Відкрити головне меню
Само, робота сучасного автора

Само або Самослав[1] (600658) – князь і засновник першої писемно засвідченої слов'янської держави Само у 627658 роках, що утворилися після перемоги над Аварським каганатом.

За одними джерелами франкський купець (ім'я скоріш за все кельтського походження), що вірогідно походив із території теперішнього Сану[2]. Проте, фінський філолог Й. Міккола вважає, що він був галло-римлянином. На противагу йому німецькі та українські спеціалісти стверджують, що беручи до уваги поліетнічність держави франків він міг бути слов'янином з Білої Хорватії і його справжнє ім'я Самослав (той, що сам покрив себе славою).

ЖиттєписРедагувати

У 623/624 році, попри заборону короля прибув разом із караваном у володіння чехів i моравів, де взяв участь у великому повстанні слов'ян проти гніту авар. За звичаєм був обраний королем. Це дозволяє припустити, що він був не стільки купцем, скільки воїном (в даному випадку можна провести аналогію із воїнами-купцями зі Скандинавії).

Заратився із королівством франків i в 631-му був змушений відбити напад короля Дагоберта I. Проявив звитягу в битві під Вогатізбургом, a його слов'янські військові загони провели рейд по землях Тюрингії.

У державі Само не було звичайного апарату влади, практично не існувало адміністрації, а сам князь не подбав про спадкову передачу влади, що призвело до розпаду держави після смерті Само в 658 (чи 661).

Від 12 слов'янських дружин мав 22 синів i 15 дочок.

На його честь названо астероїд 20969 Само[3].

ПриміткиРедагувати

  1. Біла (Велика) Хорватія - праукраїнське державне утворення
  2. Lexikon des Mittelalters . Verlag JB Metzler, Vol. 7, кол 1342-1343
  3. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

БібліографіяРедагувати