Відкрити головне меню

Само́рський до́говір (ісп. і порт. Tratado de Zamora) — міждержавна угода Леонського королівства та Португалії про припинення війни та визнання останньої королівством. Підписаний 5 жовтня 1143 року в Саморі, в міському соборі, леонським королем Альфонсо VII та португальським королем Афонсу І в присутності папського легата-свідка, кардинала Гвідо да Віко[1]. Укладанню договору передувало самовільне прийняття королівського титулу в 1139 році Афонсу І, що тоді був португальським графом; його коронізація бразьким архієпископом Жуаном Пекуліаром, а також португальсько-леонська війна, що завершилася перемогою Афонсу в битві при Валдевеші 1141 року. Умови договору були такі:

Саморський договір
Fundação da Nacionalidade (Tratado de Zamora) - Jardim 1.º de Dezembro, Portimão.png
Тип: міжнародний договір
Підписано: 5 жовтня 1143
Місце: Самора, Леон
Умови: визнання Португалії королівством
Медіафайли у Вікісховищі?

Святий Престол визнав самостійність Португалії в Саморі, але визнання королівського титулу Афонсу І та його васалітету затягнулося. До 1179 року португальські державці та єпископи вели переговори з Римом[3]. Вони закінчилися виданням папської булли Олександра III «Manifestis Probatum», в якій португальський монарх визнавався королем і васалом Святого Престолу[4].

ПриміткиРедагувати

  1. Mattoso, 2014, с. 212
  2. Mattoso, 2014, с. 213
  3. Mattoso, 2014, с. 214-216
  4. Mattoso, 2014, с. 359

ДжерелаРедагувати

  • Mattoso, José (2014). D. Afonso Henriques. 2ª ed. Lisboa: Temas e Debates. ISBN 978-972-759-911-0
  • O'Callaghan, Joseph F. (1983). A History of Medieval Spain. Cornell University Press. ISBN 0801492645.
  • Lay, S. (2008). The Reconquest Kings of Portugal: Political and Cultural Reorientation on the Medieval Frontier. Springer. ISBN 9780230583139.

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Саморський договір