Відкрити головне меню

Сан-Хосе Ерсквейкс (англ. San Jose Earthquakes) (у перекладі Землетрус Сан-Хосе) — професіональний футбольний клуб з Сан-Хосе (США), що грає у Major League Soccer — вищому футбольному дивізіоні США і Канади. Також виступав під назвою «Сан-Хосе Клеш». Є одним з десяти клубів, що грали в МЛС в першому сезоні після заснування. «Сан-Хосе Ерсквейкс» двічі ставав чемпіоном МЛС і двічі вигравав Supporters' Shield — нагороду для переможця регулярного чемпіонату.

Сан-Хосе Ерсквейкс
Сан-Хосе Ерсквейкс логотип.svg
Повна назва San Jose Earthquakes
Прізвисько Quakes
Засновано 1994
Населений пункт Сан-Хосе, США
Стадіон Авайя Стедіум
Президент Дейв Кавал
Головний тренер Домінік Кіннір
Ліга MLS
2016 Західна конференція: 9-е
Загальний залік: 17-е
Домашня
Виїзна


У 2005 році за рішенням керівництва команди гравців та тренерський персонал переїхали до Х'юстона, де було утворену нову команду. За рішенням ліги назва «Ерсквейкс», історія досягнень та виступів залишалася у Сан-Хосе і права на це були передані новій групі власників, які у 2008 році повернули клуб до ліги. Домашнім стадіоном для «Ерсквейкс» є Авайя Стедіум, відкритий у 2015 році.

ІсторіяРедагувати

 
Логотип Сан-Хосе Клеш

Заснування команди MLS у Сан-Хосе. 1996—2000Редагувати

Сучасний футбольний клуб MLS у Сан-Хосе було засновано у 1994 році, коли група власників отримала право на утворення команди MLS. Ключовими особами цієї групи були Ден Ван Вооргіс і Пітер Бріджвотер, котрі були пов'язані з попередніми футбольними клубами, що раніше існували у Сан-Хосе, зокрема з «Сан-Хосе Ерсквейкс», що існував у 1974—1988 роках. Бріджвотер став першим президентом і генеральним менеджером команди[1]. Він також володів правами на назву «Ерсквейкс», проте керівництво MLS в перші роки існування ліги не бажало мати зв'язки з попередніми лігами, тому вибір назви для команди з Сан-Хосе (як і для решти новостворених клубів MLS) було доручено компаніям, що спеціалізуються на спортивному брендингу — Nike, Reebok, Adidas, Puma[2]. Саме Nike розробила назву Clash (зіткнення, поєдинок) та логотип для команди[2].

Першим тренером був призначений Лорі Келловей.

6 квітня 1996 року відбувся перший матч в історії Major League Soccer. У ньому «Сан-Хосе Клеш» переміг «Ді Сі Юнайтед» 1:0 на «Спартан Стедіум» в присутності 31683 глядачів. Перший гол в історії ліги забив Ерік Віналда. В першому ж сезоні команді вдалося вийти до стадії плей-оф Кубка МЛС, де «Клеш» поступився «Лос-Анджелес Гелексі».

В наступні сезони «Сан-Хосе Клеш» грав невдало. Протягом 1997—1998 років клуб посідав останнє місце у Західній конференції, у 1999 році був п'ятим з шести команд. В команді змінилося чотири головних тренери за перші п'ять сезонів. Ключовими гравцями цього періоду у Сан-Хосе були Роналд Серрітос, Едді Льюіс, Маурісіо Райт, Річард Гаф.

Зміна назви на «Ерквейкс». Чемпіонські титули. 2000—2005.Редагувати

Перших три сезони команда не мала офіційного інвестора-оператора і мала статус команди, власником якої є сама ліга. Після сезону 1998 року права на управління франшизою отримала Kraft Group Sports — група, котра на той час вже керувала клубом МЛС «Нью-Інгленд Революшн». Починаючи з сезону 2000 року команда виступає під назвою «Сан-Хосе Ерсквейкс», взявши назву команди, котра виступала у 1970–80-х роках і була популярною у регіоні затоки Сан-Франциско. Попри ці зміни у сезоні 2000 року команда зайняла останнє 12-е місце в загальному заліку регулярного сезону МЛС.

10 січня 2001 було оголошено, що новим інвестором-оператором команди стає корпорація «Silicon Valley Sports & Entertainment», відома тим, що керувала командою НХЛ «Сан-Хосе Шаркс»[1]. Новим головним тренером став Френк Яллоп. Перед початком сезону 2001 року в «Сан-Хосе Ерсквейкс» з'явилися нові гравці, які відіграли важливу роль в історії команди: Джефф Ейгус (став капітаном команди), Двейн Де Росаріо. 29 березня 2001 року повідомлено, що гравцем «Ерсквейкс» став 19-річний Лендон Донован, котрого його власник — «Байєр 04 Леверкузен», погодився віддати в оренду в МЛС. Команда успішно провела старт регулярного чемпіонату, програвши лише 2 гри у 16 турах. Регулярний чемпіонат «Сан-Хосе» завершив на 2-у місці у Західному дивізіоні (у сезонах 2000–2001 МЛС була поділена на 3 дивізіони замість 2 конференцій. Також регулярний сезон було скорочено через події 11 вересня) і вдруге в своїй історії вийшла до плей-оф. Завдяки результативності Роналда Серрітоса, Двейна Де Росаріо, Лендона Донована команда встановила рекорд клубу по середній результативності — 1,8 м'яча за гру (у попередньому сезоні — 1,09). В другій половині чемпіонату клуб здобув декілька перемог з великим рахунком — над «Ді Сі Юнайтед» 4:0, «Нью-Інгленд Революшн» 5:1, Колорадо Рапідз 5:2. У чвертьфіналі «Сан-Хосе» обіграв «Коламбус Крю» — 6:1 за сумою двох матчів, а у півфіналі «Маямі Ф'южн» (4:0, 0:1, 1:0).

Фінальний матч Кубка МЛС 2001 року проходив у Коламбусі. «Ерсквейкс» обіграв «Лос-Анджелес Гелексі» з рахунком 2:1 у додатковий час за правилом «золотого гола» (голи на рахунку Лендона Донована і Двейна Де Росаріо) і вперше став чемпіоном МЛС.

Наступні два сезони «Сан-Хосе» продовжив вдало виступати. Зайняв 2-е місце у регулярному чемпіонаті 2002 року, при цьому встановивши рекордний показник на домашньому стадіоні (+12=1–1). В плей-оф у тому сезоні вибув вже у чвертьфіналі від «Коламбуса». Також «Ерсквейкс» дебютував у міжнародних клубних змаганнях — у розіграші Кубка чемпіонів КОНКАКАФ обіграв «Депортіво Олімпію» (Гондурас), а у чвертьфіналі поступився клубу Пачука з Мексики. Перед початком сезону 2002 «Сан-Хосе» обміняв Роналда Серрітоса на еквадорського нападника Аріеля Гразіані з «Даллас Берн», який зрештою забив найбільше голів у сезоні 2002 серед гравців «Сан-Хосе» (14). Але по закінченні сезону MLS, котрій належав контракт Гразіані, вирішила продати гравця в інший чемпіонат. Також команду залишив основний воротар Джо Кеннон, який отримав нагороду Воротар року у сезоні 2002, і основний захисник Джиммі Конрад.

Сезон 2003 року команда починала з 9 новими гравцями. На місце воротаря було запрошено досвідченого Пета Онстада — основного голкіпера збірної Канади. До старту регулярного чемпіонату у березні 2003 року «Сан-Хосе Ерсквейкс» зіграв у першому раунді Кубка чемпіонів КОНКАКАФ і поступився «Депортіво Мунісіпаль» (Гватемала). Регулярний сезон розпочався з безпрограшної серії з 7 матчів (з них 5 перемог). Зрештою Сан-Хосе впевнено переміг у Західній конференції з відривом у 9 очок від 2-го місця. У півфіналі конференції суперником був «Лос-Анджелес Гелексі». У Лос-Анджелесі переміг «Гелексі» 2:0, а у матчі-відповіді вже на 13-й хвилині «Сан-Хосе» поступався 0:2, тобто 0:4 за сумою двох матчів, але зміг перемогти 4:2 у основний час і забити вирішальний гол у додатковий час. На офіційному сайті МЛС цей матч названо найкращим в історії плей-оф Кубка МЛС[3]. Фінал конференції проходив у форматі одного матчу — на Спартан Стедіум «Сан-Хосе» переміг «Канзас-Сіті Візердз» — 3:2, знову у додатковий час і поступаючись двічі по ходу гри. У фіналі Кубка МЛС на «Хоум Депо Центр» 23 листопада «Сан-Хосе Ерсквейкс» переміг «Чикаго Файр» — 4:2 і вдруге став чемпіоном МЛС. За підсумками сезону Пет Онстад отримав нагороду Воротар року. Лендон Донован забив 12 голів у регулярному чемпіонаті і 4 у плей-оф.

Починаючи з 1 січня 2003 року компанія AEG стала єдиним власником «Сан-Хосе Ерсквейкс»[4], оскільки «Silicon Valley Sports & Entertainment» відмовилася від своїх прав на управління[5]. AEG шукала нагод продати франшизу у Сан-Хосе, оскільки попри ігрові успіхи команди, вона мала дуже низьку відвідуваність матчів. Наприклад, у чемпіонському сезоні 2001 року середня відвідуваність склала 9635 глядачів і була найнижчою серед усіх команд МЛС.

Перед початком сезону 2004 року відбулися зміни у керівництві команди. Френк Яллоп, який привів команду до двох чемпіонських титулів, прийняв пропозицію стати головним тренером національної збірної Канади. Головним тренером «Сан-Хосе Ерсквейкс» став помічник Яллопа Домінік Кіннір, а Алексі Лалас став президентом і генеральним менеджером замість Джонні Мура, котрий подав у відставку, коли стало відомо, що AEG і MLS ведуть переговори про продаж команди мексиканському клубу «Америка».

В той же час, чемпіонський склад вдалося зберегти майже повністю — єдиним основним гравцем, хто залишив команду, був Менні Лагос. Регулярний чемпіонат 2004 «Ерсквейкс» провів на середньому рівні, але в останніх 7 турах не зміг здобути здобути жодної перемоги. В Західній конференції команда стала 4-ю, але оскільки у тому сезоні в МЛС грало лише 10 команд, це місце дозволило вийти у плей-оф. У півфіналі конференції «Сан-Хосе» поступився «Канзас-Сіті Візердз». В січні 2005 року команду залишив Донован, оскільки його контракт належав і далі «Байєру». Вже в березні Донован повернувся з Німеччини до МЛС, але Сан-Хосе вже не мав прав заявити його і цією нагодою скористався «Лос-Анджелес Гелексі». У міжсезоння «Сан-Хосе» втратив ще декілька основних гравців, а новий сезон розпочав з 18 новими гравцями у складі[1].

Тим не менш, регулярний сезон 2005 року став найбільш успішним в історії клубу з Сан-Хосе і завершився здобуттям першого Supporters' Shield. В другій половині регулярного чемпіонату «Ерсквейкс» не програвав протягом трьох місяців від 20 липня і до завершення чемпіонату. Загалом за цей період було здобуто 11 перемог у 14 матчах. Команда зазнала протягом сезону лише 4 поразок (рекорд МЛС), вперше в історії МЛС не програла жодного матчу вдома і стала лише другою командою в історії МЛС, котра набрала у регулярному чемпіонаті понад 60 очок. Ключовими гравцями в сезоні були Двейн Де Росаріо (9 голів + 13 передач), Роналд Серрітос (6+9), Алехандро Морено (8+4), Вейд Барретт, Денні Каліфф, Пет Онстад (знову отримав нагороду «Воротар року»). У півфіналі Західної конференції «Сан-Хосе» довелося грати з «Лос-Анджелес Гелексі». «Сан-Хосе» поступився (1:3, 1:1), отримавши два голи від свого колишнього гравця Лендона Донована у першому матчі на полі «Гелексі».

Відновлення Сан-Хосе Ерсквейкс. 2008–досіРедагувати

По закінченні сезону власник команди група AEG підтвердила свої наміри перевезти франшизу в інше місто. У 2005 році AEG була власником 5 команд у МЛС. Ліга мала намір поступово відмовитися від практики, щоб один власник мав декілька клубів. В липні AEG продав франшизу «Ді Сі Юнайтед» і хотів продати й «Ерсквейкс», оскільки, за повідомленнями, з 2002 року клуб мав збиток у 20 мільйонів доларів[6]. Компанія була незадоволена низькою відвідуваністю на стадіоні «Спартан», що розташований на території університету Сан-Хосе. Оскільки продаж команди не вдалося здійснити, 15 грудня 2005 року було оголошено, що МЛС дала дозвіл компанії AEG перевезти команду до Х'юстона[7]. Гравці і тренерський склад переїхали до Х'юстона, де було утворено нову команду. Водночас, МЛС прийняла рішення, що назва «Ерсквейкс», символіка та історія виступів команди залишаються у місті Сан-Хосе. СПільно з владою міста ліга підписала лист про наміри, за яким зобов'язувалася надати місту команду розширення не пізніше 2007 року за умови, якщо у місті знайдеться місцевий інвестор та буде представлено фінансовий план будівництва нового стадіону[4].

24 травня 2006 року повідомлено про те, що головний власник бейсбольної команди «Окленд Атлетикс» Лью Волфф отримав від МЛС ексклюзивні права на придбання нової команди за умови успішного будівництва футбольного стадіону у регіоні затоки Сан-Франциско[8]. В липні 2007 року Воллф реалізував це право і отримав від МЛС права на Сан-Хосе Ерсквейкс, як команду розширення. Протягом осені 2007 року відбувалися призначення персоналу нової команди. Френка Яллопа, котрий двічі здобував з «Ерсквейкс» Кубок МЛС. призначено головним тренером. Генеральним менеджером став Джон Дойл — один з ключових гравців «Сан-Хосе» у 1990-х. Було також повідомлено, що протягом сезонів 2008—2010 команда проводитиме домашні матчі у Санта-Кларі на Бак Шо Стедіум.

Протягом перших двох сезонів після повернення до MLS «Сан-Хосе» не досяг успіхів, займаючи останнє місце в Західній конференції. У жовтні 2008 року клуб уклав угоду про партнерство з англійським клубом Тоттенхем Хотспур[9].

Перший вихід до плей-оф після перерви стався у 2010 році. За регламентом того сезону Ерсквейкс у плей-оф грали в Східній конференції — у півфіналі конференції пройшли «Нью-Йорк Ред Буллз», а у фіналі програли «Колорадо Рапідз». Покращення результатів у значній мірі пов'язане з приходом до команди Кріса Вондоловскі, котрий став найрезультативнішим гравцем регулярного чемпіонату 2010 року.

 
Авайя Стедіум — новий стадіон

Наступним успішним сезоном для «Ерсквейкс» став 2012. Регулярний чемпіонат клуб розпочав з 7 перемог у стартових 9 турах. В заключній частині мав ще одну серію з 9 матчів без поразок. У підсумку «Сан-Хосе» здобув свій другий Supporters' Shield. Найкращі показники результативності мали: Кріс Вондоловскі — 27 голів (вдруге виграв «Золотий бутс» МЛС і 4 рази визнаний гравцем місяця), Алан Гордон (13 голів + 8 передач), Саймон Доукінз (орендований за програмою партнерства з «Тоттенхема», 8 голів), Стівен Ленхарт. Віктор Бернардес був другим у рейтингу на нагороду кращому захиснику сезону. Але на стадії плей-оф команда вибула вже у першому раунді, поступившись «Ел-Ей Гелексі».

В середині сезону 2013 року через погані результати відбулася зміна головного тренера. Замість Френка Яллопа був призначений Марк Вотсон. Під його керівництвом в заключних 19 турах команда здобула 11 перемог і закінчила сезон з 51 очком. За додатковими показниками такий результат став 10-м у загальному заліку МЛС (51 очко мали ще 3 команди, крім «Сан-Хосе», які посіли 7–9 місця).

Протягом наступних трьох сезонів «Сан-Хосе Ерсквейкс» виступав невдало. Найвищий результат за цей період — 13-е місце у 2015 році. Декілька разів змінювався тренер. З 2015 року головним тренером є Домінік Кіннір, з котрим клуб виграв Supporters' Shield 2005 року.

Також у 2015 році відкрито новий домашній стадіон — «Авайя Стедіум».

ДосягненняРедагувати

  • Інші трофеї
    • California Clásico (6): 1997, 2001, 2005, 2010, 2012, 2015
    • Heritage Cup (4): 2009, 2012, 2014, 2015
    • Carolina Challenge Cup (2): 2012, 2013
    • Rose City Invitational (2): 2012, 2013
    • Нагорода МЛС за чесну гру (2): 2001, 2010

Результати за рокамиРедагувати

Рік Місце

(рег. сезон,

конф–загал.)

Результат у
регулярному сезоні
Результат у плей-оф
(останній суперник)
Відкритий
Кубок США
Кубок/Ліга чемпіонів
КОНКАКАФ
І В Н П МЗ МП О
1996 К:46 32 12 3* 17 50 50 39 Півфінал конференції (Лос-Анджелес Гелексі) Не брав участь
1997 К:510 32 9 3* 20 55 59 30 Не кваліфікувався Чвертьфінал
1998 К:59 32 13 0 19 48 60 33 Не кваліфікувався Чвертьфінал
1999 К:57 32 19 0 13 48 49 37 Не кваліфікувався Не брав участь
2000 Д:412 32 7 8 17 35 50 29 Не кваліфікувався Чвертьфінал
2001 Д:24 26 13 6 7 47 29 45 Кубок MLS (Лос-Анджелес Гелексі) Чвертьфінал
2002 К:22 28 14 3 11 45 35 45 Півфінал конференції (Коламбус Крю) Чвертьфінал Чвертьфінал
2003 К:1 – 2 30 14 9 7 45 35 51 Кубок MLS (Чикаго Файр) 1/8 1-й раунд
2004 К:47 30 9 11 10 41 35 38 Півфінал конференції (Канзас-Сіті Візердз) Півфінал Чвертьфінал
2005 К:1 – 1 32 18 10 4 53 31 64 Півфінал конференції (Лос-Анджелес Гелексі) Чвертьфінал
2006 Не існував
2007
2008 К:714 30 8 9 13 32 38 33 Не кваліфікувався Не кваліфікувався
2009 К:714 30 7 9 14 36 50 30 Не кваліфікувався Не кваліфікувався
2010 К:68 30 13 7 10 34 33 46 Фінал конференції (Колорадо Рапідз) Не кваліфікувався
2011 К:714 34 8 14 12 40 45 38 Не кваліфікувався Не кваліфікувався
2012 К:1 – 1 34 19 9 6 72 43 66 Півфінал конференції (Лос-Анджелес Гелексі) Чвертьфінал
2013 К:610 34 14 9 11 35 42 51 Не кваліфікувався 3-й раунд Чвертьфінал
2014 К:918 34 6 12 16 35 50 30 Не кваліфікувався 1/8
2015 К:713 34 13 8 13 41 39 47 Не кваліфікувався 1/8
2016 К:917 34 8 14 12 32 40 38 Не кваліфікувався 4-й раунд

 Індивідуальна статистика гравцівРедагувати

Зіграні матчі
1 Раміро Корралес 1996–1997, 2001—2004, 2008—2013 250
2 Кріс Вондоловскі 2005, 2009–досі 235
3 Шей Салінас 2008–2009, 2012–досі 198
4 Джо Кеннон 1999–2002, 2008—2010 171
5 Джейсон Ернандес 2008–2014 165
6 Річард Малруні 1999–2004 163
7 Джон Буш 2010–2014 150
8 Роналд Серрітос 1997–2001, 2005 148
9 Віктор Бернардес 2012-досі 147
10 Вейд Барретт 1998–2002, 2005 142
Голи
1 Кріс Вондоловскі 2005, 2009–досі 121
2 Роналд Серрітос 1997–2001, 2005 61
3 Лендон Донован 2001–2004 32
4 Двейн Де Росаріо 2001–2005 27
5 Браян Чінг 2003–2005 25
6 Ерік Віналда 1996–1998 21
7 Джефф Бейчер 1996–1999 20
Стівен Ленхарт 2011–2016
9 Саймон Доукінз 2011–2012, 2016–досі 19
10 Алан Гордон 2011–2014 18

Гравці, котрі вигравали щорічні нагороди в МЛСРедагувати

Головні тренериРедагувати

Тренер Період
Лорі Келловей 7 грудня 1995– 25 червня 1997
Браян Квінн 25 червня 1997–16 вересня 1999
Хорхе Еспіноса (тимч.) з 16 вересня 1999–
Лотар Осіандер вереснь 1999–12 січня 2001
Френк Яллоп 2 лютого 2001 — 12 грудня 2003
Домінік Кіннір 6 січня 2004 — 15 грудня 2005
Френк Яллоп 9 листопада 2007 — 7 червня 2013
Марк Вотсон червень 2013 — 15 жовтня 2014
Ієн Расселл (тимч.) 15–26 жовтня 2014
Домінік Кіннір жовтень 2015

Управління і фінансовий стан Редагувати

Власником команди є Лью Воллф[10] – бізнесмен у сфері комерційної та готельної нерухомості на каліфорнійському узбережжі. Президентом з жовтня 2010 року є Дейв Кавал[11].

За даними сайту Forbes франшиза «Сан-Хосе Ерсквейкс» є 10-ю за вартістю франшизою у МЛС – 265 мільйонів доларів, а також, за оцінками видання, мала дохід 31 мільйон доларів у 2015 році[12].

Сума зарплат гравців основного складу у 2017 році складає 5,7 мільйона доларів[13]. Найвищу зарплату у клубі отримують Кріс Вондоловскі і Саймон Доукінз (0,8 млн).

Розвиток молодих гравцівРедагувати

В клубі існує академія для вікових категорій до 14, 16 і 18 років серед хлопців і дівчат.

В червні 2016 року Сан-Хосе Ерсквейкс уклав угоду про афілійоване партнерство з клубом USL «Ріно 1868»[14].

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

Gary Singh. The San Jose Earthquakes: A Seismic Soccer Legacy. — Arcadia Publishing Incorporated, 2015. — ISBN 9781626199002.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в History. Офіційний сайт команди. Процитовано 21 травня 2017. 
  2. а б How DC United and the San Jose Clash got their names and original look. Процитовано 21 травня 2017. 
  3. 8 great finishes in LA Galaxy-San Jose California Clasico history. 17 березня 2016. Процитовано 23 травня 2017. 
  4. а б Earthquakes move to Houston, name stays in San Jose. 15 грудня 2005. Архів оригіналу за 3 березень 2016. 
  5. Sharks drop 'Quakes. Silicon Valley Business Journal. 18 грудня 2002. [недоступне посилання з липень 2019]
  6. Houston one step closer to scoring San Jose Earthquakes. 20 листопада 2005. [недоступне посилання з липень 2019]
  7. San Jose's MLS team moving to Houston. 15 грудня 2005. 
  8. Oakland A's ownership group purchases option to bring Major League Soccer back to Bay Area. http://oakland.athletics.mlb.com. 24 травня 2006. 
  9. CLUB LAUNCHES PARTNERSHIP WITH SAN JOSE EARTHQUAKES. 9 жовтня 2008. Процитовано 25 травня 2017. 
  10. LEW WOLFF. 
  11. Dave Kaval. 
  12. Major League Soccer's Most Valuable Teams 2016: New York, Orlando Thrive In First Seasons. 
  13. San Jose Earthquakes 2017 Salary Cap. 
  14. Earthquakes Announce USL Affiliation with Reno 1868 FC. 29 червня 2016. Процитовано 26 травня 2017.