Відкрити головне меню

Бі́смут саморо́дний (рос. висмут самородный; англ. native bismuth; нім. gediegenes Wismut) — мінерал класу самородних елементів, Bi.

Бісмут самородний
Bismuth Crystal.jpg
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1],
допоміжний статус: опублікований до 1959 року[d][2]
Хімічна формула Bi
Nickel-Strunz 10 1.CA.05[3]
Ідентифікація
Колір сріблясто-білий, з рожевуватим відтінком на свіжому зламі і коричневим на старому
Сингонія триклінна
Просторова група space group 166[d][4]
Спайність довершена в одному напрямі
Твердість 2,5
Питома вага 9,75 ± 0,05
Інші характеристики
Особливі характеристики характерні жовтувато-червоні розводи
CMNS: Самородний бісмут на Вікісховищі
Кристал бісмуту. Іризація за рахунок включень оксидів сірки.
Кристал бісмуту

Загальний описРедагувати

Має незначні домішки Sb, Pb, Te, As, S та ін.

Сингонія триклінна. Колір сріблясто-білий, з рожевуватим відтінком на свіжому зламі і коричневим на старому; характерні жовтувато-червоні розводи. Легко ріжеться ножем.

Спайність довершена в одному напрямі.

Твердість 2,5. Густина 9,75 ± 0,05. Легкоплавкий (270 °С).

Бісмут самородний — типовий напівметал; питомий електричний опір близько 1,2х10−6 Ом·м і сильно залежить від домішок.

Бісмут самородний — гідротермальний мінерал, входить до складу бісмутових руд.

Локалізація і переробкаРедагувати

Бісмут самородний відносно рідко утворює промислові скупчення, подібні тим, які виявлені, наприклад, у Рудних горах, в Болівії і Австралії.

Збагачується аналогічно бісмутину.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати