Саратов Валерій Володимирович

радянський політик (1953-2015)

Валерій Володимирович Саратов (31 липня 1953, Рошаль — 9 грудня 2015, Москва) — український державний діяч, політик, у 2010–2011 роках голова Севастопольської міської державної адміністрації. Голова Севастопольського міського відділення Партії регіонів; член Політради Партії регіонів; заступник представника України в Палаті місцевих влад Конґресу місцевих і регіональних влад Ради Європи (2006–2007)[1].

Валерій Володимирович Саратов
Валерій Володимирович Саратов
Валерій Володимирович Саратов
Прапор
Прапор
голова Севастопольської міської державної адміністрації
6 квітня 2010 — 1 червня 2011
Попередник: Сергій Куніцин
Наступник: Володимир Яцуба
 
Народження: 31 липня 1953(1953-07-31)
Рошаль, Московська область, СРСР
Смерть: 9 грудня 2015(2015-12-09) (62 роки)
Москва
Країна: СРСР і Росія
Освіта: Севастопольський національний технічний університет
Партія: Партія регіонів
Нагороди:
Заслужений економіст України
Заслужений економіст України

Біографія ред.

Народився 31 липня 1953 року в місті Рошаль Московської області. У 1954 переїхав до українського міста Севастополь. У 1975 році закінчив Севастопольський приладобудівний інститут за фахом «Автоматика і телемеханіка» (кваліфікація — інженер-електрик), у 1992 році — Російську академію управління за фахом «теорія соціально-політичних стосунків» (кваліфікація — політолог).

Трудову діяльність починав у 1975 році інженером Харківського проектного інституту «Південгіпрошахт», у 1976–1977 роках був енергетиком цеху на заводі шахтної автоматики міста Прокоп'євська Кемеровської області. З 1977 по 1988 роки працював на севастопольському заводі «Вітрило» регулювальником радіоапаратури, майстром, начальником цеху, секретарем парткому Компартії України. З 1988 по 1991 роки був другим секретарем Нахімовського райкому КПУ. У 1991–1992 роках обіймав посаду заступника голови севастопольського міськвиконкому. З 1992 по 1999 роки очолював корпорацію «Моріон». З листопада 1999 по червня 2002 року обіймав посаду голови Балаклавської районної державної адміністрації[2][3]. З червні 2002 по травень 2005 року працював головою державної податкової адміністрації в Севастополі. Саратов тричі обирався депутатом міськради Севастополя, з 15 квітня 2006 року був його головою. З 6 квітня 2010 по 1 червня 2011 року Указом Президента України Віктора Януковича призначався головою Севастопольської міської державної адміністрації.[4][5].

З 18 липня 2011 року призначений Президентом України на посаду голови Національної комісії з регулювання ринку комунальних послуг України[6].. Після перемоги Євромайдану подав у відставку та поїхав до Севастополя. Звільнено з посади Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 307 від 5 квітня 2014 року. На референдумі щодо статусу Криму закликав голосувати за приєднання до Росії. Був оголошений у розшук за підозрою у державній зраді.

Помер у Москві 9 грудня 2015 року[7].

Звання та ранги ред.

Нагороди та відзнаки ред.

  • Нагороджений почесним знаком «За заслуги перед містом-героєм Севастополем».

Примітки ред.

  1. Указ Президента України від 12 травня 2006 року № 390/2006 «Про склад делегації України в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи на 2006-2007 роки»
  2. Розпорядження Президента України від 4 листопада 1999 року № 278/99-рп «Про призначення В. Саратова головою Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя»
  3. Розпорядження Президента України від 10 червня 2002 року № 156/2002-рп «Про звільнення В. Саратова з посади голови Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя»
  4. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 513/2010 Офіційний сайт Президента України. 6 квітня 2011
  5. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 639/2011. Офіційний сайт Президента України. 1 червня 2011
  6. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 767/2011 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. Офіційний сайт ВРУ. 23 листопада 2011
  7. У Москві помер екс-керівник Севастополя Валерій Саратов [Архівовано 31 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Указ Президента України від 22 серпня 2003 року № 878/2003 «Про відзначення державними нагородами України»
  9. Указ Президента України від 25 червня 2010 року № 729/2010 «Про присвоєння рангу державного службовця»

Посилання ред.