Сан-Марино та євро

прийняття євро в Сан-Марино

Республіка Сан-Марино прийняла євро як офіційну валюту 1 січня 1999 року разом з Італійською Республікою та десятьма іншими державами-членами Європейського Союзу. Країна не входить до Європейського Союзу, але може карбувати свої монети відповідно до старих угод з Італією та рішення Ради Європейського Союзу.

Історія ред.

Сан-Марино є однією з найстаріших республік у світі та має власну валюту, ліру Сан-Марино з 1865 року, і центральний банк з 2005 року. Завдяки своїй географічній ізоляції в Італії, вона має глибокі та давні дружні стосунки з останньою. Уряд Італійської Республіки уклав з урядом Республіки Сан-Марино кілька угод (1939 і 1991), які дозволяють монетам і банкнотам, випущеним Італією, бути законним платіжним засобом і використовуватися в Сан-Марино і навпаки. З переходом Італії на євро ці угоди були адаптовані та оновлені. Сан-Марино може випускати лише обмежену кількість монет з національною стороною, але не може випускати банкноти (чиї сторони спільні).[1] На практиці їх карбує Istituto Poligrafico e Zecca dello Stato (IPZS) у Римі.

На підставі декларації n6 щодо валютних відносин з Республікою Сан-Марино, містом Ватикан і Князівством Монако, доданим до Маастрихтського заключного акту, Рада Європейського Союзу 31 грудня 1998 року прийняла три рішення щодо позиції, яку має зайняти Співтовариство щодо угоди про валютні відносини з цими трьома державами.[2]

Монети ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

Бібліографія ред.

  • Décision  1999/97/CE du Conseil sur la position à adopter par la Communauté en ce qui concerne un accord sur les relations monétaires avec la République de Saint-Marin, 32007D0504, adopté le 31 décembre 1998, JO du 4 février 1999, p. 33–34, entré en vigueur le 31 décembre 1998 [consulter en ligne, notice bibliographique]
  • Convention monétaire entre la République italienne, au nom de la Communauté européenne, et la République de Saint-Marin. JOUE. juillet 2001. с. 4. Процитовано 19 mai 2012..
  • Commission européenne (2012). Communication de la Commission au Parlement européen, au Conseil, au Comité économique et social européen et au Comité des régions..

Посилання ред.