Відкрити головне меню

Аллеса́ндро «Са́ндро» Корте́зі (нім. Sandro Cortese; 6 січня 1990(19900106)[1], Охзенхаузен, ФРН) — німецький мотогонщик, чемпіон світу з шосейно-кільцевих мотогонок MotoGP в класі Moto3 сезону 2012 року. У сезоні 2016 виступає в класі Moto2 за команду «Dynavolt Intact GP» під номером 11. Мешкає у Беркгаймі у Німеччині.

Сандро Кортезі
нім. Sandro Cortese
Сандро Кортезі на Гран-Прі Чехії, 2011 рік
Сандро Кортезі на Гран-Прі Чехії, 2011 рік
Загальна інформація
Національність Німеччина німець
Громадянство Flag of Germany.svg Німеччина
Народження 6 січня 1990(1990-01-06) (29 років)
Оксенгаузен, ФРН
Зріст 168 см
Вага 63 кг
Веб-сторінка sandro-cortese.de
Спорт
Вид спорту Мотоспорт
Дисципліна MotoGP: 125сс, Moto3, Moto2
Команда Dynavolt Intact GP
Сандро Кортезі у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Син італійського батька і німецької матері, він почав свою спортивну кар'єру у віці дев'яти років із змагань на мінібайках і став чемпіоном Німеччини та чемпіоном Європи з цього виду спорту. Після цього брав участь у чемпіонаті Німеччини ITM в класі 125cc та закінчив сезон 10-м.

MotoGPРедагувати

125cc/Moto3Редагувати

У чемпіонаті світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP дебютував у 2005 році у класі 125сс з командою «Kiefer-Bos-Castrol Honda». Сезон закінчив на 26-у місці в загальному заліку, набравши 8 очок. Найбільш вдалими були гонки у Чехії та Туреччині, які закінчив на 14-му місці. Наступний сезон, 2006 року, почав із командою «Elit – Caffè Latte Honda», яка була чемпіоном 2005 року; його напарником став чинний чемпіон світу у класі 125сс Томас Люті. У тому сезоні Сандро дещо покращив свої результати, посівши 17-е місце у загальному заліку з 23 очками, найвищим місцем було 10-е у Португалії.

У 2007 році його команда була перейменована на «Emmi – Caffè Latte», постачальником мотоциклів стала Aprilia. Люті перейшов у вищий клас (250 сс), результати ж Сандро знову покращились. Він тричі фінішував 7-им (у Франції, Італії та Німеччині), а сезон загалом закінчив на 14-у місці з 66 очками.

У сезоні 2008 року продовжив співпрацю з командою, виступаючи на Aprilia RSA 125. Початок року видався вдалим — на перших чотирьох етапах приїжджав 8-м. Загалом за цей сезон він став єдиним гонщиком у класі 125сс, який доїхав до фінішу всі гонки чемпіонату, при цьому здобув очки на всіх етапах, окрім Китайського. До свого активу записав також одне найшвидше коло на Гран-Прі Малайзії. Сезон закінчив з 141 очками на 8-му місці.

Сезон 2009 року розпочав у фінській команді «Ajo Motorsport» на байку Derbi RSA 125. Завоював один поул, тричі був на подіумі. Сезон закінчив 6-м зі 130-ма очками.

У 2010 році продовжив виступати за команду «Ajo Motorsport». Завоював один поул, двічі був на подіумі. Сезон закінчив 7-м зі 143-ма очками.

У сезоні 2011 перейшов до німецької команди «Intact-Racing Team Germany», де отримав у своє розпорядження Aprilia RSA 125. Двічі приїжджав другим (у Катарі та Португалії), після чого здобув свою першу перемогу у кар'єрі — на Гран-Прі Чехії. Це була його 109-а гонка у MotoGP. У сезоні загалом здобув 2 перемоги (ще одну у Австралії), 6 разів фінішував на подіумі. Сезон закінчив 4-м зі 225-ма очками.

Сезон 2012 року розпочав у новій команді — фінській «Red Bull KTM Ajo». Вперше за свою кар'єру сів на мотоцикл KTM. З початку сезону продемонстрував серйозність своїх намірів на чемпіонство: на перших двох етапах приїхав 3-м, на третій гонці у Португалії переміг. За весь сезон лише двічі приїжджав нижче подіуму (2 шостих місця у Франції та Японії). Вигравши 8 липня 2012 року гонку у Заксенринзі, Сандро став першим німецьким пілотом за останні 41 рік, які тут перемагали. 21 жовтня на Гран-Прі Малайзії, за два етапи до фінішу, достроково став чемпіоном світу у класі Moto3.[2]

Moto2Редагувати

Здобувши перемогу у наймолодшому класі, Сандро на сезон 2013 вирішив перебратись до сильнішого класу — Moto2. Для виступів у ньому він уклав контракт з командою «Dynavolt Intact GP», де у своє розпорядження отримав мотоцикл Kalex Moto2. Дебютний сезон пройшов важко для німця. Він лише кілька разів фінішував у очковій зоні, а найкращим його результатом стало 10-е місце на Гран-Прі Арагону.

У сезоні 2014 Кортезі продовжив виступати за команду «Dynavolt Intact GP» у Moto2. Його результати дещо покращились. Так, на Гран-Прі Індіанаполісу він зміг фінішувати на 6-у місці, а вже в наступній гонці, у Брно, вперше піднявся на подіум з моменту переходу у клас Moto2, зайнявши 3-є місце.[3] Загалом у сезоні з 85 очками Кортезі фінішував на 9-му місці.

В наступному сезоні Сандро продемонстрував аналогічні результати, здобувши один подіум (третє місце у Японії), посівши загалом 11-е місце в загальному заліку.

Статистика виступів у MotoGPРедагувати

У розрізі сезонівРедагувати

Сезон Клас Команда Мотоцикл Гонки Пер Под ПП НК Очки Місце
2005 125cc   Kiefer-Bos-Castrol Honda Honda RS125R 16 0 0 0 0 8 26
2006 125cc   Elit – Caffè Latte Honda RS125R 16 0 0 0 0 23 17
2007 125cc   Emmi – Caffè Latte Aprilia RS 125 17 0 0 0 0 66 14
2008 125cc   Emmi – Caffè Latte Aprilia RSA 125 17 0 0 0 1 141 8
2009 125cc   Ajo Interwetten Derbi RSA 125 16 0 3 1 2 130 6
2010 125cc   Avant Mitsubishi Ajo Derbi RS 125 R 17 0 2 1 2 143 7
2011 125cc   Intact-Racing Team Germany Aprilia RSA 125 17 2 6 1 2 225 4
2012 Moto3   Red Bull KTM Ajo KTM M32 17 5 15 7 4 325 1
2013 Moto2   Dynavolt Intact GP Kalex Moto2 17 0 0 0 0 22 19
2014 Moto2   Dynavolt Intact GP Kalex Moto2 18 0 1 0 0 85 9
2015 Moto2   Dynavolt Intact GP Kalex Moto2 18 0 1 0 0 90 11

Цікаві фактиРедагувати

  • Протягом сезону 2014 Сандро під час гонок Гран-Прі проїхав загалом 10 969 км (включно з заїздами у кваліфікації та практиках). В середньому за один етап він проїжджав від 450 до 550 км, в залежності від конфігурації треку[4].

ПриміткиРедагувати

Зовнішні посиланняРедагувати

Попередник:
  Ніко Тероль
Чемпіон світу у класі Moto3
2012
Наступник:
  Маверік Віньялес