Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура

Церква Святого Лаврентія за міською стіною (італ. San Lorenzo fuori le Mura) — одна із семи паломницьких церков Риму, що має титул малої базиліки.

Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура

Basilica of Saint Lawrence outside the Walls.jpg

41°54′09″ пн. ш. 12°31′14″ сх. д. / 41.902500000027778526° пн. ш. 12.52055555558377620° сх. д. / 41.902500000027778526; 12.52055555558377620Координати: 41°54′09″ пн. ш. 12°31′14″ сх. д. / 41.902500000027778526° пн. ш. 12.52055555558377620° сх. д. / 41.902500000027778526; 12.52055555558377620
Країна Flag of Italy.svg Італія[1][2]
Розташування Рим[2]
Тип мала базиліка[1]
Папська базиліка[d] і парафіяльна церква
Стиль Романське мистецтво
Дата заснування 6 століття

Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура. Карта розташування: Італія
Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура
Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура
Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура (Італія)
CMNS: Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

За переданням побудована спочатку як ораторій імператором Костянтином Великим. З 451, після Халкідонського собору, церква стала патріархальною базилікою латинського патріарха Єрусалима.

У 580-х папа Пелагій II переробив будівлю на місці поховання святого Лаврентія.

У XIII столітті папа Гонорій III прилаштував до стародавнього масштабніший романський храм.

З 1374 по 1847 в Сан-Лоренцо знову знаходилася кафедра латинських патріархів Єрусалиму.

У липні 1943 фасад церквии зруйнований під час союзницьких бомбардувань Риму; відновлювальні роботи тривали до 1949.

РеліквіїРедагувати

Під балдахіном церкви та вівтарем знаходяться реліквії святих мучеників Стефана та Лаврентія.

У крипті церкви збереглися рідкісні ранньохристиянські саркофаги. З сучасніших поховань слід зазначити надгробки папи Пія IX і італійського прем'єр-міністра Альчіде де Гаспері. Навколо храму знаходиться сучасне кладовище Кампо Верано.

ПриміткиРедагувати

  1. а б archINFORM — 1994.
  2. а б dati.beniculturali.it — 2014.

ПосиланняРедагувати

Офіційна сторінка Церкви Святого Лаврентія за міською стіною (італ.)