Санцевич Анатолій Васильович
| Анатолій Васильович Санцевич | |
|---|---|
| Народився |
23 червня 1924 Кременчук, СРСР |
| Помер |
15 березня 1996 (71 рік) Київ, Україна |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | Факультет міжнародних відносин Київського університету (1952) |
| Галузь | історіографія, джерелознавство |
| Заклад |
Інститут історії України НАН України Інститут педагогіки НАПН України |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук (1968) |
| Науковий керівник | Жебокрицький Віктор Андрійович |
| Аспіранти, докторанти | Веселова Олександра Михайлівна |
Анатолій Васильович Санцевич (23 червня 1924, Кострома — 15 березня 1996, Київ) — український історіограф, джерелознавець, дослідник методики і методології вивчення історії. Лауреат премії імені Д. З. Мануїльського АН УРСР (за 1984 рік).
Біографія ред.
Народився 23 червня 1924 року в селі Костромі Крюківського району Полтавської губернії (нині в межах міста Кременчука). У 1952 році закінчив факультет міжнародних відносин Київського державного університету. У 1952–1955 навчався в аспірантурі Інституту історії АН УРСР. У 1955 році, під керівництвом кандидата історичних наук В. А. Жебокрицького, захистив кандидатську дисертацію на тему: «Підривна діяльність Ватикану і боротьба трудящих народно-демократичної Польщі проти католицької реакції (1945—1953)». У 1955–1961 роках працював старшим науковим співробітником Інституту педагогіки УРСР, у 1961–1996 роках — старшим науковим співробітником відділу історії соціалістичного і комуністичного будівництва, завідувачем відділу, заступником директора, провідним науковим співробітником відділу української історіографії Інституту історії АН УРСР. У 1968 році захистив докторську дисертацію на тему: «Проблеми історії України 1945—1965 рр. у радянській історіографії». Нагороджений медаллю імені А. С. Макаренка Міністерства освіти України. Помер в Києві 15 березня 1996 року.
Основні праці ред.
- М. І. Яворський: Нарис життя та творчості. — Київ, 1995;
- Видатний історик України М. Є. Слабченко. — Київ, 1993;
- Развитие исторической науки в Академии наук Украинской ССР, 1936—1986 гг. — Київ, 1986;
- Українська радянська історіографія (1945—1982). — Київ, 1984;
- Методика исторического исследования. — Київ, 1984;
- Джерелознавство з історії України (1917—1941). — Київ, 1981;
- Джерелознавство з історії України післявоєнного періоду (1945—1970). — Київ, 1972;
- Сучасність очима історика. — Київ, 1971;
- Проблеми історії України післявоєнного періоду в радянській історіографії. — Київ, 1967;
- Вивчення питань робітничого руху на уроках історії. — Київ, 1959.
Джерела та література ред.
- Пінчук Ю. А. Санцевич Анатолій Васильович [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 451. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Література ред.
- Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник. / Серія «Українські історики». — Випуск 1. — Київ, 1998.
- Санцевич Анатолий Васильевич // Историки-слависты СССР: Биобиблиографический справочник / Академия наук СССР; Ответственный редактор В. А. Дяков. — Москва: Наука, 1981. — С.144—145.
- Радянська енциклопедія історії України. — Том 4. — Київ, 1972.