Само або Самослав[3] (600658) — князь і засновник першої писемно засвідченої слов'янської держави Само у 627658 роках, що утворилася після перемоги над Аварським каганатом.

Само
Правління 623-658
Біографічні дані
Народження не раніше 558 і не пізніше 623
Шонгау, Німеччина[1]
Смерть 658[2]
Діти Moravodd
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Само, робота сучасного автора

В літописі франків називається як король слов'ян.

За одними джерелами франкський купець (ім'я скоріш за все кельтського походження), що вірогідно походив із території теперішнього Сану[4]. Проте, фінський філолог Й. Міккола вважає, що він був галло-римлянином. На противагу йому німецькі та українські спеціалісти стверджують, що беручи до уваги поліетнічність держави франків він міг бути слов'янином з Білої Хорватії і його справжнє ім'я Самослав (той, що сам покрив себе славою).

Життєпис ред.

У 623/624 році, попри заборону короля прибув разом із караваном у володіння чехів i моравів, де взяв участь у великому повстанні слов'ян проти гніту авар. За звичаєм був обраний королем. Це дозволяє припустити, що він був не стільки купцем, скільки воїном (в даному випадку можна провести аналогію із воїнами-купцями зі Скандинавії).

Заратився із королівством франків i в 631-му був змушений відбити напад короля Дагоберта I. Одержав звитягу в битві під Вогатізбургом, a його слов'янські військові загони провели рейд по землях Тюрингії.

У державі Само не було звичайного апарату влади, практично не існувало адміністрації, а сам князь не подбав про спадкову передачу влади, що призвело до розпаду держави після смерті Само в 658 (чи 661).

Від 12 слов'янських дружин мав 22 синів i 15 дочок.

На його честь названо астероїд 20969 Само[5].

Примітки ред.

  1. https://www.slovanskakultura.cz/dejiny/32-slovanska-velkomoravska-knizata
  2. Czech National Authority Database
  3. Біла (Велика) Хорватія - праукраїнське державне утворення
  4. Lexikon des Mittelalters . Verlag JB Metzler, Vol. 7, кол 1342-1343
  5. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Бібліографія ред.

Посилання ред.