає жахливою.

1993-1994— протягом року дебютувала в телевізійному сатиричному ток-шоу «Суботнього вечора у прямому ефірі». Як виконавиця комічних монологів брала участь у скетч-шоу Mr. Shou.

1997 — початок кінокар'єри: телесеріали «Сайнфелд», «Гроші», «Зоряний шлях: Вояджер».

2002 — постійні зйомки в телешоу «Кролик Ґреґ».

2005, листопад — фільм-концерт «Сара Сільверман: Ісус — це чудо», який супроводжувався широкою й успішною PR-компанією. Озвучував роль у мультиплікаційному серіалі «Том йде до мера» (епізод «Pipe Camp»).

2006 — провела церемонію MTV Movie Awards, її фото з'явилося на обкладинці журналу «Максим», редакція якого внесла ім'я акторки до списку «100 найгарячіших жінок».

2007, лютий — на телевізійному каналі Comedy Central вийшов перший випуск щотижневого власного телешоу Сари Сільверман (The Sarah Silverman Program).

2008 — на зйомках програми «Джиммі Кіммел у прямому ефірі» була представлена епатажна пісня «I’m Fucking Matt Damon», що стала сенсацією на YouTube й отримала винагороду Creative Arts Emmy.

Відома як акторка озвучування: персонажі мультфільмів «Футурама», «Американський батечко», «Сімпсони», «Ральф».

Номінації та нагородиРедагувати

  • 2004 — номінація на премію «Teen Choice Awards» за роль у фільмі «Школа року»;
  • 2007 — посіла 29-е місце у списку «Hot 100 of 2007» журналу «Maxim»;
  • 2008 — премія «Еммі» та дві номінації на премію «Еммі»;
  • 2009 — номінація на премію «Еммі» у категорії «Найкраща акторка комедійного серіалу» (за «Шоу Сари Сільверман»);
  • 2015 — Гільдія кіноакторів США, номінація «Найкраща жіноча роль» (фільм «Я повернувся, посміхаючись»).

ФільмографіяРедагувати

52 роботи в 50 проєктах:

  • 1997 – «Сайнфелд», «Братська любов», «Гола правда»
  • 1998 – «Дещо про Мері»
  • 1999 – «Холостяк»
  • 2000 – «Історія одного викрадення»
  • 2001 – «Серцеїдки»
  • 2002 – «Дівчини з характером»
  • 2003 – «Школа року»
  • 2004 – «Волосся дибки»
  • 2005 – «Том йде до мера»
  • 2010 – «Світ через щілину замку»
  • 2011 - «Кохає / Не кохає»
  • 2014 – «Мільйон способів втратити голову»
  • 2015 – «Я повернувся, посміхаючись»
  • 2017 – «Битва статей»

Із особистого життяРедагувати

Офіційно не заміжня. У 2014—2018 роках зустрічалася з актором Майклом Шином.

Протягом життя страждає депресивними розладами. Вегетарійка з десяти років.

Називає себе єврейським коміком, дотримується стилю «скандальної єврейської принцеси».

Не боїться вийти на сцену з найкращою у світі промовою вдячності (про Голокост), роздягнутися наголо й показати целюліт у фільмі Сари Поллі «Кохає / Не кохає». Безупинно жартує про расизм, сексизм, шовінізм.

Її сатиру признають оригінальною й далекою від «анекдотів з акцентом».

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати