Богдан Павлович Сарамаґа (1 квітня 1905, м. Тернопіль — 12 квітня 1975, Гемтремк (Детройт)) — український музикант, композитор, педагог, театральний режисер, диригент хорів. Член Союзу композиторів УРСР (1940).[1] Чоловік співачки Наталії Костів-Сарамаги.

Богдан Павлович Сарамаґа
Народився 1 квітня 1905(1905-04-01)
м. Тернопіль, нині Україна
Помер 12 квітня 1975(1975-04-12) (70 років)
Гемтремк (Детройт), США
Громадянство ЗУНР ЗУНРПольща ПольщаСРСР СРСРСША США
Національність українець
Діяльність диригент
Alma mater Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Заклад «Бесіда», Тернопільський український драматичний театр імені Івана Франка

Життєпис

ред.

Народився 1 квітня 1905 року в м. Тернопіль (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тернопільської області, Україна).

Навчався у Тернопільських[2] українській гімназії (зокрема, в 1920/1921 навчальному році був учнем IV класу[3]) та музичній школі.

На початку 1920-х років створив мандрівну трупу в Тернополі. Від 1923 року оркестрант, від 1925-го — диригент театру товариства «Руська бесіда» під керівництвом Йосипа Стадника (Львів).

Після закінчення Львівського вищого музичного інституту (1927 року, нині Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка) з 1928 року працював у театрі імені Івана Тобілевича в Станиславові[2] (диригент від 1940) та інших. У 1932 році створив «Театр рев'ю та оперети», де на запрошення грали Іван Рубчак, Ірина Коссакова, від 1934 року Ярослав Геляс.

У 1939 році став співорганізатором,[2] у 1939—1941 роках — головний диригент, згодом до 1944 диригент та музичний керівник українського театру ім. Івана Франка у Тернополі.

У березні 1944 року разом з трупою театру ім. Франка[2] (за іншими даними, разом з дружиною) еміґрував на захід (спочатку до Кракова). Працював концертмейстером у німецькому театрі «Schwäbische Landesbühne» (від 1947[2]).

1950 року емігрував до США (Детройт): спочатку працював на фабриці, потім — учителем музики в українських школах, викладачем Українського музичного інституту, від 1961-го — в Українському музичному інституті. Організував симфонічний оркестр.[2].

Автор більше 50-ти оркестрових творів, написав музику до п'єс «Украдене щастя» Івана Франка, «Загибель ескадри» Олександра Корнійчука, оперет «Сади цвітуть», «Королева балю у Ворохті», близько 40 пісень, двох кантат для дитячих хорів, чотирьох квартетів. Також — 10-х обробок для пісень УПА тощо.

Помер 12 квітня 1975 року в Гемтремку (Детройт, США).

Примітки

ред.
  1. Український театр Богдана Сарамаги [Архівовано 10 червня 2020 у Wayback Machine.] // Вісник НТШ. — № 49. — С. 55.
  2. а б в г д е Мельничук Б., Пиндус Б., Щербак Л. Сарамага Богдан Павлович… — С. 229.
  3. Звіт дирекції державної ґімназії з укр. викл. мовою в Тернополи за шкільний рік 1920/21 [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.]. — Тернопіль : друкарня Льва Вербіцького, 1921. — С. 20.

Джерела

ред.